Розділ «ГЛОСАРІЙ»

5) міждисциплінарна наука, що вивчає неживу (абіотичну) речовину геосферних оболонок Землі як компонент навколишнього середовища і мінеральну основу біосфери;

6) наука, в котрій аналізуються різноманітні зв'язки між природою, людиною (соціумом) і господарством, пропонуються шляхи раціональної просторової організації природних, соціальних і господарських систем;

7) система наук про інтеграцію геосфер і суспільства;

8) комплексна природнича географія, що охоплює абіотичний та біоекологічний підходи і досліджує геоекосистеми (ландшафти) в їх просторово-часовій диференціації, вирішує природно-географічні завдання оптимізації довкілля людини.

Геоекологічний моніторинг — система спостереження та контролю за станом навколишнього середовища для визначення тенденцій його змін і попередження небажаних явищ за допомогою відповідних регулювальних засобів.

Геоекологічне прогнозування — 1) розробка уявлень про природні комплекси майбутнього та їхні перемінні стани, в тому числі зумовлені антропогенною діяльністю;

2) система досліджень з метою виявлення напрямів, ступеня, швидкості та просторових масштабів майбутніх змін природних систем (комплексів) у цілях розробки заходів щодо оптимізації природного середовища.

Геоекосистема — територіальна система, яка контролюється людиною, є ділянкою ландшафтної сфери Землі, що має характерні процеси тепло- та вологообміну, біогеохімічні кругообіги, певні види господарської діяльності та соціокультурні зв'язки.

Демографічний вибух — безмежний вибухоподібний темп збільшення рівня населення.

Демографічний перехід — послідовна зміна типів відтворення населення, що спричинює стабілізацію його чисельності.

Демографічна політика — діяльність органів державного управління та соціальних інститутів, спрямована на створення сталих кількісних і якісних параметрів відтворення населення.

Дендрологічні парки — парки, що створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найефективнішого наукового, культурного, рекреаційного й іншого використання.

Державна система моніторингу довкілля — система спостережень, збирання, оброблення, передачі, зберігання й аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень про запобігання негативним змінам довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

Екогеографія — особливий напрям (дисципліна) у географічній науці, що вивчає географічне середовище, його екосистеми з екологічного погляду і з метою розв'язання проблем, пов'язаних із життєдіяльністю людини як елемента живої природи" й отримання необхідних ресурсів для розвитку людства.

Екологія — синтез науки про довільні природні сукупності об'єктів та явищ і нових принципів та уявлень про призначення людини й інших організмів та цілі їхньої життєдіяльності.

Екологічна безпека — комплекс станів, явищ і дій, що забезпечують екологічний баланс на Землі та в її окремих регіонах на рівні, до якого фізично, соціально-економічно, технологічно і політично готове людство (без серйозних ускладнень адаптуватися).

Екологічна експертиза — вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінюванні передпроектних, проектних та інших матеріалів або об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності до норм і вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Екологічна місткість території — максимальний обсяг техногенного й антропогенного навантаження на середовище, який воно може витримати без катастрофічних порушень.

Екологічна небезпека — ступінь імовірності розвитку негативних чинників, явищ та їх взаємозв'язків, що є в певній природній системі і спричинюють її незворотну деградацію, в тому числі у системі "населення — навколишнє середовище".

Екологічна проблема — який-небудь невивчений або недостатньо вивчений аспект взаємодії людини і навколишнього середовища, що потребує подальшого дослідження і вирішення.