Естетика на виробництві

Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами

Кількість шафок має дорівнювати списковій кількості працівників. Кількість вішаків (гачків) для окремого зберігання вуличного одягу визначається за кількістю працівників у двох найчисленніших суміжних змінах. Довжина вішалки приймається із розрахунку 5 гачків на 1 пог. м.

Шафки облаштовують відкидними сидіннями, а якщо вони відсутні, то в гардеробах належить передбачити лавки завширшки не менш як 0,3 м та завдовжки з розрахунку 0,6 м на одне місце. Кількість місць для роздягання повинна бути не менш ніж 25 % від кількості працівників найчисленнішої зміни. Відстань між рядами шафок з відкидними сидіннями приймається 1,5 м, а при наявності лавок — 2,0 м.

Душові кімнати належить розміщувати суміжно з гардеробами. У разі спільного зберігання у гардеробах усіх видів одягу обладнуються перед душові приміщення для переодягання; до чотирьох душових сіток перед душова кімната не передбачається. Не допускається розміщувати душові та перед душові кімнати біля зовнішніх стін будівель. Душові приміщення обладнуються відкритими кабінами, що мають розміри 0,9 х 0,9 м, загородженими з трьох сторін, а при виробництвах груп їв, 36 — загородженими з двох сторін із наскрізним проходом. Допускається до 20 % душових кабін передбачати закритими (розмірами 1,8 х 0,9 м). Ширина проходу між рядами душових кабін має бути не менш як 2,0 м.

Перегородки виконуються з вологостійких матеріалів заввишки 1,8 м і відстанню від підлоги 0,2 м.

Умивальні розміщуються в окремих приміщеннях, суміжно з гардеробами спеціального одягу, загальними гардеробами або в приміщеннях гардеробів. До 40 % розрахункової кількості умивальників допускається розміщувати у виробничих приміщеннях поблизу робочих місць.

Умивальники в допоміжних та адміністративних приміщеннях (управління, конструкторські бюро, кімнати для культурного обслуговування, їдальні) допускається розміщувати в тамбурах при туалетах.

Відстань між кранами умивальників повинна бути не менш як 0,65 м, а ширина проходу між рядами умивальників — не менш ніж 2,0 м.

Туалети в багатоповерхових виробничих, побутових й адміністративних будівлях належить передбачати на кожному поверсі. При кількості до 30 працівників на двох суміжних поверхах туалет може бути тільки на одному (з найбільшою кількістю працівників), а якщо на трьох поверхах є не більш ніж 10 працівників, то може бути лише один туалет.

Допускається улаштовувати спільний туалет для чоловіків і жінок при загальній кількості працівників найчисленнішої зміни не більш як 15 осіб.

Вхід до туалету варто передбачати через тамбур із дверима, які самі зачиняються. У тамбурах туалетів розміщуються умивальники з розрахунку один умивальник на чотири кабіни, при меншій кількості кабін — один умивальник на кожний туалет. Туалетні кімнати обладнують підлоговими чашами або унітазами, які розміщуються в окремих закритих кабінах розміром 1,2 х 0,9 м, висотою перегородок 1,8 м і дверима, що відчиняються назовні.

Кількість підлогових чаш або унітазів приймається із розрахунку один унітаз (чаша) на 15 осіб. У чоловічих туалетах встановлюються також і пісуари з розрахунку: один індивідуальний пісуар, або 0,4 м настінного лоткового, на один унітаз (чашу). При розташуванні пісуарів навпроти кабін ширина проходу між ними повинна бути не менш як 2,0 м.

Кімнати для куріння належить розміщувати суміжно з туалетами або приміщеннями для відпочинку та обігрівання. Площа кімнат для куріння визначається з розрахунку на одного працюючого в найчисленнішій зміні: 0,03 м2 для чоловіків і 0,01 м2 для жінок, але не менш як 9,0 м2. У найчисленнішій зміні при кількості працівників менш ніж 100 обладнують спеціальні місця для куріння на сходових клітках, у тамбурах при туалетах, де вивішується знак "Місце для куріння".

Приміщення для обігрівання працівників передбачаються при виробничих процесах групи 2г (див. табл. 6.5). Площа приміщення для обігрівання працівників визначається із розрахунку 0,1 м2 на одного працівника найчисленнішої зміни, але не менш як 12,0 м2.

Приклад розташування санітарно-побутових приміщень наведено на рис. 6.4.

Пункти охорони здоров'я повинні передбачатись на промисловому підприємстві при кількості працюючих 50 і більше. Категорія пункту охорони здоров'я визначається так: при списковій чисельності працівників від 50 до 300 — медичний пункт; від 301 до 1700 — фельдшерський; понад 1700 — лікарський. Площа медичного пункту приймається: 12 м2 — при списковій чисельності працівників від 50 до 150 осіб; 18 м2 — від 151 до 300 осіб. Загальна площа фельдшерського пункту повинна становити 100—120 м2, а лікарського — 180—240 м2.

Приміщення особистої гігієни жінок передбачається при кількості працівниць у найчисленнішій зміні не менш ніж 15. Такі приміщення варто розміщувати при туалетах або пунктах охорони здоров'я. У них облаштовуються місця для роздягання, умивальник і процедурні кабіни, що мають висоту перегородок 1,8 м та розміри в плані 1,8 х 1,2 м. Кількість установок приймається з розрахунку одна установка на 75 жінок.

Інгаляторії передбачаються (за погодженням із місцевими органами охорони здоров'я) для виробничих процесів, пов'язаних із виділенням пилу або газів подразнювальної дії. їх розміщують при медичних пунктах. Площа інгаляторій залежить від кількості апаратів та їх пропускної здатності, але повинна бути не менш як 12 м2.

Фотарії передбачаються для працівників, які працюють у приміщеннях без природного освітлення або з коефіцієнтом природної освітленості менше за 0,1 %. Якщо виробничі приміщення обладнані штучним освітленням, збагаченим ультрафіолетовим випромінюванням, фотарії не потрібні.

Приклад розташування санітарно-побутових приміщень

Рис. 6.4. Приклад розташування санітарно-побутових приміщень

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Естетика на виробництві“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО З ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • Законодавство Євросоюзу з охорони праці

  • Розділ 2. ПРАВОВІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

  • Законодавство України з охорони праці

  • Кодекс законів про працю

  • Закон України "Про охорону здоров'я населення"

  • Колективний договір, його укладення і виконання

  • Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів

  • Нормативно-правові акти з охорони праці

  • Розділ 3. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Вимоги міжнародних стандартів до управління охороною праці

  • Підхід ISRS

  • Підхід OHSAS 18001:1999

  • Міжнародний стандарт OHSAS 18002:2000

  • Розділ 4. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Й РИЗИКОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • Спеціальні функції (завдання) управління охороною праці й ризиком на підприємстві

  • Загальні функції управління охороною праці

  • Управління ризиками. Методи оцінки ризику

  • Прогнозування і планування роботи з охорони праці

  • Впровадження і функціонування СУОПР

  • Перевірка і корегувальні дії. Огляд керівництвом

  • Основні поняття і терміни

  • Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04 (витяг)

  • Типове положення про службу охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04

  • Функції служби охорони праці

  • Розділ 5. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Комплексне управління охороною праці

  • Система управління охороною праці в галузі

  • Регіональна система управління охороною праці

  • Організація функціонування РСУОП

  • Контроль, облік, аналіз функціонування РСУОП

  • Облік показників стану умов і безпеки праці

  • Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

  • Страховий ризик і страховий випадок

  • Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків, пов'язані з координацією страхової діяльності

  • Розділ 6. ПОСТІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (СУОП)

  • Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві

  • Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці

  • Організація проведення інструктажів з питань охорони праці

  • Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи

  • Вимоги безпеки до робочого місця. Ергономічні вимоги

  • Травмонебезпечні виробничі фактори та стан виробничого травматизму

  • Естетика на виробництві
  • Психологія безпеки праці

  • Аудит функціонування СУОПР

  • Комп'ютеризація служби охорони праці

  • Методика оцінки економічної ефективності СУОПР

  • Шляхи підвищення ефективності охорони праці

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ