Комплексне управління охороною праці

Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами

У ринкових умовах виникає три центри управління охороною праці: державне (не адміністративне) управління, управління з боку роботодавця, управління з боку працівників (рис. 5.2).

Державне управління формулює державну політику в галузі охорони праці — пріоритет життя і здоров'я працівника. Держава створює нормативно-правове законодавство в галузі

Комплексне управління охороною праці

Рис. 5.2. Комплексне управління охороною праці

охорони праці, визначає обов'язки, права і відповідальність державних адміністрацій усіх рівнів щодо проведення державної політики у відповідних регіонах, створює відділи з питань охорони праці при держадміністраціях, навчально-методичні й експертно-технічні центри, систему Держпромгірнагляду, санітарно-епідеміологічні служби, органи пожежної, екологічної безпеки, Фонд соціального страхування від нещасного випадку і профзахворювання та інші наглядові органи, а також систему нормативно-правового, організаційно-управлінського, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, наукового і фінансового забезпечення діяльності в галузі охорони праці. Голова держадміністрації регіону відповідає за проведення державної політики в галузі охорони праці в регіоні, забезпечує обслуговування потреб підприємств з їх замовленням на засоби охорони праці й аудит у цій галузі. Облдержадміністрація розробляє регіональну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на наступні роки з відповідним фінансуванням. Програма формується на підставі конкурсу проектів і бізнес-планів.

Фінансування програм здійснюється як за рахунок державного, галузевого і регіонального бюджету, так і за рахунок Фонду страхування від нещасного випадку і профзахворювання, фондів держадміністрацій, ініціативних, благодійних та інших фондів. Головний принцип фінансування — від фінансування витрат на охорону праці до фінансування замовлень, послуг зацікавлених у тому підприємств, організацій, установ. Це гарантія того, що послуги будуть виконані, а гроші будуть використані доцільно. Підприємства виступають у ролі замовника на послуги з боку інших організацій, укладають з ними контракти на послуги у вигляді аудиту, розроблення проектів, створення засобів охорони праці, навчання та ін.

На підприємствах повинні діяти економічні, адміністративні, психологічні й особисті стимули для гарантування безпеки праці й культури здоров'я працівників. Механізм соціального страхування передбачає, що страховий тариф підприємства буде більшим, якщо зростатиме травматизм і захворюваність працюючих на ньому. Отже, підприємства зацікавлені в тому, щоб було менше травм і працівники були здоровими. У той же час кожний працівник має вживати заходів, щоб не травмуватися і не хворіти, інакше він матиме менші шанси на ринку праці. На підприємствах необхідно пропагувати такий стиль праці, при якому людина активно керує своїм кваліфікаційним, фізичним і психологічним станом, програмує шляхи здорового довголіття, попередження випадків травматизму і захворювань. Економічні важелі змушують підприємця турбуватися про здоров'я і працездатність своїх робітників, гарантувати їм право на охорону праці.

Отже, управління охороною праці в сучасних умовах ринкового механізму полягає у тому, що:

• держава створює органи державного, регіонального та галузевого управління охороною праці, комплекс наглядових інспекцій, в обов'язки яких входить запровадження нормативно-правових актів, а також систему нормативно-правового, організаційно-управлінського, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, наукового і фінансового забезпечення діяльності й охорони праці;

• роботодавець економічно зацікавлений у тому, щоби його працівники не травмувалися, не хворіли, і тому забезпечує виконання на підприємстві всіх нормативно-правових актів з охорони праці; роботодавець повинен широко залучати працівників та уповноважених трудових колективів до управління охороною праці, пропагувати серед працівників культуру здоров'я і культуру безпеки; — кожен працівник повинен дбати про здоровий стиль життя і праці, виховувати в себе культуру здоров'я і безпеки, постійно підвищувати свій кваліфікаційний, фізичний і психологічний рівень, програмувати шлях здорового довголіття, запобігання випадкам травматизму і захворюванням, перейти від примусового до свідомого виконання інструкцій, правил і норм охорони праці; працівник повинен негайно повідомити свого керівника про виникнення будь-якої небезпечної ситуації; керівник не може вимагати від працівника виконання роботи до усунення небезпечної ситуації (пошкодження огородження, блокування, сигналізації, запиленість, загазованість тощо).

Профспілки, Фонд соціального страхування, наглядові й контрольні органи вимагають від власника (роботодавця) виконання прав громадян на охорону праці.

Комплексне управління охороною праці з боку держави, роботодавця і працівника (трудового колективу) забезпечить підвищення ефективності цієї діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2005 р. № 1090 створений Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держпромгірнагляд) — урядовий орган державного управління, який діє у складі МНС та йому підпорядковується. Держпромгірнагляд є правонаступником Державного комітету з нагляду за охороною праці.

Держпромгірнагляд у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами МНС та Положенням.

Основними завданнями Держпромгірнагляду є:

• забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони праці, промислової безпеки, здійснення державного гірничого нагляду, страхування ризиків виробничої безпеки, належного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, охорони надр;

• здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також державного гірничого нагляду.

Держпромгірнагляд має право:

• проводити в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, що належать до їх компетенції;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Комплексне управління охороною праці“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО З ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • Законодавство Євросоюзу з охорони праці

  • Розділ 2. ПРАВОВІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

  • Законодавство України з охорони праці

  • Кодекс законів про працю

  • Закон України "Про охорону здоров'я населення"

  • Колективний договір, його укладення і виконання

  • Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів

  • Нормативно-правові акти з охорони праці

  • Розділ 3. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Вимоги міжнародних стандартів до управління охороною праці

  • Підхід ISRS

  • Підхід OHSAS 18001:1999

  • Міжнародний стандарт OHSAS 18002:2000

  • Розділ 4. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Й РИЗИКОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • Спеціальні функції (завдання) управління охороною праці й ризиком на підприємстві

  • Загальні функції управління охороною праці

  • Управління ризиками. Методи оцінки ризику

  • Прогнозування і планування роботи з охорони праці

  • Впровадження і функціонування СУОПР

  • Перевірка і корегувальні дії. Огляд керівництвом

  • Основні поняття і терміни

  • Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04 (витяг)

  • Типове положення про службу охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04

  • Функції служби охорони праці

  • Розділ 5. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Комплексне управління охороною праці
  • Система управління охороною праці в галузі

  • Регіональна система управління охороною праці

  • Організація функціонування РСУОП

  • Контроль, облік, аналіз функціонування РСУОП

  • Облік показників стану умов і безпеки праці

  • Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

  • Страховий ризик і страховий випадок

  • Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків, пов'язані з координацією страхової діяльності

  • Розділ 6. ПОСТІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (СУОП)

  • Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві

  • Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці

  • Організація проведення інструктажів з питань охорони праці

  • Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи

  • Вимоги безпеки до робочого місця. Ергономічні вимоги

  • Травмонебезпечні виробничі фактори та стан виробничого травматизму

  • Естетика на виробництві

  • Психологія безпеки праці

  • Аудит функціонування СУОПР

  • Комп'ютеризація служби охорони праці

  • Методика оцінки економічної ефективності СУОПР

  • Шляхи підвищення ефективності охорони праці

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ