Контроль за орендою основних засобів

Контрольно-ревізійна діяльність

На орендовані основні засоби складають окремий опис із посиланням на документи, які підтверджують прийняття відповідних об'єктів в оренду, та вказують строк оренди. Один примірник опису до складання річного звіту надсилають орендодавцеві. У такому самому порядку проводять інвентаризацію земельних ділянок, які перебувають у власності підприємства.

Виявлені, але не обліковані об'єкти, або ті, про які вказано неправильні дані, комісія заносить до опису із зазначенням правильних даних та технічних показників на ці об'єкти. Ретельно перевіряють операції щодо передачі основних засобів в оренду. Для цього вивчають зміст договорів (на який строк, розмір орендної плати, умови проведення капітального ремонту орендованих основних засобів та ІІІ.) і їх виконання, а також правильність розрахунків за орендовані основні засоби і відображення цих операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Якщо відповідними рішеннями місцевих органів влади не передбачено безоплатну оренду комунального майна, то орендна плата, не отримана за такий період, вважається втратами орендодавця (Про перевірку окремих питань, пов'язаних з орендою, лист ГоловКРУ від 28 березня 2003 р. № 12-18/88).

Законодавчим актом, вимоги якого спрямовані на забезпечення підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним і юридичним особам, є Закон України від 10 квітня 1992 р. № 2269-11 "Про оренду державного та комунального майна" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон). Він регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить або перебуває в комунальній власності (далі - підприємства) та їх структурних підрозділів.

Ст. 2 Закону визначено, що "орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності".

Пунктом 1 ст. 9 "Порядок укладення договору оренди" встановлено, що "фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у ст. 5 цього Закону" [30,32].

Згідно з абз. 2 п. З цієї самої статті, органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладання договору оренди або відмову.

Перелік орендодавців визначено ст. 5 Закону. Зокрема, орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Орендодавцями щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200 м2 є підприємства, а з дозволу органів, наведених вище, підприємства можуть виступати орендодавцями щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 м2- 3 огляду на це керівники підприємств (організацій) комунальної форми власності мають право самостійно укладати договори оренди окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200 м2- В інших випадках рішення (дозвіл) відповідного органу на надання майна в оренду обов'язкове.

Щодо неузгодженості норм Закону та Цивільного кодексу в частині тимчасового безоплатного користування майном, то Закон регулює орендні відносини (тобто строкове платне користування майном) у той час, коли ст. 324 та 325 Цивільного кодексу передбачено укладання договорів про безоплатне користування майном на термін до одного року. З урахуванням цього майно може бути передане у тимчасове (терміном до 1 року) безоплатне користування відповідно до ст. 325 Цивільного кодексу або у строкову оренду (на платній основі відповідно до розміру орендної плати, встановленої органом місцевого самоврядування).

Відповідно до п. 2 ст. 19 Закону, методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються:... органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

З урахуванням викладеного і завдань, що стоять перед органами державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС), вона визначає недонараховану орендну плату, а за результатами розрахунку фіксує втрати орендодавця (відповідного до бюджету у вигляді відрахувань від орендної плати) внаслідок надання комунального майна у безоплатне користування та/або заниження розміру орендної плати, якщо порядок надання майна на платній основі передбачений відповідним рішенням місцевих органів. За наявності зазначеного рішення місцевих органів в акті ревізії (перевірки) дають посилання на нього, зазначаючи види майна, площі і стан приміщень, які передано в оренду, та суму втрат.

На практиці відсоток надходження таких втрат невисокий, оскільки відносини між орендодавцем і орендарем ґрунтуються на укладеному відповідно до Цивільного кодексу договорі оренди. За результатами перевірок такі договори здебільшого розривають або переукладають відповідно до вимогам чинного законодавства лише з дня їх підписання.

Тому після ревізії (перевірки) на адресу органу, уповноваженого управляти майном, що передане в оренду (органу місцевого самоврядування), слід надіслати письмову інформацію про порушення насамперед вимог Закону та рішення цього органу про передачу в оренду майна на платній основі, які допущені при укладанні договорів оренди (або в разі їх неукладання).

Якщо рішенням відповідного органу місцевого самоврядування не встановлено порядок надання в оренду майна на платній основі, слід детально проаналізувати фінансові втрати, пов'язані з укладанням угод оренди майна на безоплатній основі, з обов'язковим наданням розрахунку таких втрат. 1 в цьому, і в зазначеному вище випадку на адресу органу місцевого самоврядування надсилають пропозиції щодо раціонального використання майна.

Під час ревізії орендодавця - бюджетної установи факту недоотримання орендної плати, слід проаналізувати додержання вимог щодо складання і виконання кошторису (чи не занижено в кошторисі доходи спецфонду в частині орендної плати, як це впливає на суму бюджетних асигнувань із загального фонду на утримання установи). В інформації про результати ревізії (перевірки), яку направляють установі вищого рівня (головному розпоряднику бюджетних коштів), зазначають не тільки факт виявленого порушення, а й, за потреби, дають пропозиції щодо перегляду кошторису бюджетної установи -орендодавця.

Якщо таке порушення виявлено на підприємстві (в організації), яке є одержувачем бюджетних коштів у вигляді субсидій (дотацій), потрібно проаналізувати, чи вплинуло це порушення на визначення їх розміру (чи не завищено суму фінансування з бюджету) та чи не призвело до отримання зайвих бюджетних коштів. Розпорядникам бюджетних коштів, через яких виділяються бюджетні кошти таким одержувачам, за потреби дають пропозиції щодо зменшення показників плану використання бюджетних коштів.

Недоотримання орендної плати як підприємствами, так і установами (організаціями) впливає на виконання дохідної частини відповідного бюджету (не сплачуються відрахування від орендної плати). Правомірність внесення в рахунок орендної плати вартості проведених орендарем робіт з поліпшення об'єкта оренди (проведення капітального чи поточного ремонту приміщень) передбачена, насамперед ст. 20 Закону та статтями 264, 265, 272 Цивільного кодексу України.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Контрольно-ревізійна діяльність» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Контроль за орендою основних засобів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Класифікація організаційних форм, видів і методів контролю

  • Специфічні методи контролю в контрольно-ревізійній роботі

  • Визначення результатів інвентаризації і матеріального збитку

  • Розгляд і затвердження результатів інвентаризації

  • Прийоми фактичного контролю

  • Методика і техніка перевірки облікової документації під час ревізії

  • Техніка ревізійного вивчення документів

  • Послідовність, планування і процедури здійснення ревізійного процесу

  • Ревізія операцій касових та на рахунках у банку

  • Контроль операцій за рахунками у банках

  • Документальна ревізія касових і банківських операцій

  • Нормативна база та об'єкти контролю під час ревізії касових операцій

  • Ревізія розрахункових операцій

  • Ревізія розрахунків з оплати праці

  • Ревізія розрахунків за претензіями

  • Ревізія операцій з основними засобами і товарно-матеріальними цінностями

  • Особливості інвентаризації основних засобів

  • Контроль за орендою основних засобів
  • Завдання, послідовність і джерела ревізії операцій з товарно-матеріальними цінностями

  • Особлива частина контролю і ревізії

  • Перевірка витрат за різними напрямами

  • Завдання, послідовність джерела ревізії готової продукції

  • Перевірка виконання договірних відносин з покупцями

  • Ревізія стану бухгалтерського обліку і фінансової звітності

  • Контроль і ревізія фінансового стану підприємства з фінансовою звітністю

  • Контроль і ревізія коштів цільового призначення

  • Узагальнення, розгляд та реалізація результатів ревізії

  • Висновки за матеріалами ревізії і вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень і недоліків

  • Реалізація результатів ревізій і перевірок

  • Взаємодія державної контрольно-ревізійної служби з правоохоронними органами

  • Взаємодія з правоохоронними органами на стадії підготовки до здійснення контрольних заходів

  • Взаємодія з правоохоронними органами на стадії здійснення контрольних заходів

  • Взаємодія з правоохоронними органами на стадії реалізації результатів проведення контрольних заходів

  • Відмінності між аудитом, обліком, ревізією та судово-бухгалтерською експертизою

  • Відмінності між аудитом, обліком, ревізією та судово-бухгалтерською експертизою

  • Сутність фінансового моніторингу

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1. Організація і методика контрольно-ревізійної роботи. класифікація контролю

  • Контрольно-ревізійні етапи і стадії контролю.

  • Послідовність підготовки до ревізії та організація ревізійного процесу.

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2. Методологія перевірки облікової документації, операцій касових і операцій на рахунках банків

  • Інвентаризація грошових коштів

  • Особливості перевірки витягів банку та суті господарських операцій

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 3. Ревізія операцій розрахункових та з оплати праці

  • Методика перевірки операцій з оплати праці та пов'язаних із нею розрахунків

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 4. Ревізія витрат виробництва і стану бухгалтерського обліку

  • Контроль і ревізія загальновиробничих і адміністративних витрат

  • Перевірка стану бухгалтерського обліку

  • Контроль і ревізія резервів та коштів цільового призначення.

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 5. Узагальнення, розгляд і реалізація результатів ревізії

  • Усунення виявлених ревізією порушень і недоліків

  • Реалізація результатів ревізій

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 6. Взаємодія державної контрольно-ревізійної служби з правоохоронними органами

  • Оформлення результатів ревізій, проведених на вимогу правоохоронних органів

  • Порядок подання матеріалів ревізій і термінових донесень правоохоронним органам

  • Матеріал для самостійного опрацювання

  • Методика викладання курсу "контроль і ревізія"

  • Наукова організація праці в контрольно-ревізійному процесі

  • Узагальнення, розгляд і реалізація результатів ревізії

  • Розділ 2. Перевірка виконання рішень за результатами попередньої ревізії

  • Розділ 4. Ревізія основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів

  • Розділ 7. Ревізія довгострокових зобов'язань

  • Розділ 9. Ревізія доходів і фінансових результатів

  • Розділ 11. Перевірка стану обліку та звітності

  • Порядок приймання, розгляду і затвердження матеріалів ревізії і контроль за виконанням прийнятих рішень

  • Особливості аудиту акціонерних товариств

  • Особливості аудиту обліку акціонерних підприємств

  • Аудит обліку спільних підприємств

  • Відстеження ризикових операцій - головна фішка фінансового аудиту

  • Аудит витрат

  • Стан обліку витрат на виробництво продукції

  • Аудит витрат на виробництво

  • Шляхи вдосконалення обліку і аудиту витрат на виробництво

  • Список використаної літератури