Розділ «3.4. РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА»

Безпека життєдіяльності

o методи стимуляції захисних сил організму, біотехнологія генозахисної дії продуктів бджолярства;

o навчання методів корекції психіки (аутотренінг, медитація) Сучасна вітчизняна концепція радіозахисного харчування

базується на трьох основних положеннях: максимально можливе зменшення надходження радіонуклідів з їжею; гальмування процесу всмоктування і нагромадження радіонуклідів в організмі; дотримання принципів раціонального харчування

Зменшити надходження радіонуклідів в організм з їжею можна, знижуючи їх вміст у продуктах за допомогою різних технологічних прийомів, а також складаючи раціон з продуктів, що вміщують мінімальну кількість радіонуклідів Для цього потрібно споживати більш чисті продукти, змінюючи дуже забруднені на менш забруднені або ж звільняючи продукти від радіонуклідів

Основні принципи забезпечення радіаційної безпеки від зовнішнього опромінення:

1) зменшення потужності джерел ("захист кількістю");

2) скорочення часу роботи з джерелом ("захист часом");

3) збільшення відстані від джерел до працюючих ("захист відстанню");

4) екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання ("захист екраном")

Чорнобильська катастрофа за масштабами забруднення навколишнього середовища була найбільшою у світі Як відомо, 32 мільйони людей 12 областей України різною мірою потерпіли від радіоактивного забруднення Забруднення поширилось в Європу та за її межі . Внаслідок чорнобильської катастрофи (рис . 3 . 43) на території України радіацією забруднені місцевості 86 адміністративних районів, 2311 населених пунктів, де загалом мешкає близько 2 млн . 600 тис . жителів, у тому числі - 600 тис . дітей . Забруднено радіонуклідами понад 7 млн . гектарів землі, серед яких 3 млн га сільськогосподарських угідь та 2 млн лісових масивів

В даний час об'єкти ЧАЕС випромінюють дози радіації 15-300 мР/год . А на окремих ділянках 1-5 Р/год . Проектний термін служби саркофага який захищатиме четвертий реактор, 30 років . Зараз планується "саркофаг-2", який повинен містити "саркофаг-1" і зробити його безпечним .

Верховна Рада України ухвалила Закон, який визначає 4 зони радіоактивного забруднення:

1 Зона періодичного радіоактивного контролю (низьке забруднення, 0,5-1 Кі/км2) . Дозволено збирання грибів, ягід, лікарських рослин, а також заготівля деревини без обмежень У підсобних господарствах ніяких обмежень щодо годівлі та утримання сільськогосподарських тварин і птиці не запроваджується

2 Зона посиленого радіоактивного контролю (середнє забруднення, 1-5 Кі/км2) Дозволено збирання, заготівлю грибів, ягід, лікарських рослин і сіна з обов'язковим попереднім дозиметричним контролем Заготівля деревини і використання продуктів її переробки проводиться без обмеження У підсобних господарствах рекомендується періодичний вибірковий контроль м'ясних і молочних продуктів, кормів

3 Зона гарантованого добровільного відселення (високі забруднення, 5-15 Кі/км2) . У цій зоні заготівля грибів, ягід заборонена . Необхідний особливий режим сільського господарства: обмежене землекористування Заборонено випасати молочну, м'ясну худобу

4 . Зони відчуження (надзвичайно високе забруднення) . Це дослідницький полігон для боротьби із наслідками ядерних катастроф

Дозиметричний контроль проводиться для своєчасного отримання даних про дози опромінення людей та ступеня зараження місцевості, техніки тощо для вжиття заходів щодо зменшення небезпеки радіаційного ураження Прилади, що призначені для виявлення та вимірювання радіоактивних випромінювань, називаються дозиметричними Дозиметр призначений для вимірювання потужності дози випромінювання, тобто дози за одиницю часу

Для контролю радіаційного фону в навчальних приміщеннях може бути використаний індикатор іонізуючих випромінювань (рис . 3 . 44) . Він призначений для виявлення і оцінки інтенсивності гама-випромінювання, а також для визначення рівня потужності еквівалентної дози (ПЕД) гама-випромінювання за цифровим індикатором .

При допомозі індикатора можна також оцінити радіоактивне забруднення території та продуктів харчування за їх зовнішнім у-випромінюванням . Одиницею вимірювання радіоактивного забруднення є Кюрі/кг або Бк/кг . Мінімальний рівень радіоактивного забруднення, який потребує уваги у відповідності з рекомендацією НКРЗ встановлений в 4 кіло-Беккереля на кілограм (літр) - 4 кБк/кг (л) або 110-7 Кюрі/кг (л) .

Згідно декларації МКРЗ обмеження опромінення повинно базуватися на середній річній дозі протягом життя рівній 1 мЗв . В Україні допустимі рівні опромінення регламентувалися Санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань СП-333-60 . В даний час діють Норми радіаційної безпеки (НРБУ-97) . Вони встановлюють систему дозових навантажень і принципи їх застосування Державні санітарні правила встановлюють граничну річну дозу опромінення 5 мЗв (0,5 бер), яка враховує усі природні джерела випромінювання і прийнята у переважній більшості розвинутих країн Допустимим вважають одноразове аварійне випромінювання - 0,1 Зв Потужності експозиційної дози до 25 мкР/год в Україні вважається допустимою

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.4. РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • РОЗДІЛ І. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

  • 1.3. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 1.4. БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ У ЖИТТЄВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • 1.4.5. Безпека перебування на вулицях: правила дорожнього руху, дорожньо-транспортні пригоди за участю пішоходів, їх причини та наслідки. Типові травмування пішоходів

  • 1.4.6. Небезпека контактів з бродячими тваринами

  • 1.4.7. Газ у побуті. Вплив газу та продуктів його згоряння на здоров'я людини. Правила безпечного користування газом. Дії у разі витоку газу

  • 1.4.8. Людина в екстремальних умовах навколишнього середовища. Подолання стресового стану

  • 1.4.9. Правила розпалювання вогнища. Забезпечення водою та їжею. Повідомлення про своє місце знаходження. Орієнтування за природними ознаками

  • 1.4.10. Біологічні небезпеки: збудники інфекційних хвороб, шляхи проникнення їх в організм людини. Інфекційні захворювання, шляхи їх розповсюдження, профілактичні заходи

  • 1.4.11. Харчові отруєння, джерела, наслідки, профілактичні заходи

  • 1.4.12. Епідемія ВІЛ-інфекції в Україні, її соціально-економічні наслідки та національні програми, спрямовані на подолання

  • 1.5. ХІМІЧНІ НЕБЕЗПЕКИ

  • 1.6. БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ У СОЦІАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • РОЗДІЛ II. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

  • РОЗДІЛ III. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ

  • 3.1.2. Система правового захисту та нагляду за дотриманням безпеки та охорони праці на виробництві. Організація служби охорони праці в закладах та установах

  • 3.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

  • 3.1.4. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов та безпеки праці

  • 3.1.5. Гарантії прав громадян на охорону праці

  • 3.1.6. Охорона праці жінок

  • 3.1.7. Охорона праці молоді

  • 3.1.8. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці

  • 3.1.9. Відшкодування шкоди потерпілому

  • 3.1.10. Робочий час

  • 3.1.11. Навчання з питань охорони праці

  • 3.2. НЕЩАСНІ ВИПАДКИ ТА ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ

  • 3.3. НЕБЕЗПЕКА МЕХАНІЧНИХ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ КОЛИВАНЬ

  • 3.4. РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА
  • 3.5. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

  • 3.6. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Список рекомендованої літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи