Спілкування – специфічна форма взаємодії людини з іншими членами суспільства; саме у спілкуванні реалізуються соціальні відносини людей. Потреба у спілкування існує у всіх живих істот. Але для людини спілкування – це те, що робить її людиною, що забезпечує соціалізацію.
У спілкуванні виділяють три взаємозв'язані аспекти: комунікативний вияв спілкування полягає в обміні інформацією між людьми; інтерактивний – в організації взаємодії між людьми (наприклад, потрібно узгоджувати дії, розподіляти функції або вплинути на настрій, поведінку, переконання співрозмовника); перцептивний аспект спілкування – процеси сприйняття один одного партнерами по спілкуванню і встановлення на цій основі взаєморозуміння.
До засобів впливу під час спілкування належать:
• 1. Мова – система слів, виразів і правил їх поєднання в осмислені висловлення, використовувані для спілкування.
• 2. Інтонація – емоційна виразність, яка може надавати різного змісту тій самій фразі.
• 3. Міміка, поза, погляд співрозмовника можуть підсилювати, доповнювати або спростовувати зміст фрази.
• 4. Жести як засоби спілкування можуть бути як загальноприйнятими (мати закріплені за ними значення), так і експресивними (служити для більшої виразності мови).
• 5. Відстань, на якій спілкуються співрозмовники, залежить від культурних, національних традицій, від ступеня довіри учасників розмови один до одного.
Якщо яка-небудь із ланок акту спілкування порушена, то мовець не зможе досягти очікуваних результатів спілкування – воно виявиться неефективним.
Функції спілкування
Спілкування як одна з необхідних умов формування та розвитку суспільства й особистості виконує певні функції. Проте в науковій літературі дотепер немає одностайності щодо єдиних критеріїв виділення функцій спілкування, тому різні вчені пропонують дещо відмінні варіанти класифікацій функцій спілкування.
Так, американський і російський мовознавець Р. Якобсон виокремлює емотивну, конативну, денотативну, поетичну, фатичну й метамовну функції' спілкування.
Німецький психолог і лінгвіст Карл Бюллер виділив експресивну, апелятивну й репрезентативну функції спілкування.
Російські дослідники Т. Грушевицька, В. Попков і А. Садохін, орієнтуючись на виділення функцій спілкування з урахуванням позицій усіх його учасників, говорять про інформаційну, соціальну, експресивну, прагматичну й інтерпретаційну функції.
Український мовознавець Флорій Бацевич у своїй праці "Основи комунікативної лінгвістики" пропонує виділяти такі функції спілкування, як контактна, інформаційна, спонукальна, координаційна, пізнавальна, емотивна, впливова й налагодження відносин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ділове спілкування: усна і писемна форми» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальне поняття про мовленнєве спілкування“ на сторінці 1. Приємного читання.
