Аудиторський висновок і звіт

Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту

• фінансову документацію підготовлено відповідно до прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, котра відповідає вимогам українського законодавства;

• фінансову звітність складено на основі дійсних облікових даних, і вона не має суттєвих суперечностей;

• фінансову звітність складено належним чином за формою, затвердженою в установленому порядку.

Якщо під час аудиторської перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих або інших рішень, прийнятих керівництвом підприємства, але йому було дано аргументоване й переконливе їх обґрунтування, то в аудиторському висновку ці події та рішення наводити необов'язково, оскільки вони не міняють змісту безумовно позитивного висновку.

Аудитор не може дати умовно-позитивний висновок за фундаментальної непевності і незгоди. Є основні причини фундаментальної непевності: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, через обмеження за часом перевірки, які диктує клієнт); ситуаційні обставини, непевність у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства, що може призвести до значних наслідків і загрожуватиме існуванню в майбутньому). Причини незгоди: неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій; розбіжності в думках щодо відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку; фундаментальна незгода з повнотою і засобом відображення фактів в обліку та звітності; невідповідність діючому законодавству і встановленим нормам порядку оформлення або здійснення операцій.

Будь-яка фундаментальна непевність або незгода є підставою для відмови від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня непевності або незгоди.

Непевність або незгода вважаються фундаментальними в тому разі, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали непевність чи незгоду, настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ у цілому або в основному. Необхідно також враховувати сукупний вплив усіх непевностей та незгод на фінансову звітність.

Наявність фундаментальної незгоди може призвести до того, що клієнтові буде дано негативний аудиторський висновок. Наявність фундаментальної непевності може стати підставою для відмови дати аудиторський висновок.

В усіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він зобов'язаний дати опис усіх суттєвих причин його непевності і незгоди. Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку, перед тим розділом, у якому аудитор дає негативний висновок або відмовляється від аудиторського висновку.

У цьому самому розділі можуть більш докладно обговорюватися факти негативного характеру, або робитися посилання на додаток до аудиторського висновку, в яких наводиться опис цих фактів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок про достовірність і повноту фінансової звітності.

Якщо аудитор має намір дати клієнтові позитивний висновок, у якому наявна фундаментальна непевність з окремих питань, і наводить свої зауваження, пов'язані з наявністю фундаментальної непевності, то в аудиторському висновку висловлюється аргументована незгода з окремих питань (операції, проводки, позиції звітності), і після цього робиться остаточний висновок про достовірність і повноту фінансової звітності підприємства.

Якщо заперечення в аудиторському висновку пов'язані з наявністю нефундаментальної незгоди, аудитор обумовлює наявні обмеження в аудиторському висновку або в додатку до висновку, який є невід'ємною його частиною, і дає позитивний висновок про фінансову звітність підприємства.

Якщо аудитор відмовляється дати аудиторський висновок, він заявляє про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.

Після висновку аудитор має проставити дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дату на аудиторському висновку проставляють у той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку. Дату в аудиторському висновку проставляють або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора.

Аудиторський висновок підписують директор аудиторської фірми або уповноважена на це особа, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту.

В аудиторському висновку вказується адреса дійсного розміщення аудиторської фірми та номер ліцензії на аудиторську діяльність. Ця інформація може подаватися як у кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми.

Наступний розділ:

Організація аудиту

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аудиторський висновок і звіт“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Роль облікової інформації в управлінні

  • Інформаційні системи і технології

  • Етапи розвитку інформаційних технологій

  • УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ: ЗМІСТ І КОНЦЕПЦІЇ

  • Функції управління

  • Розвиток науки управління

  • Сучасні концепції управління підприємствами

  • ВИДИ ТА СТРУКТУРА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ПІДПРИЄМСТВ

  • Складові комп'ютерної інформаційної системи підприємства

  • Перспективні інформаційні системи

  • ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

  • Економіко-математичні моделі підприємства

  • Фінансове моделювання для прийняття рішень

  • Використані джерела

  • Розділ 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

  • Поняття системи бухгалтерського обліку та її складові

  • Способи обробки облікової інформації.

  • ПОНЯТТЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

  • Поняття організації бухгалтерського обліку

  • Складові організації бухгалтерського обліку

  • Нормативне регулювання бухгалтерського обліку

  • Поняття стандартів бухгалтерського обліку

  • Поняття облікової політики.

  • ВИДИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

  • Поділ бухгалтерського обліку на фінансовий, управлінський та податковий

  • Стратегічний облік

  • СУТНІСТЬ АУДИТУ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЯ

  • Поняття внутрішнього контролю

  • Поняття та призначення аудиту

  • Принципи та види аудиту

  • Аудиторські докази та методи їх отримання

  • Аналітичні процедури в аудиті

  • Аудиторський висновок і звіт
  • Організація аудиту

  • Використані джерела

  • Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Електронні первинні документи

  • Автоматизація процедури інвентаризації.

  • Можливості оцінки в комп'ютерних облікових програмах

  • Автоматизація калькулювання

  • Моделі облікових записів у комп'ютерних облікових програмах

  • Розширені можливості облікових записів в комп'ютерних програмах

  • Складання звітності в комп'ютерних облікових програмах

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ

  • Маршрути електронних документів

  • Реєстрація електронних документів

  • КОМП'ЮТЕРНІ ФОРМИ ТА СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

  • Розвиток форм бухгалтерського обліку

  • Фактори розвитку форм бухгалтерського обліку

  • Комп'ютерні форми бухгалтерського обліку

  • Комп'ютерно-комунікаційна форма обліку

  • ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ ПІДПРИЄМСТВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ КОМП'ЮТЕРНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

  • Вивчення й оцінка КІСП

  • Аудиторський ризик при використанні КІСП

  • Методика тестування КІСП аудитором

  • Розділ 4. СТВОРЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

  • Вимоги до програм бухгалтерського обліку

  • Способи впровадження КСБО

  • Рівні програмування КСБО

  • Характеристика персоналу КСБО

  • ПОСЛІДОВНІСТЬ СТВОРЕННЯ КСБО НА ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Класифікація та вибір бухгалтерських програмних продуктів

  • Програмні засоби для створення КСБО

  • Витрати на КСБО та її економічна ефективність

  • ПОБУДОВА СТРУКТУРИ ОБЛІКОВОГО АПАРАТУ

  • Особливості побудови бухгалтерії при застосуванні обчислювальної техніки

  • Створення структури комп'ютерної бухгалтерії

  • Мережеві технології в організації роботи облікового апарату

  • НАЛАГОДЖЕННЯ КОМП'ЮТЕРИЗОВАНИХ ПРОЦЕДУР АУДИТУ ТА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

  • Організаційні заходи контролю КІСП

  • Контроль за виконанням облікових записів у КСБО

  • Програмне забезпечення аудиторської діяльності

  • Використані джерела

  • ДОДАТКИ