Сутність фінансового моніторингу

Контрольно-ревізійна діяльність

На рубежі ХХ-ХХІ ст. "відмивання брудних грошей" стало невід'ємною складовою будь-якої кримінальної діяльності, основною ланкою всієї економічної злочинності. Тому у розвинених країнах боротьбу з цим злом виділено в окремий напрям у загальній концепції заходів протидії міжнародній організованій злочинності.

Першим кроком у протидії цьому явищу стало визнання наприкінці 60-х рр. XX ст. Конгресом США того, що готівка слугує важливим джерелом забезпечення кримінальної діяльності для організованої злочинності, тому в 1970 р. там було прийнято закон "Про звітність з готівкових та валютних операцій", який започаткував посилення боротьби державної системи з відмиванням злочинних доходів.

Аналіз чинного антилегалізаційного законодавства деяких країн дає підстави для визначення загального аспекту боротьби з відмивання грошей - залучення до співпраці з правоохоронними структурами різних фінансових інститутів. Така співпраця передусім означає, що персонал фінансово-кредитних установ зобов'язується розпізнавати сумнівні угоди та повідомляти про них компетентні органи. А оскільки такі дії суперечать зобов'язанню зберігати банківську таємницю, то в багатьох країнах, які активно борються з відмиванням грошей, видаються нормативні акти, що врегульовують ці питання.

Державний комітет фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг України) посідає центральне місце у національній системі протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Подібні організації діють у понад 100 країнах світу і мають загальноприйняту назву - підрозділ фінансової розвідки (ПФР) - Financial Intelligence Units (FIU). Згідно з міжнародними стандартами, Держфінмоніторинг України не є фінансовим чи контролюючим органом, він функціонує у взаємодії з фінансовим сектором та правоохоронними органами. Мета Держфінмоніторингу України - виконання координуючої ролі у сфері реалізації державної політики щодо протидії відмиванню "брудних" коштів та фінансуванню тероризму. Враховуючи, що відмивання доходів - це не лише дія, за яку передбачена кримінальна відповідальність, а й системна загроза для економічної, фінансової та національної безпеки України. Тому розвиток національної системи протидії відмиванню злочинних доходів має бути покладено в основу Державної стратегії економічної безпеки держави.

Нині в Україні через значні розміри тіньової економіки та криміналізацію джерел доходів існує ринок з "відмивання брудних" грошей. При цьому розрізняють так зване "самовідмивання" та "професійне відмивання". "Самовідмивання" коштів -Це процес, в якому суб'єкт, що скоїв злочин, самостійно займається подальшою легалізацією добутих доходів. "Професійне відмивання" коштів - це процес легалізації коштів, поставлений на професійну основу, тобто різновид злочинного бізнесу, що полягає у відмиванні коштів "клієнтів", котрі отримали їх злочинним шляхом, за певну винагороду.

Як підтверджує міжнародний досвід боротьби з економічною злочинністю, для процесу "відмивання брудних грошей" характерні три етапи: розміщення, поєднання, розшарування.

Етапи легалізації процесу

Рис. 10.6. Етапи легалізації процесу "відмивання брудних грошей"

Легалізація спрямована на маскування джерела і природи походження та належності коштів і майна, одержаних внаслідок вчинення злочинів, та на переведення їх із "кримінального" обігу в легальний сектор економіки. Специфіка "відмивання" грошей в Україні полягає в тому, що має переважно економічне підґрунтя: кошти, які "відмиваються" - це доходи, отримані ухиленням від сплати податків. Причинами цього є надмірний податковий тиск на підприємництво, недосконале законодавство та один із основних чинників - корупція. "Відмивання" грошей здебільшого здійснюється через фіктивні компанії за фіктивними зовнішньоекономічними контрактами з офшорними компаніями або через офшорні банки. Ці кошти часто реінвестуються в Україну за допомогою приватизації або як іноземні інвестиції.

Одним із засобів маскування злочинної діяльності є прикриття будь-яким легальним бізнесом чи справою, зокрема, робота в охоронних службах, фірмах з продажу нерухомості тощо; а метою - встановлення міжрегіональних і міжнародних зв'язків для розміщення грошей, отриманих злочинним шляхом.

Більшість злочинних угруповань прагнуть легалізувати свій протиправний бізнес, однак є низка інших способів, що дають змогу злочинцям успішно відмивати "брудні" кошти і вкладати їх у легальний бізнес.

Легалізація (відмивання) грошових коштів або іншого майна, здобутих злочинним шляхом, як кримінально-правове діяння полягає у здійсненні різних економічно злочинних дій (фінансових операцій, інших угод та дій, визначених ч. 1 ст. 209 КК України) з одержаними внаслідок вчинення злочинів грошовими коштами та іншим майном осіб, які не брали участі в кримінально-протиправній діяльності, пов'язаній із здобуттям таких коштів. Брудні кошти відмивають такими способами:

• o легалізацією протиправного бізнесу;

• o придбанням нерухомості через підставних осіб за заниженою ціною, виконанням косметичного ремонту й реалізація нерухомості за реальною ціною;

• o вкладенням готівки фізичною особою в тіньовий оборот підприємства;

• o відмиванням коштів через ігорний бізнес, наданням несанкціонованих послуг

• o безперешкодним вивезенням валюти за кордон за допомогою пластикових карток, електронної пошти.

Завдання держави і правоохоронних органів полягає в тому, аби організувати надійні перешкоди відмиванню "брудних" коштів. Для цього потрібно:

• на законодавчому рівні ухвалити рішення про інформування відповідних служб правоохоронних органів про операції із сумами понад $1000;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Контрольно-ревізійна діяльність» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність фінансового моніторингу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Класифікація організаційних форм, видів і методів контролю

  • Специфічні методи контролю в контрольно-ревізійній роботі

  • Визначення результатів інвентаризації і матеріального збитку

  • Розгляд і затвердження результатів інвентаризації

  • Прийоми фактичного контролю

  • Методика і техніка перевірки облікової документації під час ревізії

  • Техніка ревізійного вивчення документів

  • Послідовність, планування і процедури здійснення ревізійного процесу

  • Ревізія операцій касових та на рахунках у банку

  • Контроль операцій за рахунками у банках

  • Документальна ревізія касових і банківських операцій

  • Нормативна база та об'єкти контролю під час ревізії касових операцій

  • Ревізія розрахункових операцій

  • Ревізія розрахунків з оплати праці

  • Ревізія розрахунків за претензіями

  • Ревізія операцій з основними засобами і товарно-матеріальними цінностями

  • Особливості інвентаризації основних засобів

  • Контроль за орендою основних засобів

  • Завдання, послідовність і джерела ревізії операцій з товарно-матеріальними цінностями

  • Особлива частина контролю і ревізії

  • Перевірка витрат за різними напрямами

  • Завдання, послідовність джерела ревізії готової продукції

  • Перевірка виконання договірних відносин з покупцями

  • Ревізія стану бухгалтерського обліку і фінансової звітності

  • Контроль і ревізія фінансового стану підприємства з фінансовою звітністю

  • Контроль і ревізія коштів цільового призначення

  • Узагальнення, розгляд та реалізація результатів ревізії

  • Висновки за матеріалами ревізії і вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень і недоліків

  • Реалізація результатів ревізій і перевірок

  • Взаємодія державної контрольно-ревізійної служби з правоохоронними органами

  • Взаємодія з правоохоронними органами на стадії підготовки до здійснення контрольних заходів

  • Взаємодія з правоохоронними органами на стадії здійснення контрольних заходів

  • Взаємодія з правоохоронними органами на стадії реалізації результатів проведення контрольних заходів

  • Відмінності між аудитом, обліком, ревізією та судово-бухгалтерською експертизою

  • Відмінності між аудитом, обліком, ревізією та судово-бухгалтерською експертизою

  • Сутність фінансового моніторингу
  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1. Організація і методика контрольно-ревізійної роботи. класифікація контролю

  • Контрольно-ревізійні етапи і стадії контролю.

  • Послідовність підготовки до ревізії та організація ревізійного процесу.

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2. Методологія перевірки облікової документації, операцій касових і операцій на рахунках банків

  • Інвентаризація грошових коштів

  • Особливості перевірки витягів банку та суті господарських операцій

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 3. Ревізія операцій розрахункових та з оплати праці

  • Методика перевірки операцій з оплати праці та пов'язаних із нею розрахунків

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 4. Ревізія витрат виробництва і стану бухгалтерського обліку

  • Контроль і ревізія загальновиробничих і адміністративних витрат

  • Перевірка стану бухгалтерського обліку

  • Контроль і ревізія резервів та коштів цільового призначення.

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 5. Узагальнення, розгляд і реалізація результатів ревізії

  • Усунення виявлених ревізією порушень і недоліків

  • Реалізація результатів ревізій

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 6. Взаємодія державної контрольно-ревізійної служби з правоохоронними органами

  • Оформлення результатів ревізій, проведених на вимогу правоохоронних органів

  • Порядок подання матеріалів ревізій і термінових донесень правоохоронним органам

  • Матеріал для самостійного опрацювання

  • Методика викладання курсу "контроль і ревізія"

  • Наукова організація праці в контрольно-ревізійному процесі

  • Узагальнення, розгляд і реалізація результатів ревізії

  • Розділ 2. Перевірка виконання рішень за результатами попередньої ревізії

  • Розділ 4. Ревізія основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів

  • Розділ 7. Ревізія довгострокових зобов'язань

  • Розділ 9. Ревізія доходів і фінансових результатів

  • Розділ 11. Перевірка стану обліку та звітності

  • Порядок приймання, розгляду і затвердження матеріалів ревізії і контроль за виконанням прийнятих рішень

  • Особливості аудиту акціонерних товариств

  • Особливості аудиту обліку акціонерних підприємств

  • Аудит обліку спільних підприємств

  • Відстеження ризикових операцій - головна фішка фінансового аудиту

  • Аудит витрат

  • Стан обліку витрат на виробництво продукції

  • Аудит витрат на виробництво

  • Шляхи вдосконалення обліку і аудиту витрат на виробництво

  • Список використаної літератури