Розділ «ГЛОСАРІЙ»

Природно-ресурсний потенціал — міра потенційної можливості будь-якої природної системи (або території) задовольняти різні потреби суспільства; сукупність природних ресурсів і природних умов, що перебувають у певних географічних межах і забезпечують задоволення економічних, екологічних, соціальних, культурно-оздоровчих та естетичних потреб суспільства.

Природні заповідники — 1) ландшафти, де зберігаються, охороняються і вивчаються всі компоненти екосистем: повітря, ґрунти, гірські породи, природні води, рослинний і тваринний світ, пам'ятники природи та культури;

2) територія, вилучена з будь-якого господарського використання та призначена для особливих форм застосування, насамперед, збереження інформації про незайману природу, наукових цілей, стеження за загальним станом природного середовища планети (глобальний та інші види моніторингу) та підтримки екологічної рівноваги в особливо уразливих місцях, котрі мають важливе значення для збереження природи великих регіонів.

Природні умови – комплекс взаємопов'язаних компонентів природи, що формують різнорівневі природно-територіальні комплекси.

Природокористування — сфера виробничої та наукової діяльності, спрямованої на комплексне вивчення, освоєння, використання, відновлення, покращення й охорону природного середовища і природних ресурсів з метою розвитку продуктивних сил, забезпечення сприятливих умов життєдіяльності.

Природокористування раціональне — високоефективне господарювання, що не призводить до різких змін природно-ресурсного потенціалу та несприятливих змін у навколишньому природному середовищі людини, які можуть завдати шкоди її здоров'ю та власне життю.

Регіональні ландшафтні парки — природоохоронні рекреаційні установи місцевого або регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Рекреаційні ресурси — 1) географічні об'єкти, які використовуються або можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування та оздоровлення населення;

2) об'єкти та явища природного й антропогенного походження, котрі мають сприятливі для рекреаційної діяльності якісні та кількісні параметри і є матеріальною основою для територіальної організації оздоровлення і лікування людей, формування і спеціалізації рекреаційних центрів та забезпечують їх економічну ефективність.

Рекреаційні умови — сукупність компонентів і властивостей природного середовища, що сприяють рекреаційній діяльності (наприклад, кліматичні особливості, мінеральні джерела, біорізноманіття тощо), але при цьому не є її матеріальною базою.

Рекультивація земель — відтворення продуктивності територій, порушених гірничою промисловістю, та повернення їх у різні види використання, що передбачає здійснення комплексу інженерних, гірничотехнічних, меліоративних, сільськогосподарських та лісогосподарських робіт.

Ресурсний цикл — сукупність перетворень і просторових переміщень речовин, які відбуваються на всіх етапах використання природних ресурсів.

Родовища корисних копалин — нагромадження мінеральних речовин у надрах, джерелах вод та газів, на поверхні землі, дні водоймищ, які за кількістю, якістю й умовами залягання придатні для промислового використання.

Стічна вода — вода, утворена в процесі господарсько-побутової та виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної та дренажної вод), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.

Стихійні метеорологічні явища — атмосферні явища, які за інтенсивністю, періодами виникнення, тривалістю та площею поширення можуть завдавати або завдавали збитків господарству та населенню.

Техногенні родовища корисних копалин — відвали видобутку та відходи збагачення і переробки мінеральної сировини, що містять цінні корисні копалини та мають промислове значення.

Техносфера — глобальна сукупність знарядь, об'єктів, матеріальних процесів і продуктів суспільного виробництва, простір геосфер Землі, який зазнає впливу виробничої діяльності людини та є зайнятим її продуктами.

Червона книга України — офіційний державний документ, в якому міститься перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу в межах території України, її континентального шельфу та морської економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів та заходи щодо їх збереження і відтворення.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!