Розділ «2.3. Фонетичні процеси»

Вступ до мовознавства

Результатом гаплології є староукраїнська назва березня - березоль (березіль), яка виникла з березозолъ, що спочатку позначало час, коли спалювали березу на золу, для того щоб нею золити білизну, тобто парити, заливши її спеціально для цього приготовленим розчином золи.

Діереза (від rp. diairesis 'поділ, розділяння") - викидання звука чи складу в слові для зручності вимови.

Наприклад: корыстный -> корисний, обвластъ -> обдасть, згибнути -> згинути, гляднути -" глянути, кивнути -" кинути, утопнути -> утонути, солнце -> сонце, сердце -" серце, честний -" чесний; рос. обврахцение -" обращение, обвоз -> обоз, обвязать -> обязать, нуждный -> нужный, поздно -" /"познъ].

Утрачені в наведених словах звуки збереглися в позиції, коли після них йдуть голосні або коли вони знаходяться в кінці слова: користуватися, користь, погибати, глядіти, кидати, утопати, серденько, честь, рос. нужда, опоздать тощо.

Епентеза (від rp. epenthesis "вставка') - поява у словах додаткового звука.

Наприклад: страм із срам "сором" ("Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм". - Леся Українка), строк із срок, верства із верста, павук із паук; білор. павука із наука.

Особливо поширене явище епентези в говірках та просторічному мовленні: радійо, окіян, константувати; рос. Ларывон, радыво, ндрав тощо.

Явище епентези спостерігається також при засвоєнні запозичених слів зі збігом двох голосних: Italia - Італія, лат. cancellaria - канцелярія, італ. cavalleria - кавалерія та ін.

Як бачимо, епентеза - протилежне діерезі явище.

Метатеза (від гр. metathesis "перестановка") - взаємна перестановка звуків або складів у межах слова.

Наприклад, слово суворий виникло із суровий, намисто із монисто, бондар із боднар "той, що робить бодні", ведмідь із медвідь "той, що їсть мед"; рос. потчевать із почтевать, ватруиіка із творушка, сыворотка із сыро-ватка, ладонь із долонь (пор. укр. сироватка, долоня); серб, гомила із могила; чеськ. mlha "мла" із тліа; польськ. krowa із korwa, bloto із bolto.

Найчастіше метатеза спостерігається в запозичених словах: нім. Teller -" польськ. talerz -> укр. тарілка, нім. Futteral - футляр, лат. тагтог -" рос. мрамор, лат. flor(i$) "квітка" укр. і рос. ім'я Фрол.

Значно більше, ніж у літературній мові, прикладів метатези знаходимо в діалектному, просторічному та дитячому мовленні: вогорити (говорити), увернімаг (універмаг), ніститут (інститут), крутка (куртка), гамазин (магазин), рос. дитячі макейка (скамейка), салатна (із ласатка "лошадка") тощо. На базі літературного нишпорити внаслідок метатези виникло діалектне шнипорити: "Не йдуть [війт, присяжний і хлопи] до хати, а стали коло одного вугла, шпортають, штуркають, шнипорять."п (І. Франко).

Крім позиційних і комбінаторних, у мові бувають зміни, зумовлені звичною для мовців артикуляційною базою. До них належить субституція звуків.

Субституція (від лат. substitutio "підстановка") - заміна в запозичених словах чужого звука своїм.

Так, німецький фрикативний придиховий [h] замінюється українським фрикативним гортанним [г] або фрикативним задньоязиковим [х], російським проривним задньоязиковим [г] або фрикативним [х]: Herzog - укр. герцог, рос. герцог, Hülze - укр. гільза, рос. гильза, Holbein (прізвище художника) - укр. Гольбейн, рос. Хольбайн (Хольбейн), Hans (ім'я) - укр. Ганс, рос. Ганс і Хане Подібне маємо і в передачі англійського звука [h]: Hilary - укр. Хіларі, рос. Хилари, Howard - укр. Говард, рос. Говард, Humphry - укр. Гамфрі, рос. Хамфри і Гамфри.

Колись у слов'янських мовах не було звука [ф]. Коли почали запозичувати іншомовні слова з цим звуком, то його заміняли своїми звуками [п], [т], [х], [кв]: Пилип, катедра, Хома, квасоля.

Для багатьох мовців в Україні й нині вимова [ф] становить певні труднощі, тому нерідко можна почути Хведір, хверма тощо.

Оскільки така вимова часто стає предметом насмішки над мовцями, то деякі з них, які недостатньо обізнані з мовними нормами, помилково замінюють [хв] на [ф] і в словах, де [хв] є нормативним: фороба, фіст, рос. фатать тощо. Такі заміни називають гіперизмами.


Орфоепія. Транскрипція і транслітерація


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вступ до мовознавства» автора М.П.Кочерган на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.3. Фонетичні процеси“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • 1. Загальні питання мовознавства

  • 1.2. Природа, сутність, функції та будова мови

  • 1.3. Походження і розвиток мови

  • 1.4. Мови світу, їх вивчення та генеалогічна класифікація

  • Семіто-хамітські мови

  • Кавказькі мови

  • Фіно-угорські мови

  • Самодійські мови

  • Тюркські мови

  • Монгольські мови

  • Тунгусо-маньчжурські мови

  • Китайсько-тибетські мови

  • Тайські мови

  • Аустронезійські мови

  • Аустроазіатські мови

  • Австралійські мови

  • Палеоазіатські мови

  • Папуаські мови

  • Африканські мови

  • Дравідські мови

  • Мови далекого сходу

  • Індіанські (америндські) мови

  • 2. Фонетика і графіка

  • 2.2. Фонетичні одиниці та засоби

  • 2.3. Фонетичні процеси
  • 2.4. Лінгвістичний (функціональний) аспект у вивченні звуків

  • 2.5. Письмо

  • 3. Лексика і фразеологія

  • 3.2. Лексико-семантичні категорії

  • 3.3. Лексико-семантична система мови

  • 3.4. Історичні зміни словникового складу мови

  • 3.5. Фразеологія

  • 3.6. Лексикографія

  • 4. Граматика

  • 4.2. Морфема і словоформа

  • 4.3. Способи вираження граматичних значень

  • 4.4. Частини мови

  • 4.5. Словосполучення і речення

  • 5. Мовна типологія

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи