Розділ «ЧАСТИНА 5. ЕКОЛОГІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА»

За рубежем перспективним напрямком використання вторинної шкіряної сировини є заміна нею торфу в деяких процесах водоочищення, виробництво косметичних товарів, олійних фарб, додавання його до асфальту при нанесенні дорожніх покриттів. Крім того, відходи дублених шкір можуть використовуватися для одержання активованого вугілля в медичних цілях (очищення, знебарвлення розчинів). У Франції відходи шкіряного виробництва використовуються для виготовлення деяких фармацевтичних препаратів.

Вторинна текстильна сировина - це відходи, що утворюються в процесі обробки і переробки сировини в текстильні і і промисловості при розкрої і виготовленні швейних і трикотажних виробів, а також відходи споживання у вигляді зношених виробів, негідних для застосування за прямим призначенням, але придатних після відповідного опрацювання до використання як сировини для виготовлення промислової продукції (пряжі, вати, повстей, нетканих матеріалів, обтиральних кінців).

До текстильних відходів виробництва відносять:

• обрізки тканини під час розкрою швейних, трикотажних істеганих виробів; нитки, вату, пряжу; вовняні, бавовняні, лляні обрізки;

• текстильні відходи, утворені в процесі опрацювання і переробки текстильної сировини: вовни, бавовни, льону і хімічних волокон;

• шубнину;

• мішковину;

• кручені вироби.

З повторної текстильної сировини роблять неткані полотнини, тепло- і звукоізоляційні матеріали; технічну, швейну і меблеву вату; клоччя, обтиральні матеріали. у виробництві технічних тканин, таких як фільтрувальні, в основному застосовують відходи синтетичних волокон.

За кордоном роблять пряжу з низькосортних відходів бавовни (очеси, пух). У загальному балансі сировини вовняної промисловості відновлена вовна складає: у Нідерландах - 28%, в Італії - 18%, у Японії 7%, у США -5%, у Франції - 3%.

У Польщі відходи льоноволокна використовуються для виробництва плит і облицювального матеріалу для підлог. Угорщина робить ізоляційні панелі з застосуванням відходів льоновиробництва. У ФРН і Бельгії випускають будівельні плити з відходів переробки льону і коноплі. Коротковолокнисті відходи синтетичних волокон використовують як сполучник при виробництві покрівельних покриттів. У ФРН розроблена технологія переробки відходів килимарства в плити методом пресування. До складу сировини входить 70- 85% відходів і 15-30% пінополіуритана.

У сільському господарстві на корм худобі застосовується хвойно-вітамінне борошно, збагачене каротином, протеїном і пішими вітамінами. 15 1 кг борошна міститься 60-90 міліграмів каротину, хлорофіл, целюлоза, ефірні олії. Тонна муки з листя і хвої може збалансувати 33-36 т комбікормів.

За обсягом відходів АПК знаходиться в числі лідерів. У виноградних кісточках міститься до 45% виноградної олії, яка широко застосовується у фармацевтичній, парфумерній і хімічній промисловості.

Солома може використовуватися в якості сировини для виробництва паперу, целюлози і харчової клітковини. На свинарських комплексах, де утримується по 100 тис. голі» худоби і виробляється до 15 тис. т м’яса на рік, утворюється 1 млн. м’ гнойових стоків.

Вони вкрай реактивні через високий вміст в них мочовини, потребують спорудження дорогих станцій мікробіологічного очищення. При цьому майже 80% азоту і фосфору, що містяться у відходах, бактерії перетворюють на біомасу. 11 Ілрічно на одному такому комплексі виробляється до 9 тис т біомаси. У кожній її тонні міститься 90 кг азоту, 40 кг фосфору, 20 кг калію. Як добрива така біомаса в 20 разів краща за коров’ячий гній, вона підвищує врожайність сільськогосподарських культур на 50 - 60%.

17.5. Способи утилізації відходів, методи очищення стічних вод і знешкодження газоподібних викидів в атмосферу

Відомі чотири основних засоби утилізації відходів: біотермічннй, поховання, компостування і спалювання.

Біотермічний засіб заснований на спроможності твердих відходів до самозаймання під впливом особливих мікроорганізмів - термофільних бактерій.

Компостування (гниїння) - біологічний процес розкладання органічних речовин за допомогою мікроорганізмів. Тепло, що виділяється при цьому, має дезинфікуючу властивість, завдяки чому утворюється цінне добриво для грунту. Сгоряння відходів відбувається в спеціальних печах. Теплом, що при цьому виділяється, можна опалювати будинки, підігрівати воду. Проте в компості, а отже и у грунті, іноді присутні домішки важких металів і інших токсичних сполук, що накопичуються і можуть завдати шкоди людині і навколишньому середовищу.

Спалювання - один із кращих методів ліквідації відходів, використовуваних як промислова сировина. При цьому потрібно враховувати те, що спалювання відходів на сміттєспалювальних фабриках спричиняє забруднення атмосфери. Розроблено технології, за якими з відходів виділяють чорні і кольорові метали, виготовляють будівельні матеріали. З економічної точки зору спалювати сміття вигідно: теплотворна спроможність сухих відходів сягає 9 мДж/ кг.