Принцип єдиного грошового вимірника, ґрунтується на вимірюванні та узагальненні всіх операцій підприємства під час формування його фінансової звітності в єдиній грошовій одиниці. Він визначається необхідністю вимірювання фактів та явищ господарської діяльності, що поряд з процесами виявлення, реєстрації, узагальнення, передавання інформації становить сутність бухгалтерського обліку. Принцип єдиного грошового вимірника є обов'язковим лише для фінансового обліку і не заперечує використання інших вимірників у аналітичному обліку.
Принцип обачності полягає у тому, що методи оцінки, які застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. Цей принцип передбачає дотримання певної обережності при оцінці за умови невпевненості таким способом, щоб активи або дохід не були завищені, а зобов'язання або витрати - занижені. Тобто фінансова звітність повинна формуватися на засадах готовності до обліку скоріше потенційних збитків, ніж прибутків. Це виявляється у створенні резервів і в оцінці активів за найменшою з можливих вартостей, а зобов'язань - за найбільшою. В основу принципу покладено ідею про те, що за наявності непевності у виборі підходу до обліку того чи іншого показника інтересам користувача найбільше відповідатиме вибір того, який дає менш оптимістичну картину.
Проте надмірне використання принципу обачності може призвести до виникнення прихованих резервів, свідомого заниження оцінки ресурсів, залучених до господарської діяльності, послаблення контролю за збереженням цінностей, відлякування потенційних інвесторів.
Принцип повного висвітлення визначає, що фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Інформація у фінансових звітах має бути повною з огляду її суттєвості й ефективності витрат, пов'язаних з одержанням інформації.
Принцип послідовності передбачає постійність застосування облікової політики, що випливає з вимоги порівняння звітної інформації. Зміни облікової політики повинні відбуватися лише відповідно до вимог чинного законодавства, які регламентовані П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах". Вони повинні бути обґрунтовані та розкриті у фінансовій звітності.
Принцип превалювання сутності над формою полягає в тому, що облік операцій і відображення їх у звітності слід здійснювати відповідно до їх економічної сутності, а не лише на основі юридичної форми. Сутність операцій та фактів господарського життя не завжди відповідає тому, що випливає з їх документального оформлення та юридичної форми. Цей принцип передбачає відображення інформації так, щоб вона не суперечила дійсності і відповідала економічній сутності.
Принцип історичної (фактичної) собівартості стосується формування оцінки, яка суттєво впливає на показники фінансової звітності. Він передбачає використання як основної оцінки активів під час формування показників фінансової звітності вартості їх виробництва та придбання. Цей принцип визначає пріоритетність цього виду оцінки, що не заперечує застосування інших методів оцінки, які допускаються чинними П(С)БО.
Другою складовою облікової політики, відповідно до визначення поданого в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є методи обліку, способи та прийоми, що дають змогу здійснювати оцінку ресурсів, ведення рахунків синтетичного та аналітичного обліку, порядок нарахування амортизації, визначення обсягу реалізації, доходів, витрат, фінансових результатів тощо. Методи ведення обліку регламентуються на рівні держави двома підходами. Перший допускає лише єдино можливий варіант, другий - передбачає альтернативи. В цьому випадку облікова політика на рівні підприємства повинна включати обґрунтування та вибір альтернативних варіантів, оптимальних для цього підприємства.
Методологічні засади облікової політики регламентуються на рівні держави національними стандартами ведення бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку - це нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам. У табл. 1.1 представлено регламентування облікової політики національними стандартами бухгалтерського обліку.
Таблиця 1.1. Регламентування облікової політики національними стандартами
| Назве П(С)БО | Пункт П(С)БО | Норма, що регламентується | |
| 1 | Загальні вимоги до фінансової звітності | 3 | Визначення облікової політики |
| 23 | Зміст облікової політики | ||
| 25 | Розкриття облікової політики | ||
| 6 | Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах | 9, 10, 13,14 | Зміни в обліковій політиці |
| 11 | Сфера застосування облікової політики | ||
| 22 | Розкриття облікової політики в разі її зміни | ||
| 7 | Основні засоби | 26, 28 | Метод нарахування амортизації основних засобів |
| 16-21 | Порядок переоцінки основних засобів | ||
| 8 | Порядок формування первісної вартості основних засобів у різних випадках надходження | ||
| 24, 25 | Порядок визначення строку корисного використання | ||
| 5 | Класифікація основних засобів для цілей бухгалтерського обліку | ||
| 14,15 | Порядок відображення витрат, пов'язаних з ремонтом основних засобів | ||
| 27 | Методи нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів |
Продовження табл. 1.1
| Назва П(С)БО | Пункт П(С)БО | Норма, що регламентується | |
| 8 | Нематеріальні активи | 5 | Класифікація нематеріальних активів для цілей бухгалтерського обліку |
| 7-9 | Порядок зарахування витрат на дослідження та розробки під час створення нематеріальних активів | ||
| 28 | Визначення ліквідаційної вартості нематеріальних активів | ||
| 27 | Метод нарахування амортизації нематеріальних активів | ||
| 19-24 | Порядок переоцінки нематеріальних активів | ||
| 25 | Порядок визначення строку корисного використання | ||
| 10-18 | Порядок формування первісної вартості нематеріальних активів у різних випадках надходження | ||
| 9 | Запаси | 16 | Оцінка запасів при їх вибутті |
| 9 | Порядок відображення транспортно-заготівельних витрат, їх розподілу | ||
| 24-28 | Порядок переоцінки запасів | ||
| 10 | Дебіторська заборгованість | 8 | Метод створення резерву сумнівних боргів |
| 6 | Порядок оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку | ||
| 7 | Порядок оцінки при відображенні дебіторської заборгованості в балансі | ||
| 11 | Зобов'язання | 13 | Склад, порядок формування та використання резервів майбутніх платежів |
| 6 | Класифікація зобов'язань для цілей бухгалтерського обліку |
Продовження табл. 1.1
| Назва П(С)БО | Пункт П(С)БО | Норма, що регламентується | |
| 12 | Фінансові інвестиції | 4-6 | Первісна оцінка фінансових інвестицій |
| 10 | Порядок оцінки на дату балансу фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення | ||
| 11 | Порядок оцінки фінансових інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства | ||
| со | Фінансові інструменти | 29-33 | Первісна оцінка та відображення в балансі фінансових інструментів |
| 14 | Оренда | 5 | Порядок розрахунку та розподілу фінансових витрат у сумі орендних платежів орендодавця |
| 7 | Строк корисного використання об'єкта фінансової оренди | ||
| 9 | Порядок визначення орендної плати за операційної оренди | ||
| 11,12 | Порядок розрахунку та розподілу фінансового доходу у складі орендних платежів орендаря | ||
| 15 | Дохід | 7 | Класифікація доходів для цілей бухгалтерського обліку |
| 11-14 | Варіант оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг | ||
| 16-19 | Порядок визнання доходу, пов'язаного з цільовим фінансуванням | ||
| 20 | Методика оцінки доходу, що виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами |
Продовження табл. 1.1
| Назва П(С)БО | Пункт П(С)БО | Норма, що регламентується | |
| 16 | Витрати | 11 | Регулювання переліку і складу статей калькулювання виробничої собівартості |
| 16 | Регулювання переліку і складу змінних і постійних загально-виробничих витрат | ||
| 16 | Бази розподілу змінних та постійних загальновиробничих витрат | ||
| додаток | Методика розподілу загально-виробничих витрат | ||
| 17 | Податок на прибуток | 7 | Порядок визначення відстрочених податкових активів |
| 8 | Порядок визначення відстрочених податкових зобов' язань | ||
| 18 | Будівельні контракти | 4 | Методи визначення степеня завершеності робіт за будівельним контрактом |
| 7 | Порядок визнання доходу за будівельним контрактом | ||
| 14 | База розподілу загальновиробничих витрат | ||
| 15 | Порядок визнання адміністративних витрат витратами за будівельним контрактом | ||
| 19 | Об'єднання підприємств | 11 | Строк корисного використання гудвіла |
| 12,13 | Порядок визнання гудвіла (негативного гудвіла) при придбанні підприємства | ||
| 20 | Консо лідова н а фінансова звітність | 9 | Вимога до застосування єдиної облікової політики для подібних операцій під час складання консолідованої фінансової звітності |
Закінчення табл. 1.1
| Назва П(С)БО | Пункт П(С)БО | Норма, що регламентується | |
| 21 | Вплив зміни валютних курсів | 7,8 | Порядок визначення курсових різниць за монетарними та немоне тарними статтями |
| 31 | Фінансові витрати | 4,5 | Варіант списання чи капіталізації фінансових витрат |
| 32 | Інвестиційна нерухомість | 6 | Критерії розмежування інвестиційної та операційної нерухомості |
| 8-13 | Порядок формування первісної вартості інвестиційної нерухомості за різних умов надходження | ||
| 16-20 | Методика оцінки інвестиційної нерухомості на дату балансу |
Третя складова облікової політики відповідно до визначення, поданого в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", - процедури. Вона стосується технології оброблення даних та організації бухгалтерського обліку. Процедурні питання можуть визначатися на державному рівні як єдино дозволений варіант (форми первинних документів, перелік та склад фінансової та статистичної звітності, організація зберігання та утилізації документів й облікових регістрів, організація матеріальної відповідальності тощо) або як альтернативні варіанти:
• суб'єкт ведення обліку на підприємстві (керівник, бухгалтерська служба, аудиторська чи консалтингова служба, приватний підприємець);
• тип організаційної структури бухгалтерської служби (лінійна, лінійно-функціональна, програмно-цільова);
• форма ведення бухгалтерського обліку (меморіально-ордерна, журнально-ордерна, автоматизована, спрощена).
Проте часто процедурні питання визначаються особливостями та специфікою підприємства і тому регламентуються на рівні підприємства. До таких процедурних питань належать:
• перелік облікових номенклатур;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облікова політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Принципи, методи та процедури бухгалтерського обліку в системі облікової політики“ на сторінці 2. Приємного читання.
