Оцінка та управління ризиками (Loss Control Management) здійснюються в США з 1978 р. Вони охоплюють економічні, фінансові, страхові та інші ризики. В Європейському Союзі оцінка ризику передбачена директивою 1989 р. 89/891. EW9. Систематична ідентифікація небезпек дозволяє виявляти і своєчасно усувати їх. Джерелами небезпек можуть бути технологія, організація праці, поведінка працівників, природні явища та ін. Ризик може бути припустимий і неприпустимий. У стандарті OHSAS 18001 термін "безпека" визначений як відсутність неприпустимого ризику. Це означає, що працівник повинен знати, які заходи безпеки слід застосовувати, щоб не перевищувати рівень припустимого ризику. Керівники робіт і працівники повинні вміти ідентифікувати й оцінювати ризик.
Приступаючи до ідентифікації небезпек на робочому місці, необхідно виявити всі небезпеки, котрі можуть призвести до нещасного випадку, неодмінно передбачити тяжкість наслідків і ймовірність випадку травми, захворювання, аварії, пожежі.
Існує багато методів оцінки професійного ризику на робочих місцях:
• класична методика (Британський стандарт BS8800); приклад ідентифікації й оцінки ризику за цією методикою наведений у додатку 1.
• граф оцінки ризику;
• Risk score;
• Risk assessment code та ін.
Однак варто зауважити, що зовсім недостатньо тільки один раз здійснити оцінку ризику за робочим місцем. Необхідно його систематично перевіряти і вживати відповідних корегувальних заходів з метою запобігання відхиленням від норм, правил, інструкцій з охорони праці з метою недопущення неприпустимого ризику. Якщо вчасно не усунути неприпустимий ризик, то травма або хвороба про це нагадає. Необхідно щоденно здійснювати моніторинг ступеня ризику робіт.
Класична методика оцінки професійного ризику здійснюється за формулою R = Р · S (Британський стандарт ВS-8800), де R — професійний ризик; Р — ймовірність події; S — тяжкість наслідків.
Нехай імовірність події буде: А — висока; В — середня; С — низька. Тяжкість наслідків розподілимо таким чином: І — аварія, загибель потерпілого; II — важка травма; III — легка травма. Тоді категорія ризику буде: 5 — дуже високою; 4 — високою; 3 — середньою; 2 — низькою; 1 — дуже низькою, (табл. 4.3):
Таблиця 4.3. Рівень ризику залежно від імовірності події та тяжкості наслідків
| А · висока | B · середня | C · мала | |
| І. Велика | 5 дуже високий ризик неприпустимий | 4 високий ризик неприпустимий | 3 середній ризик припустимий |
| II. Середня | 4 високий ризик неприпустимий | 3 середній ризик припустимий | 2 низький ризик припустимий |
| III. Мала | 3 середній ризик припустимий | 2 низький ризик припустимий | 1 дуже низький ризик припустимий |
Із табл. 4.3 видно, що рівень ризику підвищується пропорційно збільшенню ймовірності події і тяжкості наслідків. На підставі цієї таблиці встановлюється категорія ризику, а за необхідності — вживаються запобіжні заходи.
Наприклад, столяр має намір розпиляти дошку на циркулярній пилі зі знятим огородженням. Це може призвести до порізу руки. Тяжкість наслідків — середня (II), ймовірність події — висока (А). За табл. 4.3 визначаємо категорію ризику (4 — високий ризик, неприпустимий). Отже, запланована робота не може бути розпочата до встановлення огородження.
Така методика ідентифікації та оцінки професійного ризику може бути застосована для прийняття рішення про можливість розпочати будь-яку роботу або вжити заходів щодо зниження категорії ризику. Таким чином, здійснюється управління ризиком.
Карта оцінки ризику може бути додатком до Карт умов праці, які застосовуються для визначення пільг і компенсацій працівникам. Карта оцінки ризику є механізмом усунення небезпек на робочих місцях.
Оцінка професійного ризику повинна здійснюватися перед пуском обладнання, запровадження робочого місця в експлуатацію, а в подальшому — при змінах у конструкції обладнання, організації праці, технологічному процесі, у разі аварії чи травми працівника. Працівник повинен бути ознайомлений з результатами ідентифікації й оцінки категорії професійного ризику та з проведеними заходами щодо його зменшення.
У додатку 2 наведено приклад карти ідентифікації, оцінки й усунення неприпустимих ризиків на робочому місці фрезерувальника. Категорія ризику робочого місця визначається за найвищим його значенням по обстежених факторах. Наявність факторів III, IV класів у Карті умов праці або порушення вимог інструкції з охорони праці підвищує категорію ризику на одиницю. За результатами оцінки ризику розробляються заходи щодо його зниження до припустимого рівня.
Граф оцінки ризику:
R = S •Е В • Р,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління ризиками. Методи оцінки ризику“ на сторінці 1. Приємного читання.
