• у документі, який займає одну сторінку, аркуші не нумеруються;
• у документах, укладених на двох і більше сторінках, нумерація починається з другого аркуша (ставиться цифра 2);
• якщо текст друкується тільки з одного боку аркуша, нумерація проставляється посередині верхнього поля арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм від краю;
• якщо текст друкується на обох боках аркуша, непарні номери сторінок проставляються в правому верхньому кутку аркуша, а парні – в лівому.
Отже, той чи той текст стає документом тільки тоді, коли він укладений і засвідчений за визначеною у справочинстві формою.
Стандартизація ділового тексту
Стандартизація мови документів – це встановлення правил добору слів і термінів, правил побудови синтаксичних конструкцій; процес встановлення і застосування оптимальних норм оформлення документації, прийнятих в установленому порядку для загального й багаторазового їх використання.
Усі документи за способом викладу матеріалу поділяються на такі групи:
• документи з низьким рівнем стандартизації;
• документи з високим рівнем стандартизації.
У документах із низьким рівнем стандартизації можна передбачити й сформулювати лише найзагальнішу інформацію (окремі компоненти формуляра), а спосіб викладу залежить від змісту того, про що буде йти мова в кожному конкретному документі, від ситуації ділового спілкування.
За способом викладу матеріалу тексти документів низького рівня стандартизації поділяються на такі види: розповідь, опис, міркування.
Порядок викладу інформації в таких документах може бути прямим (обставини (причини) появи документа + мета укладання документа) або зворотним (мета укладання документа + пояснення, факти).
У документах високого рівня стандартизації наперед визначений не лише їх формуляр, а й уживані слова, словосполучення й речення, крім інформації, що стосується кожного конкретного випадку, для якої на заздалегідь заготовлених бланках залишають місце для заповнення.
Процес укладання документів з високим рівнем стандартизації проводиться за такими етапами:
• добір стандартних конструкцій, доречних у кожному окремому випадку;
• заповнення формуляра;
• побудова синтаксичних конструкцій (за прийнятими зразками), не передбачених формулярами бланків.
Логічна структура будь-якого документа має бути добре продуманою, фактичний матеріал – достовірним, актуальним (важливим у кожній конкретній ситуації), вжиті стандартні мовні звороти – доцільними і вдалими.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ділове спілкування: усна і писемна форми» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Текст документа. Способи викладу матеріалу в тексті документа“ на сторінці 2. Приємного читання.
