Автори більшості наукових розвідок розрізняють два основні різновиди монологу.
• 1. Монологічне мовлення – це процес цілеспрямованого повідомлення, свідомого звернення до слухача і характерне для усної форми книжної мови: усна наукова мова, судова мова, усна публічна мова.
• 2. Монолог – це розмова наодинці з самим собою, не адресована безпосередньому слухачеві, а отже, автор монологу не розраховує на якусь реакцію співрозмовника.
За метою висловлювання монологічне мовлення поділяють на три основні типи: передавання інформації, переконання і спонукання.
Інформаційним монологічним мовленням послуговуються для передавання знань: мовець повинен ураховувати інтелектуальні здібності слухачів сприймати інформацію та їхні пізнавальні можливості. З-поміж жанрів інформаційного монологічного мовлення виділяють лекції, звіти, повідомлення, доповіді.
Монолог-переконання зорієнтований на емоції слухачів: комунікатор має враховувати рівень сприйнятливості реципієнта.
Спонукальний монолог спрямований на те, щоб спонукати слухачів до певних дій. З-посеред монологів-спонукань виокремлюють політичну промову, промову-заклик до дій, промову-протест.
Організація діалогу як форми спілкування
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ділове спілкування: усна і писемна форми» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні форми мовленнєвого спілкування“ на сторінці 2. Приємного читання.
