Отже, значна частина витрат на проведення кабінетних маркетингових досліджень - це витрати на придбання інформаційної продукції, послуги сторонніх організацій: консультаційні, поштові, послуги телефонного й електронного зв'язку, комп'ютерної мережі, інших юридичних та фізичних осіб, а також суми зносу за придбаними нематеріальними активами - програмними продуктами та базами даних.
Суми витрат на придбання інформаційної продукції та оплату послуг сторонніх організацій необхідно відображати на основі відповідних розрахункових та платіжних документів. Підставою для оплати послуг сторонніх юридичних і фізичних осіб є належним чином оформлені господарські договори із зазначенням обсягів наданих послуг. Найпоширенішими методами отримання первинних даних є польові дослідження: опитування, експерименти, спостереження.
Частина витрат, які пов'язані із забезпеченням нормального перебігу маркетингових досліджень (амортизація, утримання, ремонт основних засобів; оплата за використання та обслуговування технічних засобів; канцелярські витрати; заробітна плата і відрахування на соціальні заходи керівника відділу; витрати на кадрову підготовку та перепідготовку маркетологів) не можуть бути прямо зараховані до жодного з двох їх видів. Такі витрати необхідно відображати окремо за статтею "Інші витрати на маркетингові дослідження".
Схожий характер із витратами на маркетингові дослідження мають витрати, пов'язані з інноваційною діяльністю підприємств, які включають витрати на наукові дослідження, розроблення та впровадження у виробництво нового продукту. Науково-дослідна (інноваційна) діяльність підприємств охоплює такі види робіт: фундаментальні наукові дослідження; науково-технологічні роботи; розроблення технологічної документації; створення дослідного зразка; випробування та апробацію; патентування, ліцензування, державну реєстрацію; підготовку та освоєння випуску нового виду продукції; пробний маркетинг і комерційну реалізацію.
Відповідно до П(С)БО, витрати на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи (НДДКР) вітчизняними підприємствами повинні списуватися на фінансові результати в тому періоді, в якому вони були здійснені. З цією метою в чинному Плані рахунків передбачено окремий субрахунок 941 "Витрати на дослідження та розробки".
Чинне законодавство допускає два варіанти списання витрат на НДДКР: безпосереднє включення їх до складу витрат періоду і списання на фінансовий результат, або включення цих витрат до собівартості новоствореного продукту з подальшим їх відшкодуванням через амортизацію (якщо створено нематеріальний актив), або через використання рахунку "Витрати майбутніх періодів" (якщо створено оборотні активи).
Більш практичним є безпосереднє віднесення на фінансовий результат витрат на фундаментальні дослідження, які не мають конкретного результату та є постійними та необхідними для успішного ведення бізнесу. Вони повинні обліковуватися на рахунку 941 "Витрати на дослідження та розробки". На цьому самому рахунку доцільно відображати непродуктивні витрати, пов'язані з НДДКР, здійснення яких н*. дало очікуваних результатів.
Стосовно прикладних наукових досліджень, результатом яких є розроблення та впровадження нового продукту, то вони є важливим елементом маркетингової стратегії підприємства. Тому витрати на розроблення та впровадження нового продукту доцільно обліковувати у складі витрат маркетингової діяльності.
Як і витрати на НДДКР, релевантний характер мають ви трати на формування попиту і стимулювання збуту (ФОПСТИЗ). Такі витрати можуть бути віднесені до функціональних витрат як збутової, так і маркетингової діяльності. Проте за економічною суттю та значенням у господарському Процесі (вплив на рівень попиту, формування ціни, розширення ринкової частки, зростання іміджу підприємства, торгової марки) ці витрати є витратами на маркетинг. Вітчизняні підприємства, керуючись П(С)БО 16 "Витрати", відокремлюють в обліку серед зазначених витрат лише витрати на рекламну діяльність.
Проте витрати на ФОПСТИЗ - лише рекламна діяльність, а й витрати, пов'язані з комунікативною політикою підприємства щодо інформування споживача про свою продукцію з метою збільшення попиту на неї. Залежно від способу комунікаційного зв'язку витрати на ФОПСТИЗ поділяються на: а) витрати на канали особистої комунікації; б) витрати на канали неособистого просування.
Канали неособистого просування забезпечують зв'язок із споживачами через засоби поширення інформації. Методами поширення інформації через канали неособистого просування є реклама, пропаганда, персональний продаж, стимулювання збуту. Рекомендуємо до витрат на стимулювання збуту включати також: знижки з ціни певним категоріям споживачів; знижки за попередню оплату; знижки залежно від обсягу замовлення; витрати на організацію виставок, демонстрацій, представницькі витрати на організацію прийомів, участь у професійних конференціях, сервісне обслуговування.
Маркетингова діяльність, як і будь-який інший вид діяльності, потребує належного регулювання й управління. Витрати на організацію та управління маркетинговою діяльністю - це витрати на утримання адміністративного персоналу служби маркетингу, яка здійснює тактичне і стратегічне планування, організовує належне інформаційне забезпечення, керує асортиментною та ціновою політикою, проводить контроль виконання намічених цілей і завдань.
Аналітичний облік маркетингових витрат у розрізі зазначених вище підвидів витрат доцільно вести за такою номенклатурою статей.
• 1. "Матеріали та комплектуючі" - витрати на придбані у сторонніх підприємств матеріали та комплектуючі для виготовлення дослідних зразків і здійснення сервісного обслуговування; покупні матеріали для виготовлення рекламоносіїв, етикеток, анотацій; виконання робіт і послуг щодо випробування нової продукції.
• 2. "Канцелярські, поштові, телефонні витрати" - вартість канцелярського приладдя, паперу; придбання та обслуговування оргтехніки, необхідної для забезпечення нормального функціонування маркетингових служб; користування комп'ютерною мережею (Інтернет, електронна пошта).
• 3. "Заробітна плата та відрахування на соціальні заходи" - витрати на виплату основної заробітної плати працівникам маркетингової служби, додаткової заробітної плати (доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії за збільшення обсягу продажу продукції завдяки вдало проведеній рекламній компанії, освоєння нових ринків збуту, винахідництво, виконання інших маркетингових функцій); витрати на обов'язкове соціальне і пенсійне страхування згідно з чинним законодавством.
• 4. "Витрати на відрядження" - витрати на службові відрядження у межах норм, передбачених законодавством. Витрати на відрядження можуть бути пов'язані з проведенням польових маркетингових досліджень (опитування, анкетування), оформленням, реєстрацією, перереєстрацією, отриманням ліцензій, вивченням "ринкових ніш", участю у виставках-яр-марках.
б. "Витрати на утримання і ремонт приміщень маркетингової служби та службового транспорту" - включають витрати на освітлення, опалення, водопостачання, проведення поточного ремонту приміщень служби маркетингу і транспортних засобів, вартість запасних частин, паливно-мастильних матеріалів.
• 6. "Амортизація основних засобів і нематеріальних активів" - відображає амортизаційні відрахування приміщень маркетингової служби, службового транспорту, оргтехніки та нематеріальних активів.
• 7. "Послуги сторонніх організацій" - оплата послуг посередницьких організацій, консалтингових фірм, що займаються проведенням маркетингових досліджень, рекламних агентств, організацій з обслуговування автоматизованих систем управління; надання транспортних послуг.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облікова політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вибір та обґрунтування елементів, статей витрат і їх складу під час побудови аналітичного обліку маркетингово-збутових витрат“ на сторінці 2. Приємного читання.
