Ст. 117 Бюджетного кодексу визначає п'ять видів правопорушень, які на практиці трапляються найчастіше і які правильно розуміють контрольно-ревізійні працівники.
Під "невиконанням вимог до внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами" потрібно розуміти порушення вимог п. 2 ст. 26 Бюджетного кодексу. Таким бюджетним правопорушенням, зокрема, є нерозмежування функціональних обов'язків між працівниками, що сприяло незаконному, нецільовому і неефективному використанню бюджетних ресурсів.
"Недотримання порядку перерахування бюджетних коштів" - це: 1) здійснення витрат з державного та місцевих бюджетів всупереч вимогам ч. 1 ст. 46 та ст. 79 Бюджетного кодексу (в разі несвоєчасного прийняття закону про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет щомісячні видатки відповідного бюджету не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених на попередній бюджетний період); 2) невиконання вимог законодавства щодо надання та повернення бюджетних коштів, отриманих на поворотній основі; 3) недотримання установленого порядку і термінів виконання платіжних документів за операціями з бюджетними коштами; 4) неповернення розпорядниками бюджетних коштів сум субвенцій, використаних не за цільовим призначенням упродовж бюджетного року; 5) розміщення бюджетних коштів на банківських депозитах або передача їх на довірче управління (відкриття рахунків поза системою Державного казначейства), якщо інше не передбачено законом; 6) проведення попередньої оплати (авансових платежів) за товари (роботи, послуги) за рахунок бюджетних коштів з порушенням законодавства; 7) недотримання умов надання гарантій щодо виконання боргових зобов'язань; 8) недотримання черговості платежів, установлених законодавством; 9) недотримання порядку та умов здійснення запозичень до місцевих бюджетів; 10) недотримання порядку виділення і використання коштів з резервного фонду; 11) здійснення закупівель за державні кошти без проведення або проведення з порушенням тендерних процедур; 12) недотримання законодавства під час повернення платнику податків зайво або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів).
Застосування цієї фінансової санкції регламентовано наказом Мінфіну від 15.05.2002 р. № 319, яким затверджено Порядок призупинення бюджетних асигнувань (Рис. 8.4).
Рис. 8.4. Схема припинення бюджетних асигнувань
Зупинення операцій з бюджетними коштами. Як фінансову санкцію можна застосовувати за будь-яке бюджетне правопорушення, а порядок її застосування викладено в наказі Державного казначейства від 18.11.2002 р. № 213 (рис. 8.5).
Рис. 8. 5. Схема зупинення операцій з бюджетними коштами (за джерелом 3)
Зазначений порядок поширюється на операції з бюджетними коштами розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, в яких виявлено бюджетні правопорушення щодо недотримання порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.
Перший примірник розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами подають до відповідного органу Державного казначейства, де відкрито рахунки підприємству, установі, організації, які допустили бюджетне правопорушення.
Фінансову санкцію "зменшення бюджетних асигнувань" установлено ст. 119 Бюджетного кодексу, де зазначено, що "нецільове використання бюджетних коштів,... має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням ...".
Органи державної контрольно-ревізійної служби можуть звернутися з приводу зменшення бюджетних асигнувань до головних розпорядників, які можуть застосувати таку санкцію до розпорядників бюджетних коштів.
Слід пам'ятати, що звернення до уряду про зменшення бюджетних асигнувань головним розпорядникам коштів державного бюджету органами державної контрольно-ревізійної служби здійснюється відповідно до ст. 23 Кодексу через міністра фінансів України (за джерелом З, с. 336) (рис. 8.6).
Рис. 8.6. Схема зменшення бюджетних асигнувань
Практика свідчить, що в застосуванні фінансових санкцій є чимало вад, які унеможливлюють ухвалення рішень про застосування фінансових санкцій і стягнення до бюджету використаних не за цільовим призначенням бюджетних коштів та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Найбільш поширеними серед них є:
• o неправильне визначення суті та обсягу порушення;
• o неповне документування порушення або відсутність додатків, на які є посилання в акті ревізії чи протоколі на бюджетне правопорушення;
• o відсутність пояснення винних осіб або запису в акті чи протоколі про відмову їх надати;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Контрольно-ревізійна діяльність» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки за матеріалами ревізії і вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень і недоліків“ на сторінці 2. Приємного читання.
