1) епідерміс містить клітини з товстими здерев' янілими стінками, кутикула дуже розвинена; продихи лежать у запорошених зернятками воску ямках, їх замикаючі клітини мають здерев' янілі стінки;
2) за епідермісом лежить підшкірка - гіподерма, що складається з одного або кількох шарів клітин, які витягнуті по довжині хвої і мають потовщені стінки;
3) під гіподермою розміщена асиміляційна тканина, яка оточує безбарвну центральну частину, що має один або два судинних пучки.
Особливості будови листків тіньовитривалих рослин (тонконіг лучний, суниці, липа, черемха):
1) відсутня стовпчаста (палісадна) паренхіма, тому фотосинтезуючу функцію виконує губчаста паренхіма;
2) хлоропласти великих розмірів і надзвичайно світлочутливі;
3) кількість хлорофілу велика;
4) клітини епідерми випуклі, подібні до лінз, фокусуючих світло;
5) клітини тонкостінні, дуже розвинені повітряні міжклітинники, епідерміс має тонісіньку кутикулу, а випаровуюча поверхня дуже велика;
6) продихи випнуті над поверхнею листка.
Таблиця 13
ОСОБЛИВОСТІ АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ ЛИСТКА У ЗВ'ЯЗКУ З ЙОГО ФУНКЦІЯМИ
Ділянки листка | Особливості будови | Функції |
Шкірка (епідерма) | клітини - живі безбарвні (позбавлені хлоропластів), розміщені одним суцільним шаром; клітинні стінки потовщені та просочені жироподібними речовинами - кутином, воском; продихи - щілини, що утворені двома дрібними замикаючими (підковоподібними) клітинами: а) містять хлоропласти; б) стінки замикаючих клітин потовщені нерівномірно: зовнішня тонка і внутрішня товста | вкривають верхню і нижню поверхню листкової пластинки; пропускають світлові промені (безпосередньої участі в фотосинтезі не беруть); забезпечують газообмін з навколишнім середовищем;регулюють транспірацію; відбувається фотосинтез; при зміні тургору такі стінки нерівномірно розтягуються, що сприяє відкриванню їх чи, навпаки, закриванню1 |
М'якоть листка - мезофіл | стовпчаста (палісадна) паренхіма - видовжені, циліндричні клітини щільно прилягають одна до одної (схожі на досить рівні стовпчики; один або кілька шарів), містять багато хлоропластів (кілька десятків на 1 клітину); губчаста паренхіма - пухко розміщені клітини неправильної форми (кількість шарів варіює від 2 до 7), містять хлоропласти; між клітинами - великі міжклітинники; жилки (судинно-волокнисті пучки): а) судини (ксилема); б) ситоподібні трубки (флоема); в) склеренхіма | здійснює процес фотосинтезу (основна асиміляційна тканина); здійснює транспірацію, газообмін, запасання поживних речовин; здійснюють провідну та механічну функції; постачають воду та мінеральні речовини; здійснюють виведення із листка продуктів фотосинтезу; виконує механічну функцію. |
Особливості будови листків світлолюбних рослин (модрина, береза, дуб звичайний, евкаліпт, пальми, яблуні, груші, сливи, вишні, абрикоси):
1) мають пристосування для вловлювання світла:
а) черешки вигинаються, повертаючи листкову пластинку до світла;
б) розташовуються листки таким чином, щоб вони менше затіняли один одного (листкова мозаїка);
2) стовпчаста паренхіма добре розвинена (і на верхньому, і на нижньому боці листка);
3) хлоропласти дрібні, можуть змінювати своє положення: при надмірному освітленні вони розміщуються так, що промені сонця падають лише на вузькі сторони пластид; коли світла мало, пластиди прилягають своїми плоскими боками до клітинної стінки, зверненої до сонячного проміння.
Якщо порівняти різні деревні породи щодо їх потреби у світлі, то можна скласти певний ряд залежно від того, при якому світловому режимі в частках від повного денного світла вони можуть розвиватись, а саме:
o модрина - 1/5;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ботаніка» автора Є.О.Неведомська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЛЕКЦІЯ 9. Листок - бічний орган пагона“ на сторінці 3. Приємного читання.