Розділ «1.5. Екологія — теоретична база заходів з охорони природи»

Ви є тут

Екологія

Екологія стає надзвичайно важливою наукою, яка має давати відповіді на запитання, що виникають перед людиною у її співжитті з навколишньою природою. Завдяки системному підходу (обов'язково включає в себе аналіз комплексу факторів навколишнього світу) екологія стає єдиною безальтернативною теоретичною базою природокористування. Після 1992 р., коли в Ріо-де-Жанейро переважною більшістю країн світу було прийнято концепцію про основні засади існування людства, до екології все частіше звертаються як до науки, що вивчає комплекс взаємозв'язків між людиною та навколишнім природним середовищем (рис. 1.3). Практика показала: ігнорування законів природи і відсутність повної інформації про можливий вплив діяльності людини призводять до різних, переважно негативних наслідків.

Історії відомі численні факти, коли людина, мотивуючи свій вчинок благими намірами, завдавала значної шкоди довкіллю. Достатньо згадати горезвісну проблему щодо кроликів в Австралії, де свого часу цілковито проігнорували закони функціонування природних екосистем, і, як наслідок, протягом десятиліть люди намагалися боротись зі звичайним кроликом, до знищення якого залучались навіть регулярні військові підрозділи.

Іншим прикладом може слугувати намагання людини інтродукувати деякі види рослин і тварин. При цьому, елементарно ігноруючи прості екологічні закони, на нові території завозили разом з бажаним видом його паразитів (картопля — колорадський жук). Як наслідок, маємо проблему боротьби з новими видами шкідників тощо.

Як правило, наслідком іґнорування законів існування природи є зникнення виду або навіть цілої екосистеми. Достатньо згадати віддалені острови Індонезії та Полінезії, де протягом геологічних епох сформувався свій тип екосистем. Кожен із таких островів був по-своєму унікальним, почасти заселеним

Подпись:

ендемічними видами. Освоюючи ці острови, поселенці привозили із собою і домашніх тварин. Вільне утримання кіз, свиней, собак і кішок призвело до цілковитого знищення представників аборигенної флори та фауни. Сталося так тому, що після активного заселення супутніми та бажаними для людини видами коефіцієнт біологічного різноманіття тут різко падає і знижується ступінь стійкості природних екосистем. На жаль, процес деґрадації природних екосистем охопив сьогодні всю Європу, Північну і Південну Америку, Північну Африку, Індонезію, Південну Азію. Найбільш порушеними є Європа та Північна Америка. Найбільше постраждали тропічні екосистеми та степи, де втручання людини спричинило катастрофічний для довкілля наслідок.

Отже, людство вимушено звертається до екології з запитанням: як бути? Глобальні зміни клімату, промислові викиди, проблема питної води та контролю за відходами — далеко не повний перелік питань, які на сьогоднішній день є предметом міждержавних угод. Нині стало очевидним: подальше існування людини залежить від правильного поводження на планеті Земля. XX ст., як період технічної та технологічної революції, особливо загострило проблему ставлення людини до природи. Певні досягнення науки і техніки з часом стають проблемою. Досить згадати полімерні сполуки. Досягнення фізики та хімії дали людству відчуття вседозволеності. Але історія засвідчила: питання контролю технологічних процесів є набагато складнішим, ніж здавалось. Аварії на атомних електростанціях призводять до непередбачуваних наслідків. Таким чином контроль та рівень безпеки реакторів призупинив їх масове використання. Концентроване розміщення хімічних виробництв робить їх особливо небезпечними для довкілля. Велика кількість хімічних сполук, які використовує людина, важко утилізуються і на сьогоднішній день тільки складуються. Такі склади періодично даються взнаки (масовий витік в річку Тису ціанідів гірничо-збагачувальних комбінатів Румунії).

Людство дістало достатньо уроків від природи, які слід більш ретельно аналізувати, щоб не повторювати помилок. Людина все частіше звертає погляд на довкілля як систему, що існує самостійно, без втручання людини. Саме тут можна знайти відповіді на запитання: як робити, що робити? Екологія — єдина природнича наука, здатна відповісти на них. Екологія досить тісно межує із соціальною сутністю людини. Кожна людина хоче пити чисту воду, споживати екологічно чисті продукти харчування, дихати чистим повітрям. Слід відзначити, що вирішення цих питань далекі від ідеального. Поряд із вимогами до стану навколишнього середовища людина не в змозі відмовитись від благ цивілізації, навіть при цілковитому усвідомленні шкідливості цих благ для себе. В даному контексті ідеальним було б втілення концепції безперервного (сталого) еколого-економічного розвитку людського суспільства.

Сама концепція безперервного розвитку передбачає системний аналіз комплексу параметрів, які б забезпечували існування людини в максимальній гармонії з навколишнім природним середовищем. Сформульована в 1992році дана концепція може бути застосована будь-де, починаючи від села і завершуючи країною. Основою концепції безперервного розвитку є наступна ідея: вирішення проблем, які виникають, має бути не одномоментним, одноразовим, а постійним. Екологічний зміст концепції закладений у окремих напрямах вирішення проблем довкілля як середовища існування людини. Зменшення викидів парникових газів, утилізація, використання альтернативних джерел енергії і, насамкінець, моделювання природних систем дозволять суттєво зменшити навантаження на природні компоненти. Саме в такий спосіб людство зможе поступово досягнути зменшення темпів деґрадації довкілля.

Висновок

Екологія виникла як суто біологічна наука, але в наш час вона трансформувалася і стала наукою про структуру та функцію природи в цілому, наукою про біосферу, наукою, що вивчає місце людини на нашій планеті, оптимізацію взаємин людини з довкіллям. Основними ланками екологічної структурної ієрархії є організми, популяції та екосистеми. Екологічну науку найчастіше поділяють на два основних розділи — екологію загальну й прикладну. Загальну екологію можна умовно поділити на п'ять великих підрозділів: аутекологію, демекологію, синекологію, біогеоценологію та біосферологію. Екологія ґрунтується на законах діалектики, законах природничих наук. За оцінкою М.Ф. Реймерса, сучасна екологічна наука використовує

250 законів, закономірностей, принципів, правил. Екологія використовує широкий арсенал різноманітних методів, які можна поділити на три основні групи: збір інформації, обробка, згортання, ущільнення та узагальнення, інтерпретація отриманих фактичних матеріалів. Усі заходи щодо охорони природи здійснюються на основі теоретичних екологічних знань.

Наступний розділ:

Питання для самоперевірки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія» автора Л.А.Ломіш на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1.5. Екологія — теоретична база заходів з охорони природи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1 ЕКОЛОГІЯ ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

  • 1.2. Коротка історія становлення екології як науки

  • 1.3. Рівні організації живої матерії. Галузі та підрозділи екології

  • 1.4. Закони, категорії та методи екології

  • 1.5. Екологія — теоретична база заходів з охорони природи
  • Питання для самоперевірки

  • Розділ 2 АУТЕКОЛОГІЯ (ФАКТОРІАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ)

  • 2.2. Екологічний фактор. Класифікація екологічних факторів, їх вплив на живі організми

  • 2.3. Лімітуючі фактори. "Закон мінімуму" Лібіха

  • 2.4. Взаємодія екологічних факторів. "Закон толерантності" Шелфорда

  • 2.5. Біотичні фактори. Форми біотичних відносин

  • 2.6. Антропогенні фактори

  • Питання для самоперевірки

  • Розділ 3 ДЕМЕКОЛОГІЯ

  • РОЗДІЛ 4 ЕКОЛОГІЯ УГРУПОВАНЬ

  • 4.3. Видова структура угруповань та способи її виявлення

  • 4.4. Концепція біотичного угруповання

  • 4.5. Класифікація елементів угруповання та концепція екологічного домінування

  • 4.6. Поняття про екологічну нішу. Потенційна та реалізована екологічні ніші

  • 4.7. Динаміка біоценозу як результат міжвидових взаємовідносин. Типи сукцесій

  • 4.8. Індикативне значення організмів

  • Розділ 5. БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ (ВЧЕННЯ ПРО ЕКОСИСТЕМИ)

  • Розділ 6 ЕКОСИСТЕМИ СВІТУ

  • 6.4. Вічнозелений тропічний дощовий ліс

  • 6.5. Степи

  • 6.6. Пустелі

  • 6.7. Болота

  • 6.8. Водні екосистеми

  • Питання для самоперевірки

  • Розділ 7 ГЛОБАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ (ВЧЕННЯ ПРО БІОСФЕРУ)

  • ПРАКТИКУМ З ОСНОВ ЕКОЛОГІЇ

  • Вчення про фактори навколишнього середовища

  • Список використаної літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи