• 9. Виявляти принциповість, але не впертість.
• 10. Дотримуватися етики ведення полеміки: спокій, витримка, доброзичливість, повага й толерантне ставлення опонентів один до одного.
Техніка аргументації
Аргументація – це інтелектуальна діяльність з аналізу і створення доказів, необхідних для усіх подальших суджень.
Аргументи – докази, які учасники суперечки використовують для переконання партнерів у своїй правоті. Аргументи поділяють на такі групи:
• аргументи раціональні – "аргументи до справи";
• аргументи ірраціональні (психологічні) – "аргументи до людини". Л. І. Мацько зауважує, що кожен учасник спілкування повинен знати основні критерії добору аргументів:
• міцний зв'язок з тезою – аргумент має бути спрямований саме на цю тезу, а не розпорошуватися на всі;
• істинність, вірогідність доказу;
• орієнтація на обрану аудиторію;
• паралельне використання аргументів "за" і "проти", виваженість доказів для того, щоб переконатися в перевазі істинних;
• образна форма аргументації, оскільки це сприяє більш інтенсивній активізації пізнавальної діяльності слухачів.
Сучасні дослідники виділяють такі джерела отримання аргументів: фанти, авторитети, відомі істинні судження
Факти – найбільш надійний вид аргументів. Узагальнюючи факти, слід пам'ятати:
• якщо доповідачеві відомі всі факти, що повністю розкривають аналізоване явище, і він використовує ці фактичні відомості для подальших висновків, то він діє за допомогою так званої "повної" індукції;
• зазвичай учаснику суперечки відомі типові й конкретні випадки, які він узагальнює висновком про всю сукупність таких випадків ("неповна індукція"); доводячи, необхідно аналізувати всі доступні факти. Авторитети. Звернення до авторитетів – один із найбільш поширених видів аргументів у суперечці. Якщо використовувати посилання на авторитети як докази, необхідно пам'ятати про те, що авторитети повинні бути прийнятними в цій аудиторії, тобто вони насправді повинні мати високий статус.
Відомі істинні суджений. Це закони, теорії, аксіоми, традиційно прийняті в певній людській спільноті як беззаперечно правильні.
Дібравши аргументи, необхідно оцінити їхню силу. У риториці суперечки аргументи розрізняють за силою:
• вичерпні: доказ, який повністю доводить правоту певної думки, виявляється рідко; у суперечці його рекомендують висувати як завершальний удар по позиціях супротивника;
• головні: у суперечці висуваються постійно, в найбільш зручній ситуації; допоміжні докази висуваються як доповнення до головних;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ділове спілкування: усна і писемна форми» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Полеміка у спілкуванні“ на сторінці 2. Приємного читання.
