Розділ «ВСТУП»

Одним з основних завдань сучасної освіти є формування екологічного способу мислення. Його становлення, власне, починається в античному світі. Проте, якщо до кінця XIX століття ця проблема носила філософський характер, то тепер вона перейшла у практичну площину. Сьогодні рушійною силою розвитку людського суспільства залишаються протиріччя між безмежною здатністю розвивати матеріальні і духовні потреби людей і обмеженістю природних та енергетичних ресурсів. Прагнення людей до задоволення зростаючих потреб призводить до переваги матеріального над духовним. Сьогодні людство знаходиться на тій межі, коли на задоволення матеріальних потреб вже може не вистачити природних ресурсів. Йдеться про втрату природою спроможності до самовідтворення.

Особливістю сучасної екологічної ситуації є технологічний рівень використання законів природи, пов’язаний з переходом від макрорівня через мікрорівень до молекулярного й атомарного рівнів. Сучасна технологія виробництва - це ланка у взаємодії суспільства і природи. Вона дає суспільству можливість використовувати природні речовини і енергію, пристосовувати для життя людей природне оточення. Значний вплив технологій на навколишнє середовище свідчить про низьку ефективність процесів природокористування.

Оцінюючи вплив сучасних технологій на навколишнє середовище, ми бачимо, що, по-перше: зростають витрати сукупної праці на отримання елементів природного середовища, які використовуються у виробництві; по-друге: мають місце великі витрати суспільної праці в результаті нераціонального використання сировини, матеріалів, палива; по-третє: виникає необхідність у виокремленні значної кількості сукупної праці для ліквідації негативних наслідків впливу виробництва на природне середовище; по-четверте: зростає дефіцит природних умов виробництва. Все це виносить на порядок денний питання про екологізацію виробництва: зменшення технологічного навантаження; підтримку природного потенціалу шляхом самовідновлення і режиму економії природних процесів; скорочення втрат; комплексність вилучення корисних компонентів, використання відходів у якості вторинного ресурсу, вдосконалення економічного механізму захисту природного середовища.

Функціонування будь-якого господарського об’єкту повинно оцінюватися рівнем досягнення певної якості навколишнього середовища. Існує зв’язок між якістю продукції і якістю навколишнього середовища. Чим вища якість продукції (з урахуванням екологічної оцінки використання відходів і результатів природоохоронної діяльності в праці виробництва), тим вища якість навколишнього середовища.

На рівні підприємства діючий механізм природокористування не забезпечує акумуляцію фінансових ресурсів природоохоронного призначення, недостатньо корелює з економічними інтересами підприємства. Суттєве покращення якості навколишнього середовища потребує багато часу та активної природоохоронної роботи. Виникає необхідність у формуванні і активній реалізації на всіх рівнях управління нової парадигми суспільного розвитку, основу якої повинна складати гармонізація відносин в системі »суспільство-виробництво-природа». В нашій країні набувають все більшого розповсюдження підходи, пов’язані з екологізацією усіх напрямків суспільної діяльності.

Для удосконалення організації і управління природокористуванням на рівні підприємства повинна бути сформована принципово нова система екологічного менеджменту. Головною метою цієї системи є забезпечення мінімальних екологічних витрат підприємства при даному обсязі й існуючому технічному рівні розвитку виробництва.

В системі екологічного менеджменту особливе місце займає екологічний аудит, інструмент, що складається з організаційно-економічних факторів захисту навколишнього середовища. Екологічний аудит дозволяє вибрати оптимальний варіант природоохоронних заходів, організувати інформаційно-аналітичний контроль за станом і ступенем експлуатації природоохоронної техніки, дати економічну оцінку технічним і технологічним новаціям, що запроваджуються.

Екологічний аудит - це незалежне дослідження усіх аспектів господарської діяльності промислового підприємства будь-якої форми власності для виявлення розмірів прямого чи непрямого впливу на стан навколишнього середовища. Можна сказати, що екологічний аудит - це своєчасна політика здійснення екологічно обґрунтованого підходу до комерційної діяльності підприємств.

Сучасний екологічний менеджмент - це свого роду капіталовкладення, зорієнтоване у тому числі і на завоювання ринку. Підприємства повинні працювати таким чином, щоб відчувати свою відповідальність по відношенню до навколишнього середовища.

Яким чином можна задовольнити потреби суспільства у відповідній якості оточуючого середовища? Як раціонально використовувати природні ресурси та ефективно управляти природокористуванням? Як організується та впроваджується екологічний менеджмент? Що таке екологічна експертиза та екологічний аудит? В чому полягає екологічна політика? Які правові та організаційні особливості запровадження механізму екологізації виробництва? Автори навчального посібника ставлять ці питання і відповідають на них, наближаючи студентів до розуміння екологічних проблем, формування у них нового екологічного мислення. Формування екологічного мислення особливо важливе на етапі великих перетворень в економіці. В період ринкових трансформацій особливо актуальні проблеми сталого економіко-екологічного розвитку для багатьох територій, де гостро постають нагальні проблеми охорони природних ресурсів і систем.

Навчальний посібник підготовлений професорсько-викладацьким складом кафедри екології, розміщення продуктивних сил та технології Одеського державного економічного університету у співробітництві з Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Навчальний посібник освітлює увесь комплекс сучасних підходів до вирішення проблем економіки природокористування та екології. Запровадження його у навчальний процес дозволить суттєво розширити межі екологічного мислення студентів економічних спеціальностей.