Під час контролю і ревізії витрат ревізор має керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318. При цьому ревізор має визначити, чи всі операційні витрати за відповідний звітний період віднесено на витрати виробництва за такими елементами:
• матеріальні витрати;
• витрати на оплату праці;
• відрахування на соціальні заходи;
• амортизація;
• інші операційні витрати (за видами);
• інші витрати (за видами).
Рахунки класу 8 "Витрати за елементами" призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного року.
Під час перевірки правильності формування виробничої собівартості реалізованої продукції варто з'ясувати, чи не були враховані в неї загальногосподарські (згідно з П(С)БО № 16 - адміністративні) витрати, що є прямим порушенням нового порядку калькулювання.
Адміністративні витрати й витрати на збут є витратами періоду. Перевіряючий має переконатися в тому, що їх введено до витрат у момент визначення фінансового результату від операційної діяльності.
Перевіряючи правильність формування бухгалтерських записів, працівники контрольно-ревізійного органу вивчають коректність віднесення різних видів витрат на рахунки бухгалтерського обліку. При цьому варто з'ясувати, як ведеться облік витрат на підприємстві. Якщо для обліку витрат використовують рахунки 8 й 9-го класів, то всі операції мають бути відображені на дебеті рахунків 8-го класу. Потім, залежно від змісту операції, проводять списання витрат із кредита рахунків 8-го класу на дебет рахунка 23 "Виробництво" або дебет рахунків 9-го класу. Далі відбувається списання собівартості реалізованої продукції з рахунку № 23 на рахунок 26 "Готова продукція", з рахунка 26 на рахунок 90 "Собівартість реалізації". У підсумку собівартість реалізації (рахунок 90) і витрати періоду (інші рахунки 9-го класу) списують на дебет рахунка 791 "Результат основної діяльності".
Використання в обліку витрат рахунків 8 або 9-го класів робить кореспонденцію рахунків менш громіздкою. Дані про витрати втрачають при цьому свою аналітичність. Паралельно як джерела контролю використовують журнали 5 і 5 а, з відомостями, що додаються до них.
Під час аналізу відхилень проведених установою витрат треба мати на увазі таке:
o якщо фактичні витрати перевищують кошторисні призначення, то це свідчить про те, що керівник установи не вжив заходів щодо приведення видатків у відповідність до кошторисних призначень.
Якщо перевищення фактичних видатків над кошторисними призначеннями призвело до виникнення або збільшення зобов'язань, то це бюджетне правопорушення.
Насамперед, з'ясовують причини й чинники, що вплинули на них, адже це можуть бути чинники, які не залежать від діяльності установи: затвердження вищою організацією кошторису, який не забезпечує реальної потреби установи у відповідних коштах; підвищення мінімального розміру заробітної плати; підвищення цін і тарифів тощо. Причиною перевищення фактичних видатків над кошторисними призначеннями також може бути використання наявних на початок звітного періоду товарно-матеріальних цінностей, резервів або дебіторської заборгованості;
• o якщо фактичні видатки менші за кошторисні призначення, то це може свідчити про економне й раціональне використання бюджетних коштів. Одночасно таке відхилення може свідчити про планування зайвих асигнувань, невиконання плану розвитку чи утримання штатів і контингенту, заниження видатків на оплату праці, соціальне забезпечення колективу, що негативно впливає на діяльність установи; у складі фактичних видатків можуть бути не першочергові трати, а протиправні, тому ревізор має доцільно проаналізувати зміни в розрахунках за звітний період та обґрунтованість накопичення матеріальних запасів;
• o якщо фактичні видатки перевищують касові, це може свідчити про погашення дебіторської заборгованості, що обліковувалася на початок звітного періоду, або про утворення кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду; крім того, перевищення фактичних видатків над касовими може утворитися внаслідок списання у звітний період майна, придбаного раніше;
• o якщо фактичні видатки менші за касові, то це може вказувати на погашення кредиторської заборгованості, що обліковувалася на початок звітного періоду, або на утворення дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду (внаслідок здійснення попередньої оплати); для цього потрібно переконатися в доцільності й законності таких авансових платежів відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 06.06.1998 р. № 83;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Контрольно-ревізійна діяльність» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Контроль і ревізія загальновиробничих і адміністративних витрат“ на сторінці 1. Приємного читання.
