• виявлення й розв'язання суперечностей у досліджуваних проблемах;
• формулювання тези (головної думки, власної позиції).
Четвертий закон (тактичний) формує й розвиває в людини вміння працювати з фактами та аргументами, а також активізувати мисленнєву діяльність співрозмовника (аудиторії), тобто створювати атмосферу інтелектуальної й емоційної співтворчості.
П'ятий закон (мовленнєвий) формує й розвиває в людини вміння володіти мовленням ("одягати" свою думку в дієву словесну форму).
Шостий закон (закон ефективної комунікації) формує й розвиває в людини вміння встановлювати, зберігати й закріплювати контакт з аудиторією як необхідну умову успішної реалізації продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності.
Сьомий закон (системно-аналітичний) формує й розвиває в людини уміння рефлексувати (виявляти й аналізувати власні відчуття з метою навчитися робити висновки з помилок і нарощувати цінний життєвий досвід) й оцінювати діяльність інших, тобто визначатися, як допомогти іншому ефективніше здійснювати його діяльність, а також як навчитися засвоювати цінний досвід іншого.
Основні поняття риторики
Для риторики є основними терміни пафос, логос, /полос та етос. Пафосом називається "намір, задум творця промови, який має на меті розвинути перед адресатом певну цікаву для слухача тему". Зміст пафосу – думка, спрямована на прийняття рішення. Пафос створює мовленнєву емоцію аудиторії, завдяки якій стає можливим рішення й доцільна дія. Аудиторія, до якої звернений пафос ритора, являє собою не просто певне скупчення людей, а громаду, організовану словом. Підгрунтям організації аудиторії можуть бути духовно-моральні цінності або матеріально-практичні інтереси.
ПРАВИЛА ПАФОСУ:
• пафос є основою задуму;
• без пафосу неможливі рішення й дії;
• слід уникати знижувального пафосу;
• ритор не повинен створювати штучний пафос, що не відповідає задуму й предмету промови;
• пафос промови пов'язаний з емоціями, що можуть виникнути в аудиторії, тому ритор має передбачити емоції, які його слово може викликати в аудиторії';
• ритор повинен контролювати власні мовленнєві емоції;
• надто сильний і недоречний пафос компрометує ритора.
Логосом називаються словесні засоби, які ритор використовує в аргументації висунутих пропозицій. Логос породжується пафосом і постає як аргументація – система засобів вираження, доцільних для задуму промови і її обґрунтування у формі, прийнятній і переконливій для аудиторії.
Побудова аргументації ґрунтується на загальноприйнятих моделях і правилах, які уможливлюють задум у формі, прийнятній для конкретної аудиторії, тобто поєднати думки ритора й аудиторії, досягти згоди аудиторії з доказами та її приєднання до пропозиції ритора.
ПРАВИЛА ЛОГОСУ
Ритор не повинен:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ділове спілкування: усна і писемна форми» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття про риторику“ на сторінці 2. Приємного читання.
