Система (від лат. system — ціле, що складається з частин, сполучень) — це сукупність елементів, котрі взаємопов'язані між собою і взаємодіють для досягнення визначеної мети.
Виробнича система — цілеспрямований процес створення корисної продукції завдяки взаємодії різних технологічних і організаційних підсистем (характерна послідовність: витрати — перетворення — випуск).
Організаційна система — формалізована ієрархічна сукупність взаємопов'язаних управлінських і виробничих функцій, яка сприяє ефективному досягненню визначеної мети.
Технологічна система — сукупність взаємопов'язаних ліній обладнання і технологічних процесів, які взаємодіють у межах виробничої системи з метою виготовлення продукту. Технологічні системи визначають, в основному, технічний і працеохоронний рівень та потенціал виробничих систем.
Системна методологія — сукупність системних методів та послідовності дії щодо їх застосування, які дають цілісне уявлення про мету діяльності та шляхи її досягнення.
Мета — якісна категорія діяльності управління, що дає уявлення про бажаний кінцевий результат діяльності.
Системне мислення — наявність інтелектуальних здібностей для застосування системного підходу, аналізу; здатність мислити системними категоріями.
Системний підхід — управлінський чи інший підхід до вирішення проблеми або досягнення цілей, що базується на системній методології і системному мисленні. У плануванні розглядається як "нормативна методологія" прийняття рішень.
Планування — визначення шляхів, етапів та обмежень досягнення цілей і оцінка засобів реалізації можливих варіантів.
Управління — сукупність нормативних знань та профілактичного досвіду, які забезпечують уміння організовувати діяльність людей та використовувати наявні ресурси для досягнення визначених цілей, результатів. Атрибутами управління є загальні й спеціальні управлінські функції, організаційна структура, зв'язок тощо. З технологічної точки зору — це процес підготовки, прийняття і реалізації рішень, що спрямовані на досягнення поставлених завдань, цілей з використанням різних засобів, методів, інформаційних технологій, ієрархічних структур управління.
Організація управління системами — розподіл завдань і функцій управління між ієрархічними рівнями, підрозділами, органами і засобами управління.
Альтернативи — існуючі напрями дій, які оцінюються з точки зору їх відносного вкладу в досягнення цілей.
Структура — множина частин або форм, які взаємопов'язані в специфічному порядку для здійснення функцій.
Функції — зовнішній прояв властивостей, діяльності, обов'язків певного об'єкта у даній системі. Призначення функцій — утримання системи в збалансованому, стійкому робочому стані. Одна й та ж функція може здійснюватися декількома різними шляхами.
Політика — цілі й завдання, що їх ставлять перед собою органи державної влади, організації та окремі групи населення у своїх інтересах. Політика може бути інвестиційна, соціальна та інша як загальнодержавного, так і корпоративного рівнів.
Стратегія — загальний напрям, який визначає шляхи досягнення цілей.
Програма — сукупність заходів, що здійснюються згідно з визначеними пріоритетами для реалізації стратегії і досягнення цілей з використанням необхідних ресурсів.
Проект — комплекс обґрунтованих рішень, які спрямовані на здійснення програмних заходів.
Концепція — система поглядів, відповідне розуміння явищ, процесів (1); єдиний визначальний задум (2).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні поняття і терміни“ на сторінці 1. Приємного читання.
