Розділ 3 ДЕМЕКОЛОГІЯ

Ви є тут

Екологія

Організація на популяційному рівні

Динаміка популяцій. Загальні уявлення та поняття

Структура популяцій

Типи взаємовідносин між популяціями

Коливання та реґуляція чисельності популяції

Зростання чисельності популяції, криві зростання та виживання

Практичне значення вчення про популяції


3.1. Організація на популяційному рівні



3.2. Динаміка популяцій. Загальні уявлення та поняття


Розглянемо, які фактори впливають на чисельність популяції — загальну кількість особин, які належать до однієї популяції на певній території або в певному обсягу. Повінь, пожежа, град, раптові морози, посуха, бурелом, надмірне застосування хімпрепаратів, реконструкція ландшафту, вселення нових видів хижаків, паразитів, епідемії — все це може призвести до багаторазового скорочення чисельності популяції; навіть до цілковитої її загибелі. Загибель або різке скорочення чисельності популяції, як правило, викликає ланцюгову реакцію в біоценозі і може спричинити коливання чисельності популяцій інших видів. Аналіз причин загибелі окремих видів свідчить про те, що зникнення одного виду рослин викликає загибель від 3—4 до 20—ЗО і навіть більше видів тварин.

При зменшенні чисельності популяції зменшуються і можливості обміну генетичною інформацією, що призводить до зниження життєздатності. Тому пізнання закономірностей динаміки чисельності популяцій має першочергове значення. У кожний конкретний момент будь-яка популяція складається з певної кількості особин, але ця величина досить динамічна. Часто вона залежить від народжуваності і смертності у популяції.

Народжуваність — кількість нових особин, які з'явилися за одиницю часу у процесі розмноження.

Смертність — кількість особин, які загинули за одиницю часу. Відтворення особин — головне джерело поповнення популяції. У рослин — це кількість насіння, у риб — ікринок, у птахів — яєць тощо.

Швидкість зростання популяції визначається біотичним потенціалом. Біотичний потенціал — це кількість нащадків, яку здатна дати одна материнська особина. В одних видів біотичний потенціал може перевищувати мільярд, в інших — обмежуватись кількома десятками.

Види, що живуть у сприятливих умовах і добре пристосовані до виживання, мають низький біотичний потенціал; і навпаки, висока смертність зумовлює надзвичайну плодовитість. Наприклад, риби, які не турбуються про потомство, відкладають тисячі і навіть мільйони ікринок. Біотичний потенціал деяких видів риб сягає у місяць до 3 млрд., а в акул, для яких характерне яйцеживородіння, він обмежений десятками. Більшість шкідливих комах здатні плодити від кількасот до тисячі особин. Для стабілізації чисельності популяцій достатньо, щоб до розмноження доживало стільки нащадків, скільки було батьків. Якщо відсоток виживання вищий за відсоток рівноваги, популяція зростає, якщо нижчий — зменшується. Це необхідно враховувати як при боротьбі зі шкідниками, так і при охороні зникаючих видів. Чисельність будь-якої популяції коливається під впливом дії біотичних і абіотичних факторів. Існує поняття мінімальної чисельності популяції, нижче якої популяція перестає існувати. В деяких випадках (рослинні угруповання) доцільно використовувати не показники кількості особин у популяції, а їх біомасу.

При характеристиці популяції часто використовують поняття щільності, тобто кількості особин певного виду на одиницю площі. Особливо активно цей аспект використовується в лісовому господарстві, де показник щільності кормових рослин застосовують для визначення параметрів ємності мисливських угідь стосовно до мисливської фауни.


3.3. Структура популяцій



3.4. Типи взаємовідносин між популяціями


Дуже рідко біолог чи еколог досліджує динаміку тільки однієї популяції. Практично вивчення однієї популяції веде до вивчення популяцій вищих і нижчих трофічних рівнів. На сьогодні ретельно досліджено цілий ряд типів відносин між популяціями різних видів (міжвидові взаємовідносини). На певному трофічному рівні це може бути міжвидова конкуренція, тобто конкуренція між особинами різних видів за доступні ресурси — їжу і простір.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія» автора Л.А.Ломіш на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3 ДЕМЕКОЛОГІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1 ЕКОЛОГІЯ ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

  • 1.2. Коротка історія становлення екології як науки

  • 1.3. Рівні організації живої матерії. Галузі та підрозділи екології

  • 1.4. Закони, категорії та методи екології

  • 1.5. Екологія — теоретична база заходів з охорони природи

  • Питання для самоперевірки

  • Розділ 2 АУТЕКОЛОГІЯ (ФАКТОРІАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ)

  • 2.2. Екологічний фактор. Класифікація екологічних факторів, їх вплив на живі організми

  • 2.3. Лімітуючі фактори. "Закон мінімуму" Лібіха

  • 2.4. Взаємодія екологічних факторів. "Закон толерантності" Шелфорда

  • 2.5. Біотичні фактори. Форми біотичних відносин

  • 2.6. Антропогенні фактори

  • Питання для самоперевірки

  • Розділ 3 ДЕМЕКОЛОГІЯ
  • РОЗДІЛ 4 ЕКОЛОГІЯ УГРУПОВАНЬ

  • 4.3. Видова структура угруповань та способи її виявлення

  • 4.4. Концепція біотичного угруповання

  • 4.5. Класифікація елементів угруповання та концепція екологічного домінування

  • 4.6. Поняття про екологічну нішу. Потенційна та реалізована екологічні ніші

  • 4.7. Динаміка біоценозу як результат міжвидових взаємовідносин. Типи сукцесій

  • 4.8. Індикативне значення організмів

  • Розділ 5. БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ (ВЧЕННЯ ПРО ЕКОСИСТЕМИ)

  • Розділ 6 ЕКОСИСТЕМИ СВІТУ

  • 6.4. Вічнозелений тропічний дощовий ліс

  • 6.5. Степи

  • 6.6. Пустелі

  • 6.7. Болота

  • 6.8. Водні екосистеми

  • Питання для самоперевірки

  • Розділ 7 ГЛОБАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ (ВЧЕННЯ ПРО БІОСФЕРУ)

  • ПРАКТИКУМ З ОСНОВ ЕКОЛОГІЇ

  • Вчення про фактори навколишнього середовища

  • Список використаної літератури