Розділ «3.3. Лексико-семантична система мови»

Стилістично нейтральна лексика - слова, які вживаються в усіх стилях мови (розмовно-побутовому, художньої літератури, публіцистичному, науковому, офіційно-діловому). Вони не мають стилістичного забарвлення і є загальновживаними: батько, мати, довгий, новий, жити, робити, давати, дарувати, думати, такий, цей, п'ять, сто, потрібно та ін. Таку лексику називають ще міжстильовою.

Стилістично забарвлена лексика - лексика, яка вживається в певних стилях. її поділяють на лексику високу (книжну, піднесену) і лексику знижену.

Висока (книжна) лексика - лексика, яку використовують передусім у літературно-писемному і піднесеному усному мовленні - науковому й публіцистичному, в ділових документах, в художній літературі.

До піднесеного стилю належать:

Поетична лексика: укр. блакить, борня, відлуння, живодайний, зоріти, легіт, осяйний, розмай, діброва; перст, десниця тощо; рос. година, твердыня, отчизна, стяг, возмездие, чаяние, жребий, сокровенный, незыблемый, извечный, доблестный, осенить, тишь, синь, очи, реять, стражду, ладья тощо; нім. Ross "кінь" (стилістично нейтральне Pferd), Lewand "одяг" (стилістично нейтральне Kleid); англ. brow "чоло" (стилістично нейтральне forehead), billow "хвиля" (стилістичне нейтральне wave), couch "ложе" (стилістично нейтральне bed), warrior "воїн" (стилістично нейтральні soldier, fighting man).

Народнопоетична лексика (вживається в народних піснях, думах тощо): укр. бранець, гожий, лілея, розмай-зілля, лебідонька, голубонька, битий шлях, сизий орел, буйний вітер, чисте поле, бистра (тиха) вода; рос. травушка-муравушка, добрый молодец, красна девица, горе-гореваньице, леса дремучие, мать-сыра земля, буйная головушка, пригорюниться.

Наукова лексика поділяється на загальнонаукову, тобто таку, що вживається в різних галузях наук (індукція, дедукція, метод, синтез, аналіз, аргумент, концепція тощо) і вузькоспеціальну (вживається в окремій конкретній науці): суфікс, префікс, підмет, фонема, метатеза, енкліза; лірика, сентименталізм, футуризм, постмодернізм, ямб, хорей; бісектриса, діагональ, конус, паралелепіпед; терція, піанісімо, форте, фуга, соната, акорд; батман, пліе, арабеск, фуете, круизе, шине, антраша, балансе, глісад, жете, кабріоль, купе, па де баск, па де де, па де труа, пор де бра, релеве, рон де жамб.

Серед наукової лексики виділяють терміни.

Термін (від лат. terminus "межа, границя") - спеціальне слово або словосполучення, яке служить точним позначенням понять якоїсь галузі науки.

Терміни характеризуються такими ознаками: 1) системністю (кожен термін належить до якоїсь терміносистеми і своє значення отримує саме в цій системі); 2) наявністю дефініції (термін не тлумачать, а визначають); 3) тенденцією до моносемантичності (в межах свого термінологічного поля, тобто в межах певної науки, термін повинен мати тільки одне значення); 4) відсутністю експресії; 5) стилістичною нейтральністю.

Помітною є тенденція до інтернаціоналізації термінології, через що в ролі термінів виступають переважно запозичення.

Водночас слід зазначити, що між термінами і нетермінами немає "китайської стіни". Між ними постійно відбувається обмін: термінологізація загальновживаної лексики (nop. укр. гніздо зозулі - гніздо навушників, кулеметне гніздо; корінь дерева - корінь слова; закінчення роботи - нульове закінчення, залетіла мушка - приціл на мушку; нім. Hahn "півень" - Hahn "кран", Bär "ведмідь" і Bär "частина парового молота"; англ. to dress "одягатися" - to dress "вишиковуватися" (військ.), horse "кінь" - horse "станок") і детермінологізація (авіаційне приземлитися "здійснити посадку" і жартівливе приземлитися "упасти"; морське кинути якір "зупинитися для стоянки, опускаючи у воду стержень із лапами" і кинути якір "зупинитися, пристати де-небудь", морське пришвартуватися "закріпитися швартовом" і розмовне пришвартуватися "влаштуватися де-небудь, у когось, у чому-небудь, біля когось").

Терміни - надзвичайно динамічний шар лексики. 90% нових слів - це терміни. Вважають, що нині тільки в хімії є 2 млн. термінів.

Терміни вивчає самостійна лінгвістична наука - термінознавство.

Професіоналізми (про них ішлося вище). Правда, не всі професіоналізми можна віднести до високої лексики. Зрозуміло, що такі вирази, як крутити бублика чи рос. мотор барахлит, мотор чихает належать не до високої, а низької лексики.

Публіцистична лексика: партократ, неділимщик, ідеологічні ритуали, шістдесятники, Імперія зла, ідеологічні противники, посттоталітарне суспільство, інформаційний простір, порушити питання, тривожний сигнал.

Офіційно-ділова лексика (канцеляризма) - слова, які обслуговують канцелярське діловодство: протокол, заява, акт, жилплоща, квартиронаймач, платоспроможний, вищезгаданий, нижчепідписаний, нарахування, декрет, позов; рос. уведомление, надлежит, оказывать помощь, настоящим доводится до вашего сведения, взыскание с работника имущественного ущерба.

До низького стилю належать:

Розмовно-побутова лексика - слова, поширені в розмовно-побутовому стилі усного літературного мовлення: дурниці, відлюдько, замазура, гуляка, зальоти, лахміття, перекинчик, бабахнути, барахтання, замакітритися, канючити, лупцювати, репетувати, шастати, хуткий, навсидячки; рос. наобум, охота "бажання", врасплох, дребедень, сумбур, парень, картошка, мямлить, огорошить, надо. Це літературні слова, але в офіційному мовленні не допускаються.

Просторічна лексика - слова, які вживають у літературній мові з метою зниженої, грубуватої оцінки певних явищ чи предметів: пузо, звиняйте, замандюритися, лісапед, самописка; рос. угробить, смыться, катись, лежить (замість класть), сморозить "сказати дурницю", до лампочки, помереть, глазеть, загибать "прибріхувати", спятить "зійти з розуму", обратно "знову" тощо. Просторіччя знаходяться на межі літературної мови.