1. Пошуки свого бачення предмета й теми промови.
Людині слід говорити лише про те, у чому вона достатньо компетентна. "Свій" погляд на речі, сама наявність такого погляду – одне з найважливіших підтверджень компетентності оратора. Визначаючи своє розуміння теми, необхідно уявити її якомога ширше, побачити всі її аспекти, усі складові. "Під час підготовки деяких тем, – радить Д. Карнегі,– рекомендується дещо прочитати, з'ясувати, що думали й говорили інші з цього ж питання. Але не починайте читати, перш ніж ви не вичерпаєте власних думок. Це дуже важливо".
2. Аналіз теми – вибір проблеми для вивчення теми.
У промові не варто й не слід розглядати надто широке коло питань. Необхідно окреслити межі виступу, визначивши певну проблему (рідше – кілька проблем) для обговорення. На цьому етапі починають формуватися концептуальні орієнтири. Відповідно до них систематизуються наявні за темою знання й матеріали: факти, докази, статистичні дані. У результаті цих розумових операцій формулюються окремі пункти, тези й роздуми майбутньої промови.
3. Дослідження проблеми крізь призму наявного чужого досвіду, її вивчення, "присвоєння" накопичених у літературі знань, пов'язаних з визначеною проблемою.
Цей етап розроблення концепції актуальний тоді, коли проаналізована тема й окреслена проблема дослідження. Лише за таких умов подальші пошуки ідей, аргументів і фактів відбуваються в одному чітко визначеному напрямі. Це обмежує "знаходження матеріалу", те коло джерел і спеціальної літератури, за допомогою яких оратор опановує тему. Так заощаджується час, відкидається зайве, другорядне й забезпечується більш раціональна організація розумової праці.
4. Критичне осмислення чужого досвіду, пропускання його крізь призму свого розуміння й навпаки; аналіз і синтез "чужого" і "свого" – формування позиції.
Останній етап передбачає не просто поповнення знань за темою, але й їх розширення й поглиблення шляхом осмислення усього прочитаного. Це вимагає коригування, внесення нових деталей, усунення певних компонентів у початковому концептуальному варіанті. Відбувається процес узагальнення й критичного аналізу власного первинного й вивченого чужого досвіду, що веде до формування позиції. На цьому етапі чітко оформлюється головна ідея, що об'єднує всі складові промови в композиційне ціле,– текст.
Таким чином, концептуальний закон риторики вчить систематизувати знання, матеріали, усебічно аналізувати тему, визначати й розв'язувати певну проблему, формувати власну позицію – грамотно будувати концепцію всієї промови. Таке уміння – запорука й фундамент ораторської діяльності, комунікативного успіху.
Для чіткого й лаконічного формулювання концепції доцільна тезова форма. Формулювання тез подумки (а краще – запис) свідчать про те, що концепція розроблена. Наступний етап ораторської діяльності в її докомунікативній фазі (до зустрічі із слухачами) полягає в розвитку, збагаченні тез, обґрунтуванні концептуальних установок, доборі й організації матеріалів промови.
Розроблення концепції й подальша робота над змістом, а також формою й структурою промови обов'язково повинні бути пов'язані зі стратегією й тактикою промови: без цього концепція "не працює". Створюючи концепцію, оратор повинен постійно пам'ятати основний напрям своєї промови, її "надзавдання" (стратегічний закон риторики).
Не менш важливо правильно побудувати тактику виступу: вона передбачає найбільш ефективні за наявних умов прийоми й способи аргументації, що допомагають виконати "надзавдання" (тактичний закон риторики).
Культура мислення, уміння розробити концепцію промови з урахуванням її стратегії й тактики допомагають оратору опанувати тему виступу, визначати й розв'язувати актуальні для слухачів проблеми. Усе це сприяє раціональній доаудиторній підготовці оратора, передбачає запланований вплив на аудиторію.
Структура ораторської промови
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ділове спілкування: усна і писемна форми» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підготовка виступу, промови. Способи їхньої побудови“ на сторінці 2. Приємного читання.
