• проектування спеціальних засобів блокування введення даних у разі пропуску будь-яких реквізитів;
• наявності в програмі засобів ідентифікації особи, котра працює з терміналом;
• спеціальних засобів захисту інформації.
Так, у системі комп'ютеризації документообігу Work Expeditor у процесі руху документа формують журнал, у якому фіксуються час, дії та імена користувачів, котрі працювали з документом [б, с. 331]. Додаткові спеціальні засоби захисту інформації дозволять вносити зміни або виправлення тільки тій особі, яка їх вперше зареєструвала на електронному носії.
Аудитору також необхідно проаналізувати систему контролю підготовки бухгалтерських даних, перевірити, які заходи вжито клієнтом для запобігання помилкам і фальсифікаціям. Слід зазначити способи організації контролю повноти та правильності введення первинної інформації в інформаційну базу, контролю обробки і висновку даних, дати оцінку їхньої достатності й ефективності. У мережевих системах з багатьма користувачами об'єктом уваги має бути контроль передачі даних.
Основні поняття стосовно надійності програмних інформаційних систем [9] уперше було визначено в опублікованій у 1983 р. "Оранжевій книзі" Міністерства оборони СІЛА. Безпечна інформаційна система визначається в ній як "система, яка керує за допомогою відповідних засобів доступом до інформації так, що тільки належним чином авторизовані особи одержують право читати, записувати, створювати та знищувати інформацію".
У Законі України "Про захист інформації в автоматизованих системах" сказано, що захист інформації — це, передусім, комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на запобігання втрат інформації внаслідок як ненавмисних або навмисних дій, так і несанкціонованого її зняття, а також на запобігання шахрайству з метою розкрадання майнових та грошових цінностей суб'єктів господарської діяльності.
На жаль, у Законі немає переліку конкретних заходів, тому їх розробка лягає як на розробників, так і на користувачів комп'ютерних систем.
Захищеною інформаційною системою можна вважати інформаційну систему, яка відповідає певним вимогам і в якій реалізовано комплекс заходів захисту. Універсальний перелік вимог до захищених систем складати недоцільно через різноманітність самих систем і різноманітність імовірних загроз. Проте є кілька базових вимог, без задоволення яких систему не можна вважати захищеною.
Отже, безпечною є інформаційна система, яка задовольняє такі вимоги:
• цілісність інформації (information integrity). Відповідає стану системи, коли інформація є вчасною, точною, повною і змістовною. Повністю забезпечити її майже неможливо, тому часто її розбивають на цілісність інформації та цілісність системи. Цілісність інформації — це вимога, щоб інформацію змінювали тільки в установленому порядку. Цілісність системи — це вимога, щоб система виконувала функції, яких від неї вимагають, зазначеним способом і без навмисного або незумисного неавторизованого втручання;
• доступність системи (system availability) — це вимога, щоб система працювала коректно і не відмовляла в доступі легальному користувачеві;
• конфіденційність системи (system privacy) — це вимога, щоб до приватної або конфіденційної інформації, яка міститься в системі, не мали доступу нелегальні (неуповноважені) користувачі.
Ефективний контроль, конфіденційність або захист важливих програм та даних від нсдозволеного доступу і модифікації з боку користувачів може забезпечити криптографія. Найчастіше її використовують тоді, коли важливі дані передаються по комунікаційних лініях. Криптографія — це зворотний (тобто такий, який має обернений) процес перетворення програм та даних у форму, непридатну для обробки. Шифрування і розшифрування даних потребує використання спеціальних програм і шифрувального ключа, відомого тільки користувачам, яким дозволено доступ до програм та інформації.
Інколи до трьох основних вимог додають ще забезпечення відповідальності (non-repudiation). Ця вимога полягає в тому, що користувач не може відмовитися від авторства посланого ним повідомлення або виконаної дії.
Важливість наведених вимог не однакова для різних інформаційних систем. Якщо для інформаційних систем режимних державних організацій на першому місці стоїть конфіденційність, а цілісність розуміють винятково як незмінність інформації, то для комерційних структур важливіше за все цілісність (актуальність) і доступність даних та послуг з їх обробки. Порівняно з державними комерційні організації більш відкриті і більш динамічні, тому ймовірні загрози для них відрізняються і кількісно, і якісно.
Для забезпечення названих вимог до безпечної інформаційної системи використовують такі засоби захисту.
Підзвітність (протоколювання). Мета підзвітності — у кожний момент часу знати, хто працює в системі і що він робить. У безпечній системі обов'язково мають фіксуватися всі події, що стосуються безпеки. До таких подій відносять: вхід у систему (успішний або ні); вихід із системи; звернення до віддаленої системи; операції з файлами (відкриття, закриття, перейменування, знищення); зміну привілеїв або інших атрибутів безпеки (режим доступу, рівень надійності користувача тощо). Ведення протоколів обов'язково доповнюють аналізом реєстраційної інформації.
До ключових засобів підзвітності належать ідентифікація і аутентифікація.
Ідентифікація дозволяє впізнати користувача системи (і визначити, чи користувався він системою раніше). Ідентифікація — це засоби, за допомогою яких користувач надає системі інформацію про себе.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НАЛАГОДЖЕННЯ КОМП'ЮТЕРИЗОВАНИХ ПРОЦЕДУР АУДИТУ ТА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ“ на сторінці 2. Приємного читання.
