Розділ «3.4. Історичні зміни словникового складу мови»

Причини історичних змін у лексиці

Лексична система, як і мова в цілому, постійно змінюється, причому порівняно з фонологічною і граматичною системами - найшвидше. Одні слова зникають із мови, інші -- з'являються. Змінюються й значення слів.

Зміни в лексиці зумовлені як позамовними, так і внутрішньомовними причинами.

Позамовні (позалінгвальні) причини - це зміни в навколишньому світі. Будь-яке нововведення в техніці, побуті, суспільному житті, у сфері культури та ідеології супроводжується появою нових слів, а зникнення тих чи інших знарядь, форм побуту, суспільних явищ спричинює зникнення відповідних слів. Таким чином, мова в своєму словнику віддзеркалює всі суспільні зміни.

Внутрішньомовні (інтрамовні, внутрішньолінгвальні) причини зміни словникового складу представлені тенденціями до економії, уніфікації, системності мовних засобів, варіювання номінацій із різними мотивацією, походженням, завданнями експресивно-емоційної та стилістичної виразності.

Є чотири типи змін у лексико-семантичній системі: 1) зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява нових слів; 4) поява нових значень. Ці лексико-семантичні зміни відображені в таких поняттях, як архаїзми, історизми, неологізми і запозичення.

Архаїзми

Неологізми

Неологізми (від rp. neos "новий" і logos 'слово") - нові слова, що виникли з пам'яті людей, які їх використовують.

Наприклад: беркутівець "член спецпідрозділу "Беркут", унсовець "член організації УНСО", посадовець "посадова особа", білобратчик "член релігійної секти "Біле братство", тіньовик "той, хто приховано займається бізнесом", грошопровід "кредитна лінія", роздержавлення "приватизація державних підприємств", змопівець "член загону міліції особливого призначення", українськість "усвідомлення себе причетним до української нації та держави", бомж "людина без постійного місця проживання", кравчучка "ручний візок". Див. ще: помаранчева революція, піар, ендепівець, фанклуб, факс, дистрибютер, брокер, дилер, менеджер, пейджер, електорат, ваучер, кіднепінг тощо.

Поняття "неологізм" є історичним і відносним, бо всі слова колись були неологізмами. Так, скажімо, нещодавно неологізмами були космонавт, універсам, синтетика, ЕОМ, дизайнер, лазер, склопластик, сінаж, пилососити, безрозмірний, джинси, глобальний, бадмінтон, технар, відеотелефон, стрес, юніор, акселерат, перфокарта, перебудова, несун, а тепер вони втратили новизну, і деякі з них уже вийшли з активного вжитку, хоча жодне з цих слів ще не було зафіксоване в одинадцятитомному Словнику української мови, останній том якого вийшов у 1980 р.

Розрізняють неологізми лексичні й семантичні.

Лексичні неологізми - абсолютно нові слова як за значенням, так і за звучанням. Усі вищенаведені неологізми є лексичними.

Семантичні неологізми - нові значення в уже наявних словах. Спершу хтось ужив якесь слово в незвичайному для нього контексті, згодом це контекстуальне значення за суспільної необхідності стає загальновживаним, тобто переходить із мовлення до мови. Так, скажімо, слово берегиня мало значення "русалка", тепер воно стало вживатися у значенні "жінка"; слово більшовики з часу свого виникнення вживалося у значенні "члени більшовицької партії; комуністи", а з січня 2000 р. воно стало вживатися у значенні "демократична (права) більшість у Верховній Раді України". Такими семантичними неологізмами свого часу були супутник у значенні "запущений у космос об'єкт, який рухається за інерцією навколо небесного тіла" (раніше це слово мало лише значення "той, хто йде, іде, подорожує разом із ким-небудь"), п'ятикутник у значенні "знак якості" (раніше мало значення "геометрична фігура, що має п'ять кутів), коробейник (колись уживалося в значенні "мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам"); англ. egg "авіабомба" (основне значення "яйце"), caravan "однокімнатна квартира на колесах" (основне значення "караван"). Семантичними неологізмами колись були значення "мерзотник" у слові негідник (спочатку воно означало "не годен до армії"), "дуже здивувати" в рос. ошеломить (первинне значення "вдарити по шолому"), "розгубитися, сторопіти" в рос. опешить (спочатку означало "збити з коня, зробити пішим").

Авторські неологізми, які називають оказіоналізмами (від лат. occasionalis "випадковий"), становлять окрему групу. Так, зокрема, в поезії І. Драча є такі його новотвори, як журбота, засмути, білогруддя, чорнобров'я, у Д. Павличка - ластівочість, у М. Вінграновського - зненавидь, у Ліни Костенко - орліший, у І. Світличного - трояндиться, у В. Стуса - наверх, паниз, нажиття і паскін. Наведемо деякі авторські неологізми в контекстах: Ой летіли лебеді та над Україною, Зорянопісенною, росянокалинною (І. СвітличниЙ); Всі бджолята забджолили й сонячно між ними (І. Драч); Ляпотить, хлюпотить у ночвеньках Дівулиня, дівчина, дівогоренько (І. Драч); У шовковиці - шовковенятко. В гаю у стежки - стеженятко, У хмари в небі - хмаренятко, В зорі над садом - зоренятко Вже народилося (М. Вінграновський); Я влюблен, я очарован, словом, я огончарован (О. Пушкін); Разулыбьте сочувственные лица (В. Маяковський).

Деякі авторські неологізми увійшли до літературної мови. Так, зокрема, створені М. Старицьким лексеми байдужість, мрія, майбутнє, незагойний, нестяма, І. Франком чинник, І. Верхратським звіт міцно прижилися в нашій мові, навіть увійшли до активного словника.

Загалом неологізми виникають декількома шляхами: вони творяться з наявного в мові матеріалу властивими для даної мови словотвірними способами, інколи штучно (газ, нейлон, кодак), часто запозичуються літературною мовою з діалектів і з інших мов. Іншомовні запозичення становлять найчисельнішу групу серед неологізмів.

Запозичення

Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому в кожній мові, крім "своїх", є "чужі", тобто запозичені слова. Так, скажімо, в лексичному складі корейської мови є 75% китаїзмів, в англійській - до 60% слів французького походження.