РОЗДІЛ 18. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ І ПРОГНОЗУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УРБАНІЗОВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ

18.1. Загальні положення

Сучасна екологічна політика полягає насамперед у виведенні з кризової екологічної ситуації підприємств і територій, розробці стратегії економічного розвитку, сумісної зі збереженням навколишнього середовища. Це - найважливіше завдання, яке потребує вирішення адміністрацією великих міст і промислових центрів. Зміцнення екологічної безпеки поля гає в перенесенні центру ваги на природозберігаючі галузі економіки, вдосконалення існуючих напрямків господарської діяльності на основі врахування і прогнозування всіх можливих екологічних і соціальних наслідків.

Програми оздоровлення навколишнього середовища і раціонального природокористування, які розробляються в багатьох регіонах і містах, як правило, включають розділ аналізу екологічної ситуації, який необхідний для виявлення і ранжування основних екологічних і еколого-економічних проблем. Однак методологія аналізу еколого-економічного стану територій відсутня і кожен регіон змушений заново розробляти свою систему екологічних і еколого-економічних критеріїв оцінки.

Критерії соціально-економічної оцінки, що могли б слугувати для вибору напрямку еколого-економічного розвитку території, у даний час чітко не визначені. Кількісна оцінка впливу не завжди можлива внаслідок відсутності методик визначення тих чи інших параметрів якості навколишнього середовища, що змінюються в результаті техногенезу.

В даний час немає єдиних комплексних соціально-економічних критеріїв техногенного впливу, а методика подібних економічних оцінок недостатньо розроблена. Існуючі методичні підходи зводяться до зіставлення характеристик різних видів забруднень і їхнього впливу з нормованими показниками, з граничними впливами на окремі елементи екосистеми, при цьому відсутнє врахування стану навколишнього середовища в зоні виливу, соціальні наслідки. Це пов’язано зі слабкою розробленістю, а часто і непорівнянністю низки, показників, які характеризують економічні і, головне, соціальні й екологічні наслідки розвитку територій.

Деякі питання, що стосуються безпеки і ризику, у даний час не одержали вичерпного опрацювання і щодо них не склалося однозначного уявлення. Найважливіше значення в цьому зв’язку має проблема визначення принципових напрямків і конкретних засобів оптимізації еколого-економічної ефективності природокористування урбанізованих територій.

18.2. Методологія оцінки екологічних наслідків сценаріїв еколого-економічного розвитку регіону

18.3. Методика екологічної оцінки наслідку техногенного впливу і навантажень на навколишнє середовище регіону

Запропонована методологія і система соціально-економічних критеріїв призначається для економічного обґрунтування варіантів сталого еколого-економічного розвитку регіону при:

• проектуванні і виборі варіантів проектів промислових, сільськогосподарських і транспортних комплексів;

• визначенні черговості будівництва й облаштованості цих об’єктів;

• економічному обґрунтуванні досягнення нормативної якості навколишнього середовища;

• оцінці економічної ефективності проведених .ахолій. Методологія базується на таких принципах економічного обґрунтування розвитку економіки регіону:

• дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища, Що відповідають інтересам охорони здоров’я людей і охорони навколишнього природного середовища з урахуванням перспективних змін, обумовлених розвитком виробництва і демографічних зрушень;

• одержання максимального економічного ефекту від поліпшення стану навколишнього середовища.

Міра досягнення зазначених цілей оцінюється показниками соціальних і економічних результатні проведених заходів. Ці результати виявляються на різних ріннях:

а) екологічний результат полягає у зниженні негативного вплину на довкілля різних факторій і поліпшенні стану на в кол и 111 и ього середе > в и ща;

б) соціально-економічний рез) іьтат полягає у забезпеченні якості проживання населення (поліпшенні .иорон’я населення; скороченні захворюваності; збільшенні тривалості життя іі активної діяльності, поліпшенні умов праці і відпочинку; підтримці екологічної рівноваги, включаючи збереження генетичного фонду; збереженні естетичної штик и природних і антропогенних ландшафтів, пам’яток природи, заповідних зон і інших територій. що охороняються, економії і запобіганні втрат.

Система економічних критеріїв, що визначають вибір напрямків еколого-економічного розвитку регіону.