Естетика на виробництві

Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами

Приміщення для відпочинку в робочий час та психологічного розвантаження передбачаються відповідно до технологічної частини проекту. Такі приміщення рекомендується розміщувати при пунктах охорони здоров'я або гардеробах домашнього одягу. В приміщеннях для відпочинку та психологічного розвантаження доцільно розмістити пристрої для приготування спеціальних тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою. Площу цих приміщень потрібно визначати з розрахунку 0,2 м2 на одного працівника найчисленнішої зміни, але не менш як 18 м2.

Для забезпечення працівників загальним та дієтичним харчуванням на підприємствах передбачаються приміщення громадського харчування: при кількості працівників у найчисленнішій зміні понад 200 — їдальні, а менш як 200 —- буфет, що відпускає гарячі страви, котрі доставляються з інших підприємств громадського харчування. При кількості працівників у найчисленнішій зміні менш ніж 30 допускається організовувати кімнати для споживання їжі. Якщо кількість працюючих становить менш як 10, допускається замість кімнати споживання їжі передбачати в гардеробному приміщенні додаткове місце площею 6,0 м2, де ставиться стіл.

Кількість місць в їдальнях та буфетах визначається із розрахунку одне місце на чотирьох працівників найчисленнішої зміни. Площа кімнати споживання їжі визначається із розрахунку 1 м2 на кожного відвідувача, але не менш як 12,0 м2. Таку кімнату необхідно обладнати умивальниками, електрокип'ятильниками, відповідно умеблювати.

На промислових підприємствах необхідно передбачати цехові приміщення для зборів, культурних заходів та спортивні зали. Приміщення для зборів належить розміщувати поблизу цехів та дільниць. При кількості працівників на підприємстві до 50 осіб приміщення для зборів може суміщатися з кімнатою для відпочинку та споживання їжі. Площа приміщень визначається залежно від кількості працівників у найчисленнішій зміні: від 50 до 100 — 24 м2, від 101 до 200 — 36 м2; від 201 до 300 — 48 м2.

На підприємствах з кількістю працівників понад 600 належить передбачати зали для зборів, площа яких визначається із розрахунку на 30 % працівників зміни при нормі 0,9 м2 на одне місце.

Площа адміністративних приміщень (управлінь, конструкторських бюро) визначається із розрахунку на одного працівника: 4 м2 — для робочих кімнат управлінь; б м2 — для кімнат конструкторських бюро, обчислювальних центрів, місць з відео дисплейними терміналами.

Площа приміщення профкому становить: при чисельності працівників від 100 до 300 осіб — 12; від 301 до 500 осіб — 18; від 501 до 1000 осіб — 36; від 1001 до 1500 осіб — 64; понад 1501 особу — 60 м2.

На підприємствах зі списковою кількістю працівників до 100 осіб для усіх громадських організацій передбачається одне приміщення площею 12 м2.

Площа кабінету з охорони праці визначається залежно від спискової кількості працівників підприємства: від 100 до 1000 осіб — 24, від 1001 до 3000 осіб — 48 м2. На підприємствах зі списковою кількістю працівників до 100 осіб, а також у цехах створюються, відповідно, загально-об'єктовий та цехові кутки охорони праці.

При виконанні дипломних проектів, тематика яких пов'язана з розробленням нового чи реконструкцією діючого підприємства (цеху, дільниці) часто необхідно визначити площу адміністративних та побутових приміщень. Для цього можна використати дані, наведені в табл. 6.6:

Таблиця 6.6. Показники площі адміністративних та побутових приміщень, що використовуються для розрахунків

Робота працівників багатьох професій пов'язана із впливом на них комплексу шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що зумовлює специфіку та рівень безпеки цих виробництв. — важка фізична праця, обмежений простір, шум, вібрація, значне психоемоційне навантаження тощо. За таких умов, відповідно, ставляться підвищені вимоги до індивідуальних якостей виконавців. Адже безаварійність роботи залежить не тільки від стану безпеки виробництва, але й від поведінки власне працівників, а також від функціонування окремих фізіологічних систем їхнього організму, найбільш задіяних у трудовому процесі. До них віднесено такі показники, як сенсо-моторна реакція, втома, зорова та слухова пам'ять, орієнтація у замкненому просторі, стійкість до впливу стресів, швидкість переключення уваги тощо.

До робіт, що потребують професійного добору, належать усі види підземних робіт; робота в кесонах, барокамерах, замкнених просторах, на висоті, з обслуговування діючих електроустановок напругою до 1000 В і вище; водолазні роботи; роботи із застосуванням вибухових матеріалів, у вибухо- та вогненебезпечних виробництвах; роботи, пов'язані з управлінням наземним, підземним, повітряним та водним транспортом, значним нервово-емоційним напруженням; роботи з технічного обслуговування та експлуатації компресорних нафтонасосних та газорегуляторних станцій, лінійних систем, магістральних нафто- і газопроводів; аварійно-рятувальні роботи; роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї, а також пов'язані з бурінням, видобутком та переробкою нафти, газу, конденсату, підготовкою їх до транспортування та зберігання; роботи, які безпосередньо пов'язані з виробництвом чорних та кольорових металів.

Психофізіологічна експертиза цих працівників повинна проводитись у спеціалізованих лабораторіях (кабінетах) професійного добору, які обладнані для виконання фізіологічних та психофізіологічних обстежень і створюються при закладах охорони здоров'я або при великих підприємствах (до їх складу повинні входити лікар або фізіолог та соціолог-психолог). Крім того, значне місце в навчанні тієї категорії осіб посідає санітарно-просвітницька робота. До навчальної програми повинні обов'язково входити питання психології безпеки праці, впливу на безпечне виконання робіт таких психоемоційних факторів, як почуття, сприймання, пам'ять, уява, емоції, втома тощо.

Наступний розділ:

Психологія безпеки праці

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Естетика на виробництві“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО З ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • Законодавство Євросоюзу з охорони праці

  • Розділ 2. ПРАВОВІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

  • Законодавство України з охорони праці

  • Кодекс законів про працю

  • Закон України "Про охорону здоров'я населення"

  • Колективний договір, його укладення і виконання

  • Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів

  • Нормативно-правові акти з охорони праці

  • Розділ 3. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Вимоги міжнародних стандартів до управління охороною праці

  • Підхід ISRS

  • Підхід OHSAS 18001:1999

  • Міжнародний стандарт OHSAS 18002:2000

  • Розділ 4. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Й РИЗИКОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • Спеціальні функції (завдання) управління охороною праці й ризиком на підприємстві

  • Загальні функції управління охороною праці

  • Управління ризиками. Методи оцінки ризику

  • Прогнозування і планування роботи з охорони праці

  • Впровадження і функціонування СУОПР

  • Перевірка і корегувальні дії. Огляд керівництвом

  • Основні поняття і терміни

  • Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04 (витяг)

  • Типове положення про службу охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04

  • Функції служби охорони праці

  • Розділ 5. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Комплексне управління охороною праці

  • Система управління охороною праці в галузі

  • Регіональна система управління охороною праці

  • Організація функціонування РСУОП

  • Контроль, облік, аналіз функціонування РСУОП

  • Облік показників стану умов і безпеки праці

  • Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

  • Страховий ризик і страховий випадок

  • Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків, пов'язані з координацією страхової діяльності

  • Розділ 6. ПОСТІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (СУОП)

  • Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві

  • Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці

  • Організація проведення інструктажів з питань охорони праці

  • Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи

  • Вимоги безпеки до робочого місця. Ергономічні вимоги

  • Травмонебезпечні виробничі фактори та стан виробничого травматизму

  • Естетика на виробництві
  • Психологія безпеки праці

  • Аудит функціонування СУОПР

  • Комп'ютеризація служби охорони праці

  • Методика оцінки економічної ефективності СУОПР

  • Шляхи підвищення ефективності охорони праці

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ