Норми сучасної української літературної мови

Ділове спілкування: усна і писемна форми

Мовлення людини ян представника соціуму загалом чи знавця конкретної професії зокрема тоді можна буде назвати культурним, коли дібрані мовно-виражальні засоби відповідатимуть меті й ситуації спілкування, коли мовець буде говорити і писати правильно. А це неможливо без опанування чинних мовних норм.

Сучасна українська мова – мова нормована. Нормативність як найважливіша ознака літературної мови виявляється в тому, що склад словника в ній дібраний із загальної скарбниці національної мови, значення й уживання слів, вимова, правопис й утворення граматичних форм підпорядковуються загальноприйнятому зразку.

Норма – це об'єктивно вироблені, загальновизнані й загальноприйняті мовні засоби і правила їх використання (словозміни, словотворення й утворення речень) у певний період розвитку літературної мови, що розглядаються як зразок для мовлення всіх, хто користується цією мовою. Нормі літературної мови притаманні такі особливості: відносна стійкість, поширеність, загальновживаність, обов'язковість для всіх носіїв мови. Норми не створюються штучно: вони відбивають закономірні процеси і явища, що відбуваються в мові й підтримуються мовленнєвою практикою. У мовленні важливо дотримуватися таких норм:

• орфоепічних: правильна вимова голосних і приголосних звуків у питомо українських словах, правильна вимова запозичених слів, а також окремих граматичних форм слів різного походження;

• акцентуаційних: правильне наголошування загальновживаної та термінологічної лексики;

• орфографічних: правильне написання слів та їхніх частин;

• лексичних: правильне використання слів відповідно до Їхнього лексичного значення, їх сполучувальних властивостей;

• фразеологічних: правильне трактування значення фразеологізмів та їх доречне вживання;

• морфологічних: правила утворення граматичних форм різних частин мови;

• синтаксичних: дотримання порядку слів у реченні, узгодження його складових частин;

• пунктуаційних: правильне вживання розділових знаків у простому і складному реченні;

• стилістичних: правила використання мовних засобів відповідно до обраного стилю.

Норми допомагають літературній мові зберігати цілісність і загальноприйнятість, а також допомагають виконати їй свою основну функцію – культурну.

Функціональні стилі сучасної української мови

У своїй мовленнєвій діяльності кожен носій мови послуговується її засобами відповідно до виниклої комунікативної ситуації. У зв'язку з цим у мові виділяють функціональні стилі, які розглядаються як сукупність прийомів добору й поєднання мовних засобів, функціонально зумовлених змістом, метою й обставинами спілкування.

В українській літературній мові вирізняють такі функціональні стилі; художній, офіційно-діловий, публіцистичний, науковий, розмовний, релігійний та епістолярний.

Кожний стиль має свої характерні ознаки й реалізується у властивих йому жанрах.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ РІЗНОВИДИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Офіційно-діловий стиль
ПідстиліДипломатичний · Законодавчий · Адміністративно-управлінський
ЖанриМіжнародні угоди – конвенції, повідомлення – комюніке, ноти, протоколи · Закони, укази, постанови, статути · Накази, інструкції, розпорядження, довідки, заяви, звіти
Сфера використанняОфіційне спілкування в державно-політичному, громадському, економічному житті; законодавство; адміністративно- господарська діяльність
Функціональне призначенняРегулювання ділових відносин мовців у державно-правовій та суспільно-виробничій сферах; обслуговування громадських потреб людей у типових ситуаціях
Основні ознакиРегулювально-наказовий характер; документальність; стабільність; стислість; чіткість; висока стандартизація висловів; сувора регламентація тексту
Мовні засобиЗагальновживана лексика нейтрального значення; суспільно- політична термінологія; адміністративно-канцелярська термінологія; обов'язкові стандартні мовні звороти; відсутність емоційно-експресивної лексики; відсутність мовної індивідуальності автора; переважання простих неускладнених та двокомпонентних складних речень; регламентоване розміщення й побудова тексту
Науковий стиль
ПідстиліВласне науковий · Науково-популярний · Науково-навчальний
ЖанриМонографії, наукові статті, наукові доповіді, повідомлення Виклад наукових даних для нефахівців – книги, статті у неспеціальних журналах · Підручники, тексти лекцій, навчальні посібники
Сфера використанняНаукова діяльність, освіта, навчання
Функціональне призначенняСистематизація знань про світ; повідомлення про результати досліджень; доведення теорій; обґрунтування гіпотез, класифікацій; роз'яснення явищ; представлення наукових даних суспільству
Основні ознакиІнформативність; понятійність; предметність; об'єктивність; логічна послідовність; узагальненість; однозначність; точність; лаконічність; переконливість; аргументованість; встановлення і пояснення причиново-наслідкових зв'язків
Мовні засобиОднозначна загальновживана лексика нейтрального значення; абстрактна лексика; наукова термінологія; наукова фразеологія; безсуб'ектність
Художній стиль
ПідстиліЕпічний · Ліричний · Драматичний · Комбінований
ЖанриЕпопея, романи, повісті, оповідання Поезія, пісня, балада · Драми, комедії, трагедії, трагікомедії, водевіль Ліро-епічний твір, драма-феєрія, усмішка
Сфера використанняІндивідуальна творча діяльність, колективна творча діяльність, література, різні види мистецтва, культура, освіта
Функціональне призначенняВплив засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття і волю читачів; формування ідейних переконань, ідейних якостей, естетичного смаку
Основні ознакиОбразність, поетичність, естетика мовлення, експресія, зображуваність, суб'єктивність сприйняття світу
Мовні засобиАктивне вживання різноманітної лексики, відмінної за походженням, функціонуванням та стилістичним забарвленням; емоційно-експресивна лексика; різні види синонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів; повна свобода синтаксичного конструювання; використання тропів та стилістичних фігур
Публіцистичний стиль
ПідстиліВласне публіцистичний · Художньо-публіцистичний · Науково-публіцистичний
ЖанриСтатті в газетах, журналах, виступи на телебаченні, радіо · Памфлети, фейлетони, нариси · Науково-критичні статті, огляди
Сфера використанняГромадсько-політична діяльність; суспільно-культурна діяльність; виробнича діяльність; навчання
Функціональне призначенняВирішення суспільно-політичних питань; активний вплив на читачів, переконання їх у справедливості певної ідеї; спонукання до творчої діяльності; пропагування прогресивних ідей, вчень, знань, здорового способу життя
Основні ознакиСпрямованість на новизну; динамічність; актуалізація сучасності; інформативність; поєднання логізацїї та образності; документально-фактологічна точність; декларативність; переконливість; доступність
Мовні засобиПоєднання елементів наукового, офіційно-ділового та художнього стилів
Розмовний стиль
Сфера використанняУсі сфери життя людини
Функціональне призначенняОбслуговування щоденних життєвих потреб усіх громадян суспільства
Основні ознакиЗначна сфера поширення; побутування переважно в усній формі; лаконічність; стислість синтаксичних конструкцій; продуктивність різноназивання та багато називання
Мовні засобиРозгалужена лексика; лексика оцінювального, емоційного, вольового називання; використання різних видів інтонації; модуляція голосу; емфатичне розтягування звука; використання художніх засобів
Епістолярний стиль
РізновидиРодинно-побутове, інтимно-товариське та приватно-ділове листування, щоденники, мемуари, записники, нотатки, календарі
Сфера використанняПобут; інтимне життя, дружні відносини
Функціональне призначенняОбслуговувати дистантне (тільки писемна форма – листи) спілкування людей
Основні ознакиСпрямованість на новизну; динамічність; актуалізація сучасності; інформативність; переконливість; доступність
Мовні засобиЗвертання до адресата, повторення назв адресата, подеколи з набуттям позитивної чи негативної суб'єктивної оцінки, синтаксис листів залежить від індивідуальності його автора
Релігійний стиль
ЖанриЄвангеліє, молитва, проповідь, духовна бесіда, видіння, літургія
Сфера поширенняЦеркви, монастирі, скити, теологічні навчальні заклади, молитовні будинки, релігійні громади
Функціональне призначенняЗберігати й продовжувати культові ритуали, об'єднувати віруючих одним почуттям віри в Бога
Основні ознакиУрочистіть, піднесеність, благозвуччя, символізм, стандартність і стійкість стильової норми
Мовні засобиМаркована лексика (стилістами Ісус, Великдень, причастя, провидіння тощо); загальновживані вирази, що набули сакрального значення (випити чашу до дна, хліб і вино), старослов'янізми, переважання розповідних стандартно стійких синтаксично повних простих і складних речень різної будови


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ділове спілкування: усна і писемна форми» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Норми сучасної української літературної мови“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Загальне поняття про мовленнєве спілкування

  • Моделі спілкування

  • Спілкування як діяльність. Типи спілкування

  • Спілкування як обмін інформацією

  • Структурні компоненти спілкування як комунікативної діяльності

  • Основні форми мовленнєвого спілкування

  • Організація діалогу як форми спілкування

  • Компоненти ділового спілкування та комунікативна ситуація

  • Етика ділової (професійної) комунікації

  • Кодекс професійної етики

  • Стилі спілкування

  • Особа як суб'єкт і головна мета спілкування. Якості особистості, необхідні для ефективного спілкування. Роль самооцінки в діловому спілкуванні

  • Соціальні ролі й рольова поведінка людини в діловому спілкуванні

  • Стратегія і тактика спілкування

  • Конгруентність

  • Полеміка у спілкуванні

  • Конфліктні ситуації та методи їх розв'язання

  • Механізми взаєморозуміння у спілкуванні

  • Комунікативні цікавинки

  • Змістовий модуль 2. Усна форма ділової комунікації

  • Поняття про риторику

  • Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури

  • Формування нових засад європейського красномовства в епоху середньовіччя

  • Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі

  • Види ораторського мистецтва. Жанри публічних виступів

  • Підготовка виступу, промови. Способи їхньої побудови

  • Структура ораторської промови

  • Методи подачі матеріалу в промові

  • Техніка виголошення промови

  • Комунікативні цікавинки

  • Культура мовленнєвого спілкування

  • Норми сучасної української літературної мови
  • Офіційно-діловий стиль як функціональний різновид сучасної української літературної мови. Історія становлення. Мовні особливості

  • Мовні особливості офіційно-ділового стилю

  • Бізнес як сфера ділового спілкування

  • Мікрокосм офісу

  • Імідж як чинник ділової комунікації

  • Корпоративний імідж

  • Розвиток і формування особистісно-ділових характеристик. Ділові якості керівника

  • Правила поведінки службовців. Норми поведінки керівника

  • Оформлення візитних карток

  • Усна форма ділового спілкування

  • Система звертань

  • Ділова бесіда

  • Ділова телефона розмова

  • Проведення ділових нарад

  • Ділові переговори

  • Мовленнєва поведінка під час переговорів

  • Комунікативні цікавинки

  • Змістовий модуль 3. Писемна форма ділового спілкування

  • Особливості писемного ділового спілкування

  • Текст документа. Способи викладу матеріалу в тексті документа

  • Документація щодо особового складу. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Автобіографія

  • Довідково-інформаційна документація. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Службові записки

  • Службові листи

  • Обліково-фінансова документація. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Господарсько-договірна документація. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Договір

  • Контракт

  • Організаційно-розпорядча документація. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Наказ

  • Інструкція

  • Реклама як особливий жанр ділового спілкування

  • Мовні особливості слогана як рекламного гасла

  • Синтаксичні особливості слоганів

  • Комунікативні цікавинки