Мовні особливості офіційно-ділового стилю

Ділове спілкування: усна і писемна форми

Ящик – це "самостійний предмет" для зберігання й перевезення інших предметів; шухляда – це частина іншого предмета: висувний ящик, що ε складовою частиною шафи, стола, буфета та ін.; скринька – це ящик з отвором (поштова скринька, скринька для скарг та ін.).

Щоб безпомилково розрізняти такі слова, як квиток – білет, об'єм – обсяг, слід звернути увагу на мовні традиції. Так, слово квиток уживається в таких словосполученнях: проїзний квиток, театральний квиток, залізничний квиток, профспілковий квиток та ін. Слово білет також закріплене за чітко визначеним (проте вужчим) колом словосполучень: кредитний білет, банківський білет, екзаменаційний білет. Слово об'єм уживається лише за наявності виміру в кубічних одиницях (об'єм цистерни 25 м3), в усіх інших випадках – обсяг (обсяг капіталовкладень, обсяг робіт, обсяг книги в друкованих аркушах, обсяг знань, інформації та ін.).

Крім лексичних, для офіційно-ділового мовлення характерні абсолютні, морфологічні та синтаксичні синоніми.

Наприклад, абсолютні синоніми, що не відрізняються ні значенням, ні відмінком і можуть бути взаємозамінними незалежно від контексту: алфавіт – абетка, майдан – площа, процент – відсоток, мовознавство – лінгвістика.

Слід пам'ятати, що у професійній сфері навіть абсолютні синоніми, запозичений і власне український, не завжди є взаємозамінними, наприклад: баланс, рівновага тіла, але тільки річний баланс; фон, тло неба, але тільки радіаційний фон; центральна площа, майдан, але тільки площа трикутника.

Добираючи варіант слова, слід надавати перевагу українським відповідникам: адекватний – рівний, відповідний, однаковий; апелювати – звертатися; інцидент – випадок, пригода; пріоритет – перевага, першість, переважне право; рентабельний – вигідний, доцільний, прибутковий.[1]

Явище синонімії властиве не лише лексиці, виділяють також морфологічні та синтаксичні синоніми.

Серед морфологічних синонімів у діловому мовленні використовуються паралельні форми давального відмінка однини іменників чоловічого роду 2-ї відміни: директору – директорові, пану – панові, Василеві Степановичу – Василю Степановичу, добродієві Панасенку О. О. – добродію Панасенкові О. О., а також паралельні форми числівників: п'яти – п'ятьох, сьома – сімома, сімдесяти шести – сімдесятьом шістьом, шістьмастами вісімдесятьма дев'ятьма – шістьмастами вісімдесятьома девятьома (кількісних); у дві тисячі чотирнадцятому році – у дві тисячі чотирнадцятім році (порядкових) тощо.

Синтаксичні синоніми досить часто вживаються в офіційно-діловому стилі, зокрема серед розщеплених присудків: повідомити – довести до відома, змагатися – проводити змагання, допомогти – надати допомогу тощо, а також: у зв'язку з хворобою – через хворобу, підписана працівником заява – заява, підписана працівником, відповідно до наказу – згідно з наказом.

Отже, обмежене використання синонімів в офіційно-діловому стилі зумовлене тим, що ці слова майже завжди вносять у мовлення нові відтінки значення. У деяких текстах дипломатичного підстилю за допомогою синонімів створюється урочистість мовлення, підкреслена значущість документа. Це знаходить своє вираження, зокрема, в тому, що в дипломатичному підстилі офіційно-ділового стилю на позначення певних понять дипломатії традиційно використовуються запозичення, незважаючи на існування національних еквівалентів. Наприклад, якщо в інших стилях мови вживають термін вступ, то в дипломатичному мовленні це поняття позначається терміном преамбула; попередній, тимчасовий – прелімінарний (у міжнародному праві попередня угода, за якою сторони, що перебувають у стані війни, визначають основні положення майбутнього мирного договору); затвердження – ратифікація; дійсний, справжній – автентичний та ін. Між такими функціональними термінами і загальновживаними словами встановлюються своєрідні синонімічні відношення, вони стають компонентами синонімічного ряду.

Пароніми в текстах офіційно-ділового стилю

Пароніми – це слова, що мають схоже звучання, але різне значення й написання. Вони можуть бути настільки схожими, що їх легко сплутати, якщо вони нечітко вимовлені (адресат – адресант, емігрант – іммігрант), або ж мати схожу частину, найчастіше – корінь (професійний – професіональний, інформативний – інформаційний). Саме ця близькість, незначна звукова відмінність у мовленні спричиняє труднощі у засвоєнні і призводить до помилок. У більш широкому значенні до паронімів зараховують не тільки ті слова, які мають подібне звучання, але й такі, що не дуже схожі за звучанням, але через подібність значення теж часто вживаються в неправильному значенні (вирізнятися – відрізнятися, ознайомити – познайомити).

Пароніми вживаються в усіх стилях мовлення, однак у науковому й офіційно-діловому стилях помилкове використання таких слів може призводити до неправильного розуміння, помилок під час виробничого процесу й передачі інформації (виробнича ділянка замість виробнича дільниця). Тому ці слова потребують особливої уваги. Якщо є сумніви щодо того, який із паронімів краще використати, слід звертатися до словників і довідників (наприклад, словника Д. Г. Гринчишина та О. А. Сербенської "Словник паронімів української мови").

Залежно від того, як пов'язані між собою пароніми, вони поділяються на такі групи:

• 1) синонімічні пароніми (тобто слова водночас є і паронімами, і синонімами): привабливий – принадливий; будівля – будинок;

• 2) антонімічні пароніми (водночас і пароніми, й антоніми): прогрес – регрес, еміграція – імміграція;

• 3) близькі за значенням (при цьому не є синонімами): людський–людяний, свідчення – свідоцтво;

• 4) тематичні (слова з однієї тематичної групи): ніготь – кіготь, пам'ятник – пам'ятка.

У деяких випадках пароніми виявляються зовсім випадково схожими словами (коледж – котедж, кампанія – компанія).

Щоб з'ясувати відмінність у значенні слів-паронімів, часто доцільним є визначення кореня, від якого походить кожне із слів. Наприклад, слова тактовний і тактичний походять відповідно від слів такт і тактика. Таким чином легко з'ясувати, що тактовний – це той, що має почуття міри, вміє поводитися (тактовна людина), а тактичний – той, який стосується тактики, планування військових дій (тактична боротьба). Також іноді допомагає переклад паронімів іншою мовою (наприклад, уява – рос. воображение, уявлення – рос. представление). Проте найчастіше слова-пароніми походять від одного кореня й перекладаються однаково (пор. особовий та особистий – рос. личный).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ділове спілкування: усна і писемна форми» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мовні особливості офіційно-ділового стилю“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Загальне поняття про мовленнєве спілкування

  • Моделі спілкування

  • Спілкування як діяльність. Типи спілкування

  • Спілкування як обмін інформацією

  • Структурні компоненти спілкування як комунікативної діяльності

  • Основні форми мовленнєвого спілкування

  • Організація діалогу як форми спілкування

  • Компоненти ділового спілкування та комунікативна ситуація

  • Етика ділової (професійної) комунікації

  • Кодекс професійної етики

  • Стилі спілкування

  • Особа як суб'єкт і головна мета спілкування. Якості особистості, необхідні для ефективного спілкування. Роль самооцінки в діловому спілкуванні

  • Соціальні ролі й рольова поведінка людини в діловому спілкуванні

  • Стратегія і тактика спілкування

  • Конгруентність

  • Полеміка у спілкуванні

  • Конфліктні ситуації та методи їх розв'язання

  • Механізми взаєморозуміння у спілкуванні

  • Комунікативні цікавинки

  • Змістовий модуль 2. Усна форма ділової комунікації

  • Поняття про риторику

  • Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури

  • Формування нових засад європейського красномовства в епоху середньовіччя

  • Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі

  • Види ораторського мистецтва. Жанри публічних виступів

  • Підготовка виступу, промови. Способи їхньої побудови

  • Структура ораторської промови

  • Методи подачі матеріалу в промові

  • Техніка виголошення промови

  • Комунікативні цікавинки

  • Культура мовленнєвого спілкування

  • Норми сучасної української літературної мови

  • Офіційно-діловий стиль як функціональний різновид сучасної української літературної мови. Історія становлення. Мовні особливості

  • Мовні особливості офіційно-ділового стилю
  • Бізнес як сфера ділового спілкування

  • Мікрокосм офісу

  • Імідж як чинник ділової комунікації

  • Корпоративний імідж

  • Розвиток і формування особистісно-ділових характеристик. Ділові якості керівника

  • Правила поведінки службовців. Норми поведінки керівника

  • Оформлення візитних карток

  • Усна форма ділового спілкування

  • Система звертань

  • Ділова бесіда

  • Ділова телефона розмова

  • Проведення ділових нарад

  • Ділові переговори

  • Мовленнєва поведінка під час переговорів

  • Комунікативні цікавинки

  • Змістовий модуль 3. Писемна форма ділового спілкування

  • Особливості писемного ділового спілкування

  • Текст документа. Способи викладу матеріалу в тексті документа

  • Документація щодо особового складу. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Автобіографія

  • Довідково-інформаційна документація. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Службові записки

  • Службові листи

  • Обліково-фінансова документація. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Господарсько-договірна документація. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Договір

  • Контракт

  • Організаційно-розпорядча документація. Основні різновиди. Граматичні особливості

  • Наказ

  • Інструкція

  • Реклама як особливий жанр ділового спілкування

  • Мовні особливості слогана як рекламного гасла

  • Синтаксичні особливості слоганів

  • Комунікативні цікавинки