Розділ «1.4. Мови світу, їх вивчення та генеалогічна класифікація»

До неї належать польська, чеська, словацька, кашубська, лужицька і мертві полабська та поморська мови.

Польська мова - офіційна мова Польщі. Крім того, використовується в сусідніх державах - Україні, Білорусі, Литві, а також у Росії, США, Бразилії, Франції, Канаді та інших країнах. Загальна кількість мовців 44 млн. Літературна мова сформувалася на основі великопольських, малопольських і мазовецьких говірок. Писемність - на основі латинського алфавіту. Найдавніша пам'ятка писемності ("Свєнтокшиські проповіді") належить до XIV ст.

Чеською мовою користуються в Чехії, а також у Словаччині, Австрії, США, Канаді. Загальна кількість її носіїв досягає 12 млн. Має чотири діалекти: власне чеські, ганацькі, ляські (сілезькі) й моравські. Літературна мова сформувалася на основі середньочеських говірок.

Перші пам'ятки чеської писемності належать до кінця XIII ст. У XV-XVI ст. сформувалася літературна мова. Однак з 1620 р. до кінця XVIII ст. вона не розвивалася, оскільки за Габсбурзької династії офіційною мовою стала німецька. Літературна мова відродилася наприкінці XVIII - початку XIX ст. на основі літератури XVI-XVII ст., що надало їй книжного характеру. У відродженні чеської літературної мови велику роль відіграла діяльність Й. Добровського (автора першої граматики чеської мови, що вийшла у 1809 р.) та Й. Юнгмана (автора п'ятитомного чесько-німецького словника, який побачив світ у 1835-1839 р.). Писемність - на основі латинської графіки.

Словацька мова поширена в Словаччині, а також у Чехії, Угорщині, Румунії, Україні (Закарпаття), Югославії, Канаді та США. Загальне число мовців 5 млн. Має три діалекти: середні, західні та східні говірки. Пам'ятки власне словацької писемності належать до XV-XVI ст. Основоположником сучасної літературної мови на основі середньословацьких говірок є Л. Штур. Писемність - на основі латинського алфавіту.

Кашубська мова є близькою до польської. Нині вона втратила самостійність і розглядається як діалект польської мови.

Лужицька (серболужицька) мова поширена серед лужицьких сербів у Дрезденському і Котбузькому округах Німеччини. Розмовляють нею до 100 тис. осіб. Має два варіанти (в тому числі й літературні) - верхньолужицький і нижньолужицький. Писемність із XVI ст. - на основі латинського алфавіту.

Полабська мова вживалася на обох берегах річки Лаби (Ельби) в Німеччині до XVIII ст. Зникла внаслідок асиміляції полабських слов'ян німцями.

Поморські діалекти були поширені на південному узбережжі Балтійського моря в Померанії. Вимерли в середньовічний період у зв'язку з насильницьким онімеченням.

Південна підгрупа.

До неї належать болгарська, македонська, сербська, словенська і мертва старослов'янська мови.

Болгарська мова поширена в Болгарії, а також в Україні (Болградський район Одеської області), Румунії, Югославії та інших сусідніх державах. Загальна чисельність мовців 9 млн. Має дві групи діалектів: східні та західні. Літературна мова сформувалася в середині XIX ст. на основі північно-східних говорів. Велику роль у цьому відіграла творчість П. Верона, Л. Каравелова, X. Ботева, І. Вазова та ін. Найдавніші пам'ятки сягають X ст. Писемність - на основі кирилиці.

Македонська мова - державна мова Македонії. Дуже близька до болгарської. Кількість мовців досягає 2 млн. Має три групи діалектів: західну, східну та північну. Літературна мова - з 1948 р. Графіка - на основі кирилиці.

Сербська мова - офіційна мова Югославії (Сербії, Чорногорії, Боснії). Поширена також у сусідніх державах, в Америці та Австралії. Чисельність мовців перевищує 13,5 млн. Писемність - на основі кирилиці.

Хорватська мова - державна мова Хорватії. Поширена в сусідніх державах, в Америці та Австралії. Кількість мовців - 7 млн. осіб. Писемність - на основі латинської графіки.

До утворення окремих самостійних держав Хорватії та Югославії ці дві мови розглядали як одну - сербсько-хорватську, або хорватськосербську. Нині вважають, що це різні мови, бо саме так це розцінюють самі мовці.

Словенська мова - державна мова Словенії. Крім того, поширена в сусідніх державах, зокрема в Югославії, Австрії та Італії, а також у СПІА. Загальне число мовців перевищує 2 млн. Має аж 49 діалектів. Найдавніша пам'ятка - Фрейзингенські уривки, які належать до кінця X - початку XI ст. Сучасна літературна мова сформувалася в середині XIX ст. під впливом творчості поета Ф. Прешерна. Писемність - на основі латинської графіки.

Балтійська група

До балтійської групи належать литовська, латиська і мертва прусська мови. Кількість носіїв - 4 млн. 850 тис. осіб (дані 1985 р.).

Литовська мова поширена в Литві, сусідніх державах і в СІЛА, Канаді та Латинській Америці. Розмовляють нею майже 3 млн. осіб. Зберегла найдавніші риси індоєвропейської прамови в фонетиці та морфології. Складається з двох основних діалектів - жемайтського та аукштайтського. Писемність з'явилася в XVI ст. на основі латинської графіки. Єдина літературна мова сформувалася наприкінці XIX - початку XX ст. на основі західноаукштайтського діалекту.