Розділ «2. МЕНЕДЖМЕНТ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ»

Одиничний розподіл праці дає змогу диференціювати й охорону праці. Одиничний розподіл праці слід відрізняти від поділу на види праці за прикладеною до неї енергією. В цьому випадку розрізняють працю розумову і фізичну.

Із розвитком НТП виникають чи виявляються нові шкідливі і небезпечні фактори. Задача охорони праці — визначати, передбачати появу таких факторів, щоб захистити від них людину.

Виходячи зі структури праці, що є ергатичною системою "людина (Л) - трудова діяльність (ТД) - умови праці (УП)" (рис. 2.2), можна побудувати систему охорони праці (рис. 2.3), яка складатиметься з таких елементів:

- безпека людини як суб'єкта праці (БЛ);

- безпека трудової діяльності (БТД);

- безпека умов праці (БУП).

Тоді структура працеохоронного менеджменту (рис. 2.4) складатиметься з таких елементів:

- управління безпекою суб'єктів праці;

- управління безпекою трудового процесу;

- управління безпекою умов праці (рис. 2.4).

Із позицій працеохоронного менеджменту будь-яка діяльність є двоцільовою. Перша мета полягає в досягненні певного ефекту, друга - в усуненні небажаних наслідків для людини. Якщо завданням охорони праці є розробка конкретних заходів для досягнення своєї мети, то завдання працеохоронного менеджменту - визначення та реалізація управлінських рішень із забезпечення безпеки праці.

Наука "охорона праці", перебуваючи на межі природничих і суспільних наук, тісно пов'язана зі спеціальними технічними дисциплінами, які зумовлені загальним поділом праці. У зв'язку з цим ми розглядаємо охорону праці, а точніше, техніку безпеки (ТБ) не взагалі, а в тій чи іншій галузі знань.

Охорона праці належить до соціально-економічних систем, головним завданням яких є врахування громадських та особистих інтересів людей.

Працеохоронна система управління на будь-якому рівні має самостійні не тільки керувальну (суб'єкт управління) і керовану (об'єкт управління) системи, а й інформаційну систему, без якої неможливе нормальне функціонування системи в цілому.

У свою чергу, керувальна система складається із системи нормативно-правових актів, з одного боку, і системи служби з реалізації завдань охорони праці - з іншого.

Керована система включає системи гігієни праці, технолого-технічної безпеки та соціально-економічну працеохоронну систему. На кожну систему, у тому числі управлінську, що складається з окремих систем елементів (внутрішнього середовища), впливає зовнішнє середовище. До зовнішнього середовища належать: державна політика в тій чи іншій галузі, політичні та економічні умови, система цінностей, суспільні погляди, стан техніки і технології, рівень освіченості людей і т.д.

Виходячи з цього, практичні завдання охорони праці та праце-охоронного менеджменту можуть бути організаційно-гігієнічними й організаційно-технічними.

До організаційно-гігієнічних завдань належать:

• забезпечення гігієнічних умов праці;

• забезпечення виробничими, допоміжними і побутовими приміщеннями, санітарно-побутовими пристроями;