Організація діалогу як форми спілкування

Ділове спілкування: усна і писемна форми

Діалог – це найбільш активна форма міжособистісного мовленнєвого спілкування, в якому беруть участь два комуніканти.

Виділяють три основні типи взаємодії учасників діалогу: залежність, співпраця і рівність. Відповідно до цього в сучасному мовознавстві розрізняють такі різновиди діалогів:

• за співвідношенням мети кожного учасника: кооперативний (мета одного збігається з метою іншого), нейтральний (мета одного не суперечить меті іншого), конфліктний (цілі учасників суперечать одна одній);

• за характером глобальної мети: когнітивний (проблемно-діалоговий, інформаційно-діалоговий, з'ясувально-діалоговий), фатичний (зорієнтований на підтримку й налагодження відносин між учасниками), експресивний (спрямований на вияв ставлення учасників один до одного чи обговорюваного питання);

• за особливостями циркуляції інформації: вироджений (має форму монологу), циклічний (скерований на підтримання контакту, а не на породження нової інформації чи нових знань), інформативний (однобічний: дає нову інформацію; двобічний: породжує нове знання як результат аналізу наданої інформації).

Принципи організації діалогу

• 1. Дотримання процесуальної структури: обов'язковий обмін інформацією між двома співрозмовниками. Обмін інформацією забезпечується діалогічними кроками – репліками.

• 2. Створення відповідного діалогового середовища (наявність двох співрозмовників, між якими склалися певні відносини, що створюють відповідну атмосферу розмови).

• 3. Витворення комунікативного смислу діалогу як сукупність комунікативних намірів учасників спілкування.

Основною ознакою діалогу є діалогічна єдність і зв'язність – тематичне поєднання кількох реплік, що являє собою обмін думками, кожна наступна репліка з яких залежить від попередньої. На характер реплік впливає так званий кодекс взаємин комунікантів. Будь-який діалог має свою структуру: зачин – основна частина – кінцівка. Розміри діалогу теоретично безмежні, оскільки його нижня межа може бути відкритою. На практиці ж будь-який діалог має свою кінцівку.

Отже, діалог – це форма активного міжособистісного мовленнєвого спілкування, що характеризується організованістю, структурованістю, смисловою і прагматичною зв'язністю.

Полілогічна форма мовленнєвого спілкування

Полілог – дискусія або бесіда, в якій беруть активну участь кілька комунікантів, що мають власний відмінний погляд на обговорювану проблему.

Учасники полілогу зазвичай дотримуються принципу відповідальності: кожен із них зобов'язаний знати те, про що говориться в будь-який відрізок розмови, і зобов'язаний забезпечувати можливість іншим мати це знання.

У полілозі може відбуватися накопичення інформації, яку повідомляє кожен окремий його учасник. Не можна назвати полілогом таку розмову, де, наприклад, двоє уважно слухають третього й лише іноді подають одну-дві репліки. Для полілогу характерна тематична неупорядкованість, складна взаємодія реплік, розрив діалогічних єдностей. Активна участь у розмові всіх учасників полілогу передбачає проміжні ролі, в яких реактивна роль співрозмовників градуюється – від позиції адресата до позиції слухача (спостерігача) і може, залишаючись невербалізованою (немовленнєва дія), впливати на розвиток полілогу.

Учасники полілогу часто відокремлюються від випадкових слухачів за допомогою просторової організації. Комуніканти повинні перебувати близько один від одного, не розділятися явними фізичними чи психологічними бар'єрами. Може статися так, що два члени групи обмінюються такою кількістю реплік, що між ними зав'язується своя окрема розмова, при цьому інша частина групи відокремлюється і веде свою. Як правило, адресат репліки визначається за допомогою якогось жесту, виразного погляду, відповідного руху головою, а також манери говорити чи певного змісту повідомлення. Перевага жестів полягає в тому, що вони є публічними актами, які приймаються одночасно всіма особами.

Полілог як форма групового мовленнєвого спілкування має свої особливості структурної організації:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ділове спілкування: усна і писемна форми» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація діалогу як форми спілкування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Загальне поняття про мовленнєве спілкування

  • Моделі спілкування

  • Спілкування як діяльність. Типи спілкування

  • Спілкування як обмін інформацією

  • Структурні компоненти спілкування як комунікативної діяльності

  • Основні форми мовленнєвого спілкування

  • Організація діалогу як форми спілкування
  • Компоненти ділового спілкування та комунікативна ситуація

  • Етика ділової (професійної) комунікації

  • Кодекс професійної етики

  • Стилі спілкування

  • Особа як суб'єкт і головна мета спілкування. Якості особистості, необхідні для ефективного спілкування. Роль самооцінки в діловому спілкуванні

  • Соціальні ролі й рольова поведінка людини в діловому спілкуванні

  • Стратегія і тактика спілкування

  • Конгруентність

  • Полеміка у спілкуванні

  • Конфліктні ситуації та методи їх розв'язання

  • Механізми взаєморозуміння у спілкуванні

  • Комунікативні цікавинки

  • Змістовий модуль 2. Усна форма ділової комунікації

  • Поняття про риторику

  • Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури

  • Формування нових засад європейського красномовства в епоху середньовіччя

  • Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі

  • Види ораторського мистецтва. Жанри публічних виступів

  • Підготовка виступу, промови. Способи їхньої побудови

  • Структура ораторської промови

  • Методи подачі матеріалу в промові

  • Техніка виголошення промови

  • Комунікативні цікавинки

  • Культура мовленнєвого спілкування

  • Норми сучасної української літературної мови

  • Офіційно-діловий стиль як функціональний різновид сучасної української літературної мови. Історія становлення. Мовні особливості

  • Мовні особливості офіційно-ділового стилю

  • Бізнес як сфера ділового спілкування

  • Мікрокосм офісу

  • Імідж як чинник ділової комунікації

  • Корпоративний імідж

  • Розвиток і формування особистісно-ділових характеристик. Ділові якості керівника

  • Правила поведінки службовців. Норми поведінки керівника

  • Оформлення візитних карток

  • Усна форма ділового спілкування

  • Система звертань

  • Ділова бесіда

  • Ділова телефона розмова

  • Проведення ділових нарад

  • Ділові переговори

  • Мовленнєва поведінка під час переговорів

  • Комунікативні цікавинки

  • Змістовий модуль 3. Писемна форма ділового спілкування

  • Особливості писемного ділового спілкування

  • Текст документа. Способи викладу матеріалу в тексті документа

  • Документація щодо особового складу. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Автобіографія

  • Довідково-інформаційна документація. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Службові записки

  • Службові листи

  • Обліково-фінансова документація. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Господарсько-договірна документація. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Договір

  • Контракт

  • Організаційно-розпорядча документація. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Наказ

  • Інструкція

  • Реклама як особливий жанр ділового спілкування

  • Мовні особливості слогана як рекламного гасла

  • Синтаксичні особливості слоганів

  • Комунікативні цікавинки