Підготовка підприємства до комп'ютеризації починається з видання наказу про зміни в його структурі, документообігу, у розподілі обов'язків між працівниками, про перехід на нову технологію обробки облікової інформації. Такий наказ видають у довільній формі, але в ньому обов'язково має бути зазначено строки переходу до нової технології та осіб, котрі відповідають за впровадження й експлуатацію інформаційної системи. Цей наказ також може бути включено до наказу або положення про організацію облікової роботи підприємства. Базові принципи, вироблені на цьому етапі, на яких ґрунтується створення й використання КСБО на підприємствах, є настільки важливими, що деякі вчені, наприклад, проф. Д.В. Чистов [45], пропонують видавати окремий наказ про технічну політику. Такий наказ, можливо, і варто видавати, але про комплексну комп'ютеризацію виробничо-господарської діяльності підприємства. При комп'ютеризації бухгалтерського обліку "технічну політику" можна вважати продовженням організації облікової роботи, оскільки мова йде про вибір одного з можливих варіантів комп'ютерної форми ведення бухгалтерського обліку.
На стадії проектування формулюють вимоги до створюваної КСБО. Для цього необхідно забезпечити співпрацю широкого кола фахівців — юристів, програмістів, інженерів, керівників підрозділів, а також майбутніх користувачів системи, які безпосередньо будуть працювати з КСБО. Під час проектування уточнюють процедури взаємодії облікового персоналу і напрями руху документів у системі, узгоджують і затверджують форми необхідних звітів, складають проектну документацію (як документацію користувача, так і технічну). При цьому фірма-розробник програмного забезпечення, аналізуючи технологію роботи бухгалтерії замовника та структуру системи бухгалтерського обліку, пропонує заходи з перерозподілу виконавців між ділянками роботи й організації їхньої взаємодії. На етапі проектування системи слід мати на увазі, що комп'ютеризація — це безперервний процес. Тому слід погодитися з пропозицією А. Шарової [46] щодо складання коректного технічного завдання, яке в майбутньому не доведеться модифікувати, однак замовникові, про всяк випадок, слід зафіксувати в договорі право на певні зміни технічного завдання в процесі проектування.
Проектуючи КСБО, фірмі-розробнику доцільно використовувати накопичений власний досвід із створення КСБО на аналогічних підприємствах разом з досвідом економічних служб підприємства-клієнта. У зв'язку з цим обов'язково треба передбачати різні схеми бізнес-моделювання, які згодом зможе використати керівництво підприємства, господарська діяльність і бухгалтерський облік якого автоматизуються (рис. 4.9).
Рис. 4.9. Побудова КСБО відповідно до принципу моделювання (див. табл. 4.1)
Іншою важливою проблемою, на яку слід звернути увагу при проектуванні КСБО, є можливість пристосування програм до змін у законодавстві. Незважаючи на те, що бухгалтерський облік — найбільш регламентована управлінська підфункція, його не можна розглядати як раз і назавжди побудований жорсткий механізм, суть котрого зводиться до незмінних алгоритмів і програм. Натомість, він є динамічною системою, що постійно удосконалюється і змінюється. Усе це потребує передбачення можливості для постійної адаптації програмно-апаратної системи до змін, які виникають у зв'язку з вимогами удосконалення управління та змінами в законодавстві. Якщо під час проектування системи не врахувати цього аспекту обліку, то експлуатація КСБО може значно ускладнитись, а іноді й стати зовсім неможливою.
На етапі впровадження й удосконалення системи відбуваються укладання угод та поставка технічних інструментальних програмних засобів для служби підтримки нової системи, а також організація навчання спеціалістів. У межах цього етапу відбуваються:
• укладання угоди та розробка прикладного програмного забезпечення;
• організація робіт із створення телекомунікаційної системи підприємства;
• проведення навчання та семінарів спеціалістів, керівників середньої ланки, а також вищого керівництва;
• укладання угод і придбання устаткування інформаційної системи підприємства, встановлення та монтаж, пусконалагоджувальні роботи;
• пробно-промислова експлуатація додаткового програмного забезпечення, що реалізує функції підсистем.
Після того як проект КСБО створено, необхідною умовою його успішного впровадження є вдалий підбір працівників та їх підготовка до роботи з інформаційною системою. Підготовку персоналу можна проводити силами розробників системи (лекції, семінари, практичні заняття) або за допомогою спеціальних курсів підвищення кваліфікації. Під час такого навчання кожен працівник має не лише зрозуміти зміни у своїх посадових обов'язках, а й навчитися працювати з обчислювальною технікою. Таке навчання може передбачати також опанування типових, найпоширеніших пакетів прикладних програм (наприклад, Microsoft Office).
Паралельно з підготовкою персоналу проводять роботи зі встановлення та налагодження апаратних і програмних засобів; визначають місця встановлення комп'ютерів, засоби їхньої охорони, осіб, відповідальних за збереження та супровід програмного забезпечення; встановлюють необхідні пакети програм. У разі необхідності виконують будівельно-монтажні роботи, пов'язані з прокладанням кабелів, встановленням обладнання, зміною освітлення місць, у яких встановлюються комп'ютери. Перед впровадженням системи важливо, щоб для перевірки коректності роботи технічних та програмних засобів, можливості використання прикладного програмного забезпечення розробник провів попередні випробування системи.
Основні відмінності між пакетами бухгалтерських програм полягають у ступені їхньої гнучкості, наявності тих чи інших засобів адаптації: можливостей зміни плану рахунків і системи їхнього кодування, визначення переліку функцій програми та структури друкованих форм документів, розподілу ведення бухгалтерського обліку в кількох підрозділах чи філіях, можливо, розміщених у різних країнах, що ведуть облік на власній мові, у власній валюті і з індивідуальним планом рахунків, з подальшою інтеграцією облікової інформації в штаб-квартирі корпорації. Усе це впливає на вартість бухгалтерської програми, яка може коливатися в межах від п'ятдесяти до кількох десятків тисяч доларів.
Послідовність робіт із впровадження та вдосконалення КСБО наведено на рис. 4.10.
Отже, при створенні КСБО як окремої системи і, особливо, як складової КІСП необхідно провести такі дії:
• а) реорганізацію або організацію бізнес-процесів підприємства (організаційно-штатної структури, технологій праці, системи управління). Для цього доцільно запросити зовнішню незалежну консультаційну фірму і провести бізнес-консалтинг;
• б) автоматизацію діяльності підприємства (розробку та впровадження комп'ютерної інформаційної системи). Цей етап доцільно проводити спільними зусиллями зовнішньої консалтингової компанії, компанії — системного інтегратора та власного підрозділу автоматизації. На цьому етапі здійснюється консалтинг у галузі інформаційних технологій (ІТ-консалтинг).
Існуючі варіанти життєвого циклу визначають порядок виконання етапів під час розробки КСБО, а також критерії переходу від етапу до етапу. Найпоширеніші такі три моделі життєвого циклу (рис. 4.11).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПОСЛІДОВНІСТЬ СТВОРЕННЯ КСБО НА ПІДПРИЄМСТВАХ“ на сторінці 2. Приємного читання.
