Вимоги безпеки до робочого місця. Ергономічні вимоги

Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами

При проектуванні робочого місця необхідно враховувати, що при виконанні роботи з фізичним навантаженням бажана поза "стоячи", а при малих зусиллях — "сидячи" (табл. 6.1).

При проектуванні робочого місця необхідно брати до уваги: якщо при прямій позі "сидячи" роботу м'язів умовно взяти за 1,0, то при прямій позі "стоячи" м'язова робота підвищується у 1,6 раза, а при похилій позі "сидячи" — у 4 рази, при похилій позі "стоячи" — у 10 разів.

Робота в позі "стоячи" призводить до більшого стомлення. Бажано передбачати можливість зміни пози під час роботи. Це попереджує виникнення таких профзахворювань, як варикозне розширення вен при роботі стоячи або геморою при роботі сидячи. Крісло має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги" а робочі місця "стоячи" мають відповідати ГОСТ 12.2.033-78 "Робоче місце при виконанні робіт стоячи. Загальні ергономічні вимоги".

Таблиця 6.1. Ергономічна характеристика робочих місць

ПоложенняЗусилля, · НРухливість під час роботиРобоча зона (радіус), смОсобливості діяльності
СидячиДо 80Обмежена38—60Мала статична втомлюваність, більш спокійне положення рук, можливість виконання точної роботи
Сидячи — стоячи (напереміну)50—100Середня (періодична зміна пози)50—75Досить великий огляд і зона досяжності рук
Стоячи100— 120Велика (свобода пози й рухів)75 і більшеКраще використовування сили, великий огляд; передчасна втома

Антропометричні дані, наведені в ГОСТ 12.2.049-80, допомагають правильно спроектувати робоче місце, форми і розміри обладнання органів управління з урахуванням анатомічної структури, фізіологічних можливостей і особливості людини. Ручні органи управління розташовуються на висоті 1000—1600 мм над рівнем підлоги при обслуговуванні стоячи й на висоті 600—1200 мм при обслуговуванні сидячи. Сидіння на постійному робочому місці за пультом або щитом управління повинно мати пристрій для регулювання його як по вертикалі, так і по горизонталі. Конструкція сидіння повинна мати підлокітники, опори для спини та підставку для ніг згідно з антропометричними даними. Органи управління на пульті або щиті розташовуються на відстані не більш як 800 мм від вертикальної осі сидіння. Загальні ергономічні вимоги наведені в ГОСТ 12.2.049-80 "Обладнання виробниче. Загальні ергономічні вимоги".

Критерії оцінки умов праці на виробництві

Критерії оцінки умов праці на виробництві викладені в офіційному документі, який має назву "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості й небезпечності факторів виробничого середовища, тяжкості й напруженості трудового процесу" (наказ МОЗ України від 27.12.01р. № 528). Цей документ призначений для гігієнічної оцінки умов і характеру праці, для встановлення пріоритетності при проведені оздоровчих заходів; розробки рекомендацій щодо профвідбору і профпридатності прогнозування професійної захворюваності; створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, країни в цілому; атестації робочих місць за умовами праці; запровадження диференційованих внесків у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; визначення економічних санкцій у зв'язку з несприятливими умовами праці.

У гігієнічній класифікації використовуються такі основні положення, терміни і визначення.

Постійне робоче місце — місце, на якому працівник перебуває більшу частину робочого часу (або більш як дві години безперервно). Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, постійним робочим місцем вважається уся робоча зона.

Робоче місце — місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.

Робоча зона — простір, обмежений по висоті до двох метрів над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходиться місце постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Умови праці — сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Оптимальні умови і характер праці — умови і характер праці, при яких виключено несприятливий вплив на здоров'я працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів (відсутність або відповідність рівням, які прийняті як безпечні для населення); створюються передумови для збереження високого рівня працездатності.

Допустимі умови і характер праці — умови і характер праці, при яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, спричинені трудовим процесом, зникають за час регламентованого відпочинку протягом робочого дня або домашнього відпочинку до початку наступної зміни й не справляють несприятливого впливу в близькому і віддаленому періоді на стан здоров'я працівників та їх нащадків.

Небезпечний виробничий фактор — виробничий фактор, дія якого на працівника, за певних умов, призводить до травм або раптового різкого погіршення здоров'я.

Шкідливий виробничий фактор — виробничий фактор, вплив якого на працівника, за певних умов, призводить до захворювання або зниження працездатності. Залежно від рівня та тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

Небезпечними і шкідливими чинниками праці можуть бути фізичні, хімічні, біологічні чинники виробничого середовища, психофізіологічні чинники в організації праці, облаштування робочого місця та устаткування.

Важкість праці — характеристика трудового процесу, що відбиває переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи (серцево-судину дихальну та інші).

Напруженість праці — характеристика трудового процесу, що відбиває переважне навантаження на центральну нервову систему.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимоги безпеки до робочого місця. Ергономічні вимоги“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО З ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • Законодавство Євросоюзу з охорони праці

  • Розділ 2. ПРАВОВІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

  • Законодавство України з охорони праці

  • Кодекс законів про працю

  • Закон України "Про охорону здоров'я населення"

  • Колективний договір, його укладення і виконання

  • Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів

  • Нормативно-правові акти з охорони праці

  • Розділ 3. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Вимоги міжнародних стандартів до управління охороною праці

  • Підхід ISRS

  • Підхід OHSAS 18001:1999

  • Міжнародний стандарт OHSAS 18002:2000

  • Розділ 4. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Й РИЗИКОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • Спеціальні функції (завдання) управління охороною праці й ризиком на підприємстві

  • Загальні функції управління охороною праці

  • Управління ризиками. Методи оцінки ризику

  • Прогнозування і планування роботи з охорони праці

  • Впровадження і функціонування СУОПР

  • Перевірка і корегувальні дії. Огляд керівництвом

  • Основні поняття і терміни

  • Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04 (витяг)

  • Типове положення про службу охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04

  • Функції служби охорони праці

  • Розділ 5. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Комплексне управління охороною праці

  • Система управління охороною праці в галузі

  • Регіональна система управління охороною праці

  • Організація функціонування РСУОП

  • Контроль, облік, аналіз функціонування РСУОП

  • Облік показників стану умов і безпеки праці

  • Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

  • Страховий ризик і страховий випадок

  • Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків, пов'язані з координацією страхової діяльності

  • Розділ 6. ПОСТІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (СУОП)

  • Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві

  • Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці

  • Організація проведення інструктажів з питань охорони праці

  • Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи

  • Вимоги безпеки до робочого місця. Ергономічні вимоги
  • Травмонебезпечні виробничі фактори та стан виробничого травматизму

  • Естетика на виробництві

  • Психологія безпеки праці

  • Аудит функціонування СУОПР

  • Комп'ютеризація служби охорони праці

  • Методика оцінки економічної ефективності СУОПР

  • Шляхи підвищення ефективності охорони праці

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ