Розділ «ЧАСТИНА 5. ЕКОЛОГІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА»

Склобій використовується і для виготовлення абразивних матеріалів (30-70% склобою). Високий відсоток склобою дозволяє знизити температуру спікання і скоротити витрату абразиву.

В даний час розроблені і широко застосовуються засоби фактурно-декоративної оздоби колон і панелей із використанням кольорової скляної крихти, отриманої зі склобою.

У США розроблений засіб виготовлення склокерамічних виробів для облицювання підлог і стін. Технологія передбачає використання склобою будь-якого кольору і форми без його очищення від етикеток, металевих і інших домішок. Отриманий при цьому матеріал за виглядом нагадує мармур.

В Японії зі склобою отриманий оригінальний склоке-рамічиий матеріал із рельєфною поверхнею шляхом укладання в якості верхнього прошарку значної фракції склобою з наступним його випалом.

Застосовується гранульоване піноскло, що використовується в якості наповнювача для бетону, пластмас і інших матеріалів. Його виготовляють у Франції, Японії, США. У виробництві піноскла можуть використовуватися, окрім склобою, і інші відходи: доменний шлак, зола ТЕС, пил цементних заводів, червоні шламн глиноземних і інших підприємств.

Для виготовлення будівельних облицювальних цеглин може бути використано до 50-90% склобою. Датська фірма »Карл Кристіан Крейер» розробила технологію одержання цегли із використанням склобою, поверхня якої може покриватися емалевою основою будь-якого кольору. Цеглини з використанням склобою, завдяки їхній низкій адсорбційній спроможності, можуть застосовуватися в суворих кліматичних умовах.

Одним із напрямків використання є застосування в будівництві доріг. В Канаді і США для дорожнього покриття застосовується матеріал »гласфальт», що містить до 70% склобою. У складі герметичного дорожнього покриття сіслобою використовується до 60%, а в нижніх прошарках дорожнього покриття - до 50%.

Методом кристалізації скла одержують цінний будівельний матеріал для промислового і побутового призначення -шлакосітал. З скляних волокон можна виготовляти папір, при цьому заощаджується деревина. А головне - зберігається якість навколишнього середовища.

Будівельні відходи. За даними міжнародної організації RILEM у країнах ЄС, США і Японії обсяг бетонного брухту щорічно складає 369 млн. т. Енерговитрати при видобутку природного щебеню в 8 разів вищі, ніж при одержанні щебеню з бетону. А собівартість бетону, одержуваного на повторному щебені, знижується на 25%,

В даний час у Києві щорічно утворюється біля 1500 тис. т будівельних відходів. Тільки 70-80 тис. т переробляється в щебінь, інші вивозяться на полігони або накопичуються на несанкціонованих смітниках.

У світовій практиці застосовуються два основних засоби переробки важких будівельних відходів і некондиційної продукції будівельної індустрії:

• переробка відходів, що утворюються, на місці їх виникнення (на будівельному майданчику). Цей варіант не дозволяє застосовувати високопродуктивне устаткування, що забезпечує одержання чистого і фракційного продукту. Крім цього, він потребує особливих заходів екологічного захисту сусідніх житлових будинків, виключає можливість безупинної роботи дробильної установки.

• переробка відходів на спеціальних комплексах передбачає додаткові транспортні витрати на доставку відходів до місця переробки, що компенсуються ефективною роботою дробильно-сортувального комплексу більшої потужності, можливістю більш глибокої переробки, відбором усіх сторонніх включень, можливістю організації постійної логистики і маркетингу, відносно простим вирішенням екологічних проблем.

Будівельні матеріали з деревних відходів також піддаються переробці, проте в даний час це не більш ніж 15%. В основному вони переробляються на технологічні тріски для целюлозно-паперової промисловості і промисловості будівельних матеріалів, з них виготовляють ДСП.

У зв’язку з жорсткістю екологічних вимог застосування ДСП обмежено, тому що для їхнього виготовлення, як правило, використовуються токсичні сполуки. В той же час ДСП має високі технічні властивості і звуження сфери їхнього застосування створює певний дефіцит у матеріалах даного виду. Тому останнім часом особлива увага приділяється розробці будівельних матеріалів на основі відходів деревообробки й екологічно чистих в’язких матеріалів. Вироби на основі деревних відходів можуть застосовуватися для оздоби стін і стель, устрою підлог, виготовлення столярних виробів.

У лісовій і деревообробній промисловості один із найнижчих відсотків використання відходів. Пов’язано це з розпорошеністю окремих підприємств. Наприклад, у лісопилянні корисний вихід складає 50-60 %, у фанерному виробництві - 40 -50%; у меблевому - 50%. Ці відходи можуть бути цілком використані в лісохімії, частково в будівництві, целюлозно-паперовій і меблевій промисловості. Основна частина відходів йде на випуск деревно-стружкових (30%) і деревно-волокнистих (60%) плит. Тріски використовуються для виробництва целюлози, застосовуються в гідролізному і шкіряно-взуттєвому виробництві, а також в якості палива.

З 1 м3 деревини або деревних відходів можна одержати 169 кг штучного шовку, 150 кг паперу, 20 кг сухих дріжджів, 170 кг штучної вовни, 90 л спирту, 180 пар галоні, 4000 пар шовкових панчох або 600 трикотажних костюмів.

Важливим моментом утилізації деревних відходів є заміна натуральних продуктів зробленими з відходів. Так 1 кг кормових дріжджів рівноцінний 3 кг вівса або 80 кг силосу. Кормові дріжджі виготовляють з опилок. При цьому оди її завод, що виробляє 100 тис. т кормових дріжджів у рік, забезпечує кормами 13 мли свійської птиці або 1,5 млн свиней протягом року.

Одержуваний із 1 м3 деревних відходів етиловий спирт заощаджує 250 кг зерна або 700 кг картоплі. З 1,2 м3 відходів виробляють 1 м3 деревно-стружкових плит, що замінюють 2-3 м3 пиломатеріалів або 4-5 м3 круглого лісу.

Останнім часом використовують пресовану деревину осики, берези, вільхи і тополі для виготовлення деталей машин, підшипників, прокладок, що раніше виготовлялися з металу. Деталі з пресованої деревини служать у декілька разів довше, а їхня вартість у 3-20 разів нижча.