• можливість збереження документів у системі після їх роздрукування;
• зв'язок документів і сформованих бухгалтерських проводок.
Аудитор зобов'язаний дати характеристику способів введення даних і формування записів про господарські операції. Автоматизована й автоматична генерація бухгалтерських записів і проводок на основі типових операцій та електронних форм документів дозволяє уникнути багатьох помилок, неминучих при ручному введенні і формуванні проводок. Слід вивчити організацію збереження інформації про господарські операції, можливість швидкого одержання інформації про господарські операції, документи та виведення її на друк.
У комп'ютерному обліку ряд операцій, таких як нарахування відсотків, закриття рахунків, визначення фінансового результату, може ініціюватися програмою, отже, по них немає будь-яких організаційно-розпорядницьких чи виправдувальних документів.
Обов'язок аудитора — ретельно перевірити правильність алгоритмів розрахунків. Помилка, закладена в алгоритм розрахунку і повторена багато разів у повторюваних господарських операціях, може спотворити результат господарської діяльності. У процесі перевірки алгоритмів розрахунку сум при введенні господарських операцій контролюється також правильність формування проводок. Особливо ретельно перевіряють алгоритми операцій, які ініціюються самою програмою, тому що до моменту їх виконання персонал зобов'язаний ввести, проконтролювати, відкоригувати всі дані, використовувані цією операцією.
Аудитору варто перевірити алгоритм на відповідність чинному законодавству й обліковій політиці підприємства і з'ясувати можливість виконання коригування алгоритму в разі зміни порядку ведення бухгалтерського обліку, податкового чи іншого законодавства. Тестування алгоритмів висуває високі вимоги до комп'ютерної підготовки аудитора. Бажано, щоб він розумів мак-ромову конкретної програми. Це дозволить йому не лише провести тестування алгоритму на конкретних даних, а й розібратися в правильності його настроювання, наприклад під час використання типових операцій, доступ до зміни яких має непрофесійний користувач — бухгалтер.
Аудитор зобов'язаний також перевірити алгоритми розрахунку показників форм звітності й оцінити можливість їх коригування у разі змін у законодавстві. Необхідно перевірити відповідність використовуваних форм звітності чинному законодавству. Багато відомих фірм-розробників оперативно поширюють серед своїх користувачів нові форми бланків при їх зміні.
В обов'язки аудитора входить оцінка можливостей використовуваної клієнтом системи в частині створення й формування нових, не передбачених програмою, форм внутрішньої чи зовнішньої звітності: розгляд механізму роботи з результатною вихідною інформацією, можливостей її розшифровки і швидкого виявлення та виправлення помилок; проведення тестування результатів обробки, щоб виявити, наприклад, неправильно розраховане сальдо на рахунках; тестування перенесення облікових даних у звітність, особливо в тому разі, коли показники форми звітності в системі заповнюються "вручну" перенесенням із сформованих програмою стандартних звітів (облікових регістрів).
Приступаючи до проведення аудиторської перевірки, аудитор насамперед має ознайомитися з організаційною формою обробки даних і рівнем автоматизації управлінських завдань, у тому числі завдань бухгалтерського обліку. Підприємство, як правило, здійснює обробку даних самостійно. Лише в окремих випадках за договором залучається стороння організація.
Сучасні КСБО допускають децентралізоване використання комп'ютерів безпосередньо на робочих місцях облікового персоналу. Рівень же централізації обробки й збереження даних може бути різним і залежить від чисельності бухгалтерії, оснащеності її комп'ютерами, розподілу робіт між персоналом та від багатьох інших факторів. На малих підприємствах, де обробку даних виконує однин бухгалтер, програмне забезпечення КСБО й інформаційна база зосереджені на одному комп'ютері. Однак при більшій чисельності бухгалтерії мова йде вже про системи для багатьох користувачів, які реалізують роботу кількох користувачів з інформаційною базою обліку. Такі системи використовують одну з чотирьох технологій:
• локальне функціонування робочих місць;
• обробку інформації на основі технології "файл — сервер";
• обробку інформації на основі технології "клієнт — сервер";
• повністю централізовану обробку даних.
Кожна із цих технологій допускає свої форми використання комп'ютерів, форми організації та ведення інформаційної бази обліку й інтеграції облікових даних для складання звітності. Як правило, на середніх і великих підприємствах перевагу надають останнім трьом технологіям. При цьому на великих підприємствах усе більше застосовують технологію "клієнт — сервер".
Аудитор має розумітися на основних відмінностях цих технологій, тому що це впливає на зумовлені ним процедури перевірки і ризик проведеного аудиту. Аудитор зобов'язаний оцінити, наскільки обґрунтована й ефективна система, що використовується на конкретному економічному об'єкті. Однак аудитор не має права примушувати клієнта до застосування відомої йому системи. Він може допомогти клієнтові комп'ютеризувати бухгалтерський облік, рекомендувати ту чи іншу фірму і програму.
Положення про міжнародну аудиторську практику вирізняють особливості роботи з різними комп'ютерними системами під час проведення аудиту. Це положення 1001 "Середовище ІТ — автономні персональні комп'ютери", 1002 "Середовище ІТ — онлайнові комп'ютерні системи", 1003 "Середовище ІТ — системи баз даних ".
Міжнародне положення 1001 "Середовище ІТ — автономні персональні комп'ютери" регламентує особливості проведення аудиту на підприємствах, які використовують окремі персональні комп'ютери. Особливість застосування персональних комп'ютерів та окремих АРМ полягає в тому, що для керівництва підприємства-клієнта може бути неможливим або недоцільним з погляду співвідношення витрат і результатів впровадження належних засобів контролю з метою зменшення ризику невиявлення помилок до мінімального рівня. Тому аудитор найчастіше вправі припустити, що в таких системах ризик системи контролю високий.
У цілому, КСБО, в якій використовуються лише окремі персональні комп'ютери, менш складні, ніж мережеві КСБО. У першому разі прикладні програми можуть легко розробити користувачі, котрі володіють основними навичками обробки даних. У таких випадках контроль за процесом системної розробки (наприклад, адекватна документація) та операціями (наприклад, доступ до контрольних процедур), суттєвими для ефективного контролю у великому комп'ютерному середовищі, розробник, користувач або керівник не можуть розглядати як настільки ж важливий або ефективний з погляду співвідношення витрат і результатів. Проте, оскільки дані було оброблено на комп'ютері, користувачі такої інформації можуть без відповідних на те підстав надмірно покладатися на облікову інформацію. Оскільки персональні комп'ютери орієнтовані на індивідуальних кінцевих користувачів, точність і вірогідність підготовленої фінансової інформації буде залежати від засобів внутрішнього контролю, встановлених керівництвом і прийнятих користувачем. Наприклад, якщо комп'ютером користуються декілька людей без належного контролю, то програми і дані одного користувача, які зберігаються на вбудованому носії інформації, можуть стати предметом недозволеного користування, зміни або шахрайства з боку інших користувачів.
У міжнародному положенні 1002 "Середовище IT — онлай-нові комп'ютерні системи" регламентуються особливості проведення аудиту на підприємствах, які використовують КІСП з модулями оперативного обліку господарських операцій у реальному режимі часу. Це актуально для таких сфер бізнесу, як банки, мобільний телефонний зв'язок, електронна комерція тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вивчення й оцінка КІСП“ на сторінці 2. Приємного читання.
