Тестування на відповідність передбачає оцінку системи внутрішнього контролю (СВК) бюджетної установи. Він може бути випущений, якщо аудитор на початку перевірки вирішить не проводити тестування СВК, а одразу перейти до наступного етапу – безпосередньої перевірки фінансової звітності. Проте, як свідчить зарубіжний досвід, тестування системи внутрішнього контролю може зменшити час на проведення аудиту, оскільки довіра до системи контролю (із визначеним рівнем ризику), отримана в результаті перевірки, значно зменшує обсяг необхідних доказів для застосування тестів. На цьому етапі визначаються критерії помилки для системи внутрішнього контролю, проводиться її тестування, за результатами якого здійснюється оцінка ризику контролю. Результатом даного етапу є оцінка ризику контролю, розрахунок ризику невиявлення і на підставі цього – формування плану для тестів операцій.
На заключному етапі аудитору слід впевнитися у тому, що уся необхідна інформація розкрита у примітках до фінансової звітності, провести аналіз видатків за допомогою заключних аналітичних процедур, перевірити і оцінити вплив на фінансову звітність подій після дати балансу, узагальнити всю отриману інформацію і оцінити результат. Також потрібно впевнитись у внесенні коригувань до фінансової звітності, якщо цього вимагають результати аудиту. Результатом даного етапу є сформована думка, оформлена у вигляді аудиторського висновку.
В умовах функціонування електронної системи обробки інформаційних потоків основними джерелами фактографічної інформації державного фінансового аудиту щодо видатків бюджетної установи є облік, аналіз і внутрішній контроль за умови, що вони пройшли попереднє тестування на відповідність.
Виходячи з цього, аналітичні процедури державного аудиту стосовно видатків загального фонду бюджетної установи грунтується на формуванні взаємопов'язаних етапів виконання відповідних облікових, аналітичних і контрольних процедур, на основі яких узагальнюються і оцінюються результати виконання кошторису та приймаються управлінські рішення щодо подальшого фінансування бюджетної установи.
Розглядаючи сутність державного фінансового аудиту видатків бюджетної установи в умовах функціонування електронної системи обробки економічної інформації, можна визначити їх взаємозв'язок з функціями управління.
Перший рівень електронної обробки економічної інформації відповідає етапу первинного обліку, який є джерелом фактографічної інформації, що застосовується переважно в оперативному аналізі і внутрішньому контролі операцій з надходження і витрачення бюджетних коштів.
Вихідні документи облікового, аналітичного та контрольного спрямування, що формуються на першому рівні електронної системи обробки інформації, складаються відповідно до мети оперативного управління на основі фактографічних даних первинного обліку, аналізу і внутрішнього контролю, а також зовнішньої інформації правового та нормативно-довідкового характеру. Отримані дані застосовуються в державному аудиті для оцінки відповідності обсягу і термінів надходження бюджетних коштів (касових видатків) затвердженому кошторису, а також для підтвердження або спростування законності операцій з витрачання бюджетних коштів та дотримання принципу їх цільового використання.
Наступний рівень електронної обробки інформації відповідає етапу поточного обліку і дозволяє узагальнити облікову фактографічну інформацію, перш за все, за відповідними періодами, застосовуючи методичні прийоми ретроспективного аналізу та заключного внутрішнього контролю. Електронні регістри поточного обліку є основним джерелом поточної облікової інформації за відповідний період, переважно за місяць. Застосування допоміжних електронних регістрів поточного обліку значно розширює інформаційну базу аналізу і внутрішнього контролю. На цьому етапі доцільним є запровадження моніторингу виконання кошторису. Інформація, що формується на даному рівні електронної системи, є базою для аудиторської оцінки відповідності касових видатків затвердженим кошторисним призначенням, а також відповідності фактичних видатків кошторисним видаткам бюджетної установи.
Найвищий рівень узагальнення облікової інформації у формах звітності дозволяє здійснити внутрішній заключний контроль, ретроспективний аналіз виконання кошторису, а також визначити вплив чинників на ступінь виконання кошторису за кожним видом видатків та в цілому. Саме ця інформація, досліджена протягом тривалого періоду, є основою висловлення думки щодо відповідності видатків за усіма суттєвими аспектами встановленим критеріям оцінки предмету перевірки. Отже, отримані дані застосовуються в державному аудиті для оцінки виконання кошторису в цілому, а також за статтями бюджетної класифікації (бюджетними кодами) видатків.
Аудит видатків бюджетної установи доцільно розпочинати з перевірки виконання кошторису, виходячи з інформації, розміщеної у відповідній формі звітності. При перевірці звіту про виконання кошторису увага звертається на всі статті видатків і особливо на ті статті, що відзначаються високою часткою у загальних видатках. Оскільки основним продуктом діяльності бюджетної установи можуть бути виконані роботи або надані послуги, виникає необхідність поглибленої деталізації процедури перевірки видатків.
Основні напрями програми державного фінансового аудиту за розділом "Видатки" наведено у табл. 2.12.
Таблиця 2.12
Програма аудиту (сфера аудиту: видатки)
| Цілі аудиту | Процедури аудиту (напрями аудиту) |
| Наявність (існування) повнота | А. Упевнитись у тому, що видатки повністю відображені у звітності і невідображених видатків не існує |
| Оцінка, вартості (точність) | А. Упевнитись у тому, що здійснені протягом періоду видатки відображені у звітності у правильній оцінці |
| Подання й розкриття | А. Упевнитись у тому, що видатки правильно класифіковані у звітності · С. Упевнитись, що вся суттєва інформація повністю і адекватно розкрита у фінансовій звітності |
Перевіряючи правильність складання, затвердження та виконання кошторису бюджетної установи необхідно звертати увагу на такі критерії, як законність, раціональність, ефективність і цільове використання бюджетних коштів.
Законність характеризує відповідність операцій, що перевіряються, а також дії посадових осіб вимогам законодавства та іншим нормативно-правовими актам.
Раціональність відображає досягнення запланованого результату при використанні найменшої суми коштів, спрямованих на фінансування відповідного заходу.
Ефективність відображає досягнення найкращих результатів при використанні найменшої суми бюджетних коштів.
Цільове використання коштів характеризує таке їх використання, яке відповідає меті і умовам одержання вказаних коштів, визначених бюджетом, планом асигнувань, кошторисом бюджетної установи або іншою підставою для їх одержання. На початку перевірки необхідно з'ясувати наявність у бюджетній установі затвердженого кошторису на відповідний рік та його відповідність вимогам Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" від 28.12.02 № 228, наявність лімітних довідок та планів асигнувань, дотримання лімітів.
На цьому етапі доцільно з'ясувати такі аспекти:
• 1. Правомірність затвердження кошторису бюджетної установи. Кошториси асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи повинні бути затверджені керівником відповідної вищої установи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ“ на сторінці 7. Приємного читання.
