Визначення результатів інвентаризації і матеріального збитку

Контрольно-ревізійна діяльність

Для своєчасного і якісного визначення результатів інвентаризації слід подбати про належний стан аналітичного обліку цінностей, своєчасне звіряння розрахунків із постачальниками і покупцями. Незадовільний стан обліку може призвести до того, що продукція, яка надходить, виявиться неоприбуткованою, через що фіксуватимуться її лишки або приховані недостачі. Для своєчасного і правильного виведення результатів інвентаризації потрібно забезпечити повний порядок в аналітичному обліку. Тільки за такої умови можна після одержання інвентаризаційних описів негайно зіставити фактичну наявність продукції з даними бухгалтерського обліку, визначити результати інвентаризації і матеріальні збитки.

Результати інвентаризації продукції визначають, складаючи порівняльну відомість, у якій облікові залишки кожного виду, назви і сорту цінностей порівнюють із фактичними даними. При цьому інвентаризаційні описи можуть слугувати одночасно і порівняльними відомостями. Після закінчення інвентаризації й оформлення опису фактичних залишків продукції бухгалтерія в інвентаризаційному описі (який є одночасно і порівнювальною відомістю) проставляє звітні дані про кількість, ціну і вартість відповідних назв і сортів цінностей. Потім у порівняльній відомості виводять результати інвентаризації за кожною назвою, номенклатурою і сортом цінностей та визначають суму нестач чи надлишків.

Як уже зазначалося, результати інвентаризацій цінностей оформляють порівняльною відомістю, до якої додають бланк інвентаризаційного опису. У порівняльній відомості зіставленням залишків за назвами і сортами продукції з обліковими даними в такому ж розрізі визначають суму недостач чи надлишків.

У разі виявлення недостачі цінностей визначають суму природних втрат, яку списують за фактичними обсягами, але не вище за норми, встановлені залежно від зони й умов зберігання цінностей.

Природні втрати - це зменшення початкової маси окремих видів цінностей, які виникають без причин і яких неможливо уникнути під час зберігання, перевезення та відпуску (висихання, випаровування тощо). До природних втрат не можна враховувати втрати цінностей через стихійне лихо, крадіжки, намокання, втрату в дорозі тощо. До природних не належать втрати, які утворюються внаслідок пошкодження тари, а також брак і відходи, що виникали у процесі зберігання та оброблення продукції. Такі втрати оформляють відповідними актами, визначаючи причини їх виникнення та винних осіб.

Щодо деяких окремих видів цінностей затверджено граничні норми природних втрат, які застосовують тільки в разі виявлення у матеріально відповідальних осіб фактичної недостачі. Ці втрати визначають лише щодо цінності, які надійшли на склад (продукцію, відвантажену транзитом, не беруть до уваги).

Норми природних втрат не застосовують щодо цінностей, облікованих у загальному обігу продукції складу, хоча фактично на складі не зберігались; щодо цінностей, списаних за актами внаслідок псування.

Списання природних втрат цінностей можливе лише після їх інвентаризації на основі відповідного розрахунку, складеного і затвердженого у встановленому порядку.

Під час перевірки правильності списання втрат цінностей на базах і складах у межах норм природних втрат потрібно з'ясувати, чи не застосовуються норми природних втрат до цінностей, що відпускаються стандартною масою (щодо них норми природних втрат не застосовуються). Якщо ж у міжінвентаризаційний період на будь-яку дату залишків тих чи інших цінностей за обліком на складі не було, весь обіг з відпуску цих цінностей до цієї дати для нарахування природних втрат не беруть до уваги.

Особливо ретельно перевіряють акти на списання втрат цінностей понад норми природних втрат. Здебільшого ці акти складають під час проведення інвентаризації. У процесі перевірки актів на списання втрат цінностей слід з'ясувати, чи не оформлені вони комісією, що зацікавлена у списанні втрат; чи правильно визначено суми втрат; чи зазначено в актах причини псування і втрат; чи обґрунтовано застосовані норми втрат; чи правильним ухвалене рішення щодо цих втрат.

Втрати цінностей понад норму природних втрат відображають на рахунках відшкодування заподіяного збитку і зазвичай відносять за рахунок винних осіб. Втрати від псування цінностей у разі, коли винуватців не визначено, можуть бути списані на витрати лише після детальної перевірки того, що не виявлено винних осіб і вжито заходів щодо запобігання фактам збитку у майбутньому. Такі втрати аж до затвердження актів на списання враховують на рахунку 978 "Нестачі і втрати від псування цінностей".


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Контрольно-ревізійна діяльність» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення результатів інвентаризації і матеріального збитку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Класифікація організаційних форм, видів і методів контролю

  • Специфічні методи контролю в контрольно-ревізійній роботі

  • Визначення результатів інвентаризації і матеріального збитку
  • Розгляд і затвердження результатів інвентаризації

  • Прийоми фактичного контролю

  • Методика і техніка перевірки облікової документації під час ревізії

  • Техніка ревізійного вивчення документів

  • Послідовність, планування і процедури здійснення ревізійного процесу

  • Ревізія операцій касових та на рахунках у банку

  • Контроль операцій за рахунками у банках

  • Документальна ревізія касових і банківських операцій

  • Нормативна база та об'єкти контролю під час ревізії касових операцій

  • Ревізія розрахункових операцій

  • Ревізія розрахунків з оплати праці

  • Ревізія розрахунків за претензіями

  • Ревізія операцій з основними засобами і товарно-матеріальними цінностями

  • Особливості інвентаризації основних засобів

  • Контроль за орендою основних засобів

  • Завдання, послідовність і джерела ревізії операцій з товарно-матеріальними цінностями

  • Особлива частина контролю і ревізії

  • Перевірка витрат за різними напрямами

  • Завдання, послідовність джерела ревізії готової продукції

  • Перевірка виконання договірних відносин з покупцями

  • Ревізія стану бухгалтерського обліку і фінансової звітності

  • Контроль і ревізія фінансового стану підприємства з фінансовою звітністю

  • Контроль і ревізія коштів цільового призначення

  • Узагальнення, розгляд та реалізація результатів ревізії

  • Висновки за матеріалами ревізії і вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень і недоліків

  • Реалізація результатів ревізій і перевірок

  • Взаємодія державної контрольно-ревізійної служби з правоохоронними органами

  • Взаємодія з правоохоронними органами на стадії підготовки до здійснення контрольних заходів

  • Взаємодія з правоохоронними органами на стадії здійснення контрольних заходів

  • Взаємодія з правоохоронними органами на стадії реалізації результатів проведення контрольних заходів

  • Відмінності між аудитом, обліком, ревізією та судово-бухгалтерською експертизою

  • Відмінності між аудитом, обліком, ревізією та судово-бухгалтерською експертизою

  • Сутність фінансового моніторингу

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1. Організація і методика контрольно-ревізійної роботи. класифікація контролю

  • Контрольно-ревізійні етапи і стадії контролю.

  • Послідовність підготовки до ревізії та організація ревізійного процесу.

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2. Методологія перевірки облікової документації, операцій касових і операцій на рахунках банків

  • Інвентаризація грошових коштів

  • Особливості перевірки витягів банку та суті господарських операцій

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 3. Ревізія операцій розрахункових та з оплати праці

  • Методика перевірки операцій з оплати праці та пов'язаних із нею розрахунків

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 4. Ревізія витрат виробництва і стану бухгалтерського обліку

  • Контроль і ревізія загальновиробничих і адміністративних витрат

  • Перевірка стану бухгалтерського обліку

  • Контроль і ревізія резервів та коштів цільового призначення.

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 5. Узагальнення, розгляд і реалізація результатів ревізії

  • Усунення виявлених ревізією порушень і недоліків

  • Реалізація результатів ревізій

  • СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 6. Взаємодія державної контрольно-ревізійної служби з правоохоронними органами

  • Оформлення результатів ревізій, проведених на вимогу правоохоронних органів

  • Порядок подання матеріалів ревізій і термінових донесень правоохоронним органам

  • Матеріал для самостійного опрацювання

  • Методика викладання курсу "контроль і ревізія"

  • Наукова організація праці в контрольно-ревізійному процесі

  • Узагальнення, розгляд і реалізація результатів ревізії

  • Розділ 2. Перевірка виконання рішень за результатами попередньої ревізії

  • Розділ 4. Ревізія основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів

  • Розділ 7. Ревізія довгострокових зобов'язань

  • Розділ 9. Ревізія доходів і фінансових результатів

  • Розділ 11. Перевірка стану обліку та звітності

  • Порядок приймання, розгляду і затвердження матеріалів ревізії і контроль за виконанням прийнятих рішень

  • Особливості аудиту акціонерних товариств

  • Особливості аудиту обліку акціонерних підприємств

  • Аудит обліку спільних підприємств

  • Відстеження ризикових операцій - головна фішка фінансового аудиту

  • Аудит витрат

  • Стан обліку витрат на виробництво продукції

  • Аудит витрат на виробництво

  • Шляхи вдосконалення обліку і аудиту витрат на виробництво

  • Список використаної літератури