Перехід економіки до ринкових відносин, створення нових суб'єктів господарювання з різними формами власності зумовили кардинальні зміни колишньої системи фінансово-господарського контролю, яка відповідала потребам командно-адміністративної системи управління. Як результат цих змін, поряд із державною контрольно-ревізійною службою створено нові галузі контролю, а саме: аудит, державну податкову службу, Державне казначейство, управління Пенсійного фонду, Антимонопольний комітет та ін.
За змістом економічного контролю, періодичністю, інформаційним забезпеченням і формами здійснення розрізняють фінансово-господарський і загальноекономічний контроль.
Фінансово-господарський контроль спрямований на фінансово-господарську діяльність підприємств у сфері виробництва, обміну і споживання суспільно необхідного продукту на мікроекономічному рівні. Господарська діяльність підприємств в умовах ринкової економіки узагальнюється з використанням грошових показників, тобто фінансового критерію. Тому в системі економічного контролю сформувався фінансовий контроль, зміст якого зумовлений виробничими відносинами і продуктивними силами у сфері макро- та мікроекономіки господарської діяльності.
На рівні мікроекономіки функціонує фінансово-господарський контроль, який здійснюють Державна контрольно-ревізійна служба і контрольно-ревізійні підрозділи власників капіталу, а також, на їхнє замовлення, незалежні аудиторські організації.
Мета фінансово-господарського контролю - сприяння раціональному використанню засобів і предметів праці, а також самої праці у підприємницькій діяльності для одержання максимального прибутку.
Завдання фінансово-господарського контролю поділяються на окремі і загальні. Розв'язання окремих завдань передбачає перевірку однієї зі сторін господарської діяльності; загальних - усієї господарської діяльності підприємств із визначенням рентабельності та конкурентоспроможності продукції.
Важливі контрольні функції державного контролю виконує Головне контрольно-ревізійне управління України та його підвідомчі структури в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах. ГоловКРУ - центральний орган виконавчої влади, який координує свою роботу з Кабінетом Міністрів через міністра фінансів України.
Організаційні форми контролю визначаються його суб'єктами. За суб'єктами розрізняють контроль державний, муніципальний, незалежний та індивідуальний (тобто контроль власника) (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Класифікація контролю за суб'єктами
У здійсненні внутрішньогосподарського контролю на підприємствах головну роль відіграють працівники бухгалтерії, зокрема головні бухгалтери. Функції контролю головний бухгалтер здійснює особисто і через апарат бухгалтерії. На великих підприємствах є спеціалісти, на яких покладено обов'язки контролерів (економісти-ревізори, контро л ери-ревізори).
В умовах ринкової економіки функції управління тісно пов'язані із системою фінансово-господарського контролю на підприємствах, в установах, об'єднаннях та перевіркою виконання ухвалених рішень.
Фінансово-господарський контроль на підприємствах може здійснюватися на різних рівнях управління.
Загальноекономічний контроль класифікують за періодичністю здійснення; за інформаційним забезпеченням; за формами здійснення.
За періодичністю процедур контролю на підприємстві, послідовністю і стадіями їх здійснення фінансово-господарський контроль поділяють на попередній, оперативний (поточний), і підсумковий (ретроспективний).
Попередній контроль здійснюють усі органи державного і господарського управління, а також власники.
Оперативний контроль проводять у процесі виконання господарських операцій. Основне його завдання - виявити відхилення у процесі виконання операцій з метою вжиття заходів щодо усунення негативних факторів і закріплення позитивного досвіду.
Оперативний поточний контроль здійснюють інженери, технологи (інженери-технологи) за технологією виробництва, якістю сировини і продукції відповідно до стандартів і технічних умов. Поточний контроль операцій виробництва продукції дає змогу своєчасно виявити порушення норм витрат сировини у процесі її переробки, дотримання технології виробництва.
Підсумковий (завершальний) контроль здійснюють після завершення перевірки господарських операцій усіма контрольними органами. На відміну від попереднього й поточного, він передбачає перевірку господарських операцій після їх здійснення. Тому його ефективність у поточній господарській діяльності підприємств менша, ніж попереднього й поточного контролю. Але вимоги підсумкового контролю до вивчення фінансово-господарської діяльності повніші і глибші. Його проводять на державному рівні, що дає змогу забезпечити всебічну і комплексну перевірку правильності й законності фінансово-господарських операцій на підприємствах, виявити порушення і зловживання, які інколи можуть приховуватися системою поточного контролю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Контрольно-ревізійна діяльність» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація організаційних форм, видів і методів контролю“ на сторінці 1. Приємного читання.
