У сучасних умовах ринкових відносин в Україні функціонує велика кількість організацій, установ, підприємств, де роботодавці повністю несуть відповідальність за створення безпечних і здорових умов праці, навчання працівників таких методів праці, попередження випадків травматизму, профзахворювань, аварій і пожеж. Статистика свідчить, що смертність від нещасних випадків на виробництві посідає третє місце після серцево-судинних та онкозахворювань у працездатному віці. Травматизм завдає значної моральної і матеріальної шкоди, тому безпеці праці в Україні приділяється велика увага.
У 1999 р. був прийнятий Закон України "Про загальне обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". У 2002 р. прийнято нову редакцію Закону України "Про охорону праці".
Вирішальна роль у забезпеченні охорони праці, попередженні травматизму і профзахворювань належить роботодавцю. Адміністративна реформа передбачає підвищення відповідальності роботодавців за стан охорони праці. Управління з боку державних, регіональних і галузевих органів має спонукати до підвищення ефективності цієї діяльності на підприємствах.
Діяльність щодо охорони пращ на підприємстві мотивується моральною і юридичною відповідальністю, а також зацікавленістю роботодавця в одержанні максимального прибутку, зменшенні витрат на пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах, відшкодування збитків потерпілим, штрафні санкції, ремонт пошкодженого обладнання, зменшення страхових тарифів, підвищення конкурентоспроможності підприємств. Виходячи з цього, роботодавець формує і оприлюднює своє ставлення до охорони праці шляхом розробки політики підприємства з цих питань і створює систему управління охороною праці й ризиком.
В Україні рівень виробничого травматизму значно вищий, ніж у багатьох інших країнах, а для його зниження необхідний системний підхід. Тому кафедрою охорони праці Національного університету "Львівська політехніка" (проф. Г. Г. Гогіташвілі) у 1976 р. було вперше розроблено й теоретично обґрунтовано систему управління безпекою праці на базі створених стандартів підприємства з безпеки праці. Львівська обласна рада профспілок активно підтримала цю ініціативу і в 1976 р. видала розроблений ним комплекс типових стандартів підприємства:
• 1) СТП 12.0.001-76. Система управления безопасностью труда (СУБТ). Общие положения. Организационное построение;
• 2) СТП 12.0.002-76. Система управления безопасностью труда. Порядок разработки и контроля исполнения мероприятий по обезпечению безопасности труда;
• 3) СТП 12.0.003-76. Система управления безопасностью труда. Методика оценки безопасности труда производственных подразделений;
• 4) СТП 12.0.004-76. Система управления безопасностью труда. Порядок проведения "Дня безопасности труда".
Одночасно було опубліковано "Методичні рекомендації з розробки та впровадження стандартів підприємств і системи управління безпекою праці". У 1977 р. було розроблено і видано облпрофрадою СТП 12.0.007-77, "Система управления безопасностью труда на рабочем месте". Загалом було розроблено і видано 15 назв стандартів підприємства з безпеки праці й низку методичних рекомендацій/Українська рада профспілок, а згодом ВЦРПС і Держстандарт СРСР схвалили цю ініціативу і запропонували впроваджувати систему на всіх підприємствах. У 1983 р. ВЦРПС і Держстандарт СРСР затвердили "Рекомендації. Управління охороною праці. Основні положення", які чинні в Україні сьогодні. Активне, наполегливе впровадження системи сприяло зниженню травматизму. За даними Укрпрофради, у 1980 р. порівняно з попередніми п'ятьма роками виробничий травматизм у господарстві республіки було знижено на 25 %.
У1992 р. Верховна Рада України затвердила Закон "Про охорону праці", який вимагає забезпечувати функціонування Системи управління охороною праці (СУОП) на всіх підприємствах.
У 1978 p. у США була видана перша версія ISRS (International Safety Rating System), розроблена International Loss Control Institute, Longville, Georgia. Ця методика як складова системи зменшення втрат на підприємстві неодноразово вдосконалювалася і стала міжнародним інструментом оцінки і сертифікації систем управління охороною праці на підприємствах. Вона охоплює велику кількість питань, однак вони не систематизовані у вигляді загальних і спеціальних функцій управління, котрі є обов'язковими для процесу управління соціально-економічними системами.
У 1996 р. було затверджено Британський стандарт BS 8800-96 Guide to Occupational Health and Safety Management Systems "Керівництво щодо систем управління охороною здоров'я і безпекою праці, а в 1999 р. був прийнятий міжнародний стандарт OHSAS 18001 "Occupational Health and Safety Assessment Serias" (Серія "Система управління охорони здоров'я і безпекою праці"), який впроваджується і функціонує в багатьох європейських країнах, у т. ч. у Польщі та Росії.
У пропонованому навчальному посібнику наведено основні положення OHSAS 18001 і розробленої в Україні СУОП, котрі доповнюють одна одну і на підставі яких створена Система управління охороною праці й ризиком (СУОПР), що наведена в посібнику.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, у яких бере участь Україна, запроваджено інші правила, ніж ті, які містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди (ст. 1—8 КЗпП України). Таким чином, у Конституції нашої держави і в Кодексі законів про працю України закріплено принцип пріоритету міжнародно-правових норм перед нормами національного законодавства.
Стандарт OHSAS орієнтований на створення такої СУОП, яка у вигляді підсистеми могла би бути об'єднана з іншими підсистемами (якості, охорони середовища) у рамках єдиної інтегрованої системи управління підприємством (організацією). Він дає можливість перевірити функціонування СУОП на підприємстві сторонніми сертифікаційними фірмами.
На сьогодні OHSAS є єдиним міжнародним стандартом з охорони праці, що "працює" на мінімізацію ризиків на всіх виробничих ділянках, і немає іншого документа, який міг би переконати потенціального іноземного інвестора, що на підприємстві все гаразд із професійною безпекою і немає ризиків виникнення виробничих аварій.
У Євросоюзі сертифікату OHSAS 18000 страхові компанії довіряють. Відтак, страхуючи бізнес на випадок, приміром, аварії, у власників сертифіката більше шансів укласти зі страховиком вигідний для себе договір страхування.
Одним із важливих компонентів активізації підприємства в Україні є залучення людського фактора. Для того, щоб він був ефективно задіяний, для працівника на його робочому місці, відповідно до професії, необхідно створити безпечні умови праці. Це є показником сучасного рівня культури виробництва.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 1. Приємного читання.
