Порівняльна характеристика світових систем державного фінансового аудиту

Державний фінансовий аудит

• перевірка виконання витрачання громадських коштів, включаючи адресність, ефективність та економічність.

Перш за все, наступній перевірці органами державного фінансового аудиту підлягає звітність уряду. У Великобританії, наприклад, обстеження веде до висловлювання думок про звіти кожного відділу урядової адміністрації, у Данії звітність уряду перевіряється в цілому. Зазвичай ці перевірки проводяться службовцями органів державного контролю, але, наприклад у Німеччині, 410 службовців органу державного контролю використовують результати роботи близько 2000 внутрішніх аудиторів відділів урядової адміністрації, що перевіряються. Робота цих внутрішніх аудиторів орієнтується на орган вищого державного контролю, який затверджує плани аудиторських перевірок, визначає статистичні методи контролю, які використовуються, методи тестування системи внутрішнього контролю, а також призначає керівника аудиторської перевірки.

Деякі органи державного фінансового аудиту спрямовують свої сили насамперед на перевірку системи внутрішнього управління та роботу внутрішніх аудиторів. Наприклад, Національний офіс аудиту Королівства Данія фінансову перевірку базує на оцінці адекватності відображення фінансових систем органів, що перевіряються, у централізованій системі обліку, яка охоплює всі державні структури.

Поряд з цим також використовується формальний зв'язок з внутрішньою перевіркою, як і в інших країнах, але виконується й власна додаткова робота там, де існує недостатнє управління фінансами. У Великобританії вивчення звітів та надання відповідних доповідей за фінансовий рік зазвичай проводиться протягом дев'яти місяців, а для деяких звітів – протягом трьох місяців. У Нідерландах міністри уряду зобов'язані надати тимчасові фінансові звіти через чотири місяці після закінчення фінансового року, а органи державного фінансового контролю – надати відомості про проведену перевірку у межах наступних чотирьох місяців. В Іспанії органи державного фінансового контролю зобов'язані перевірити фінансовий звіт уряду у межах шести місяців.

У більшості країн ЄС звіти перевіряються за один минулий рік, але у деяких країнах також перевіряються звіти, які належать до минулих років. Наприклад, У Німеччині органи державного аудиту надають інформацію про майже дворічні заборгованості за рахунками, а у Франції заборгованості по рахунках можуть бути перевірені аж за п'ять минулих років, якщо у цьому виникає потреба. Оскільки перевірки, що проводяться органами державного фінансового аудиту Іспанії, не передбачають глибокої перевірки кожної громадської структури щорічно, то у результаті такі перевірки часто проводять більш ніж за один рік.

За винятком Греції та Люксембургу, всі органи державного фінансового аудиту країн ЄС частково мають можливість перевірки виконавчої діяльності державних та інших громадських структур. Це органи державного фінансового контролю Італії, Іспанії, Бельгії, Великобританії та Ірландії.

Є загальне погодження між країнами ЄС, що перевірка виконання включає обстеження економічності, раціональності та ефективності використання коштів, але конкретні країни по-різному інтерпретують дані поняття, включаючи сюди різні види робіт – від перевірки економічності до оцінки програм. Перевірка виконання у Бельгії зосереджена перш за все на оцінці ефективності управління, в Португалії перевірка виконання має тенденцію відмічати прогрес проти минулого виконання, а не проти встановлених стандартів. У Франції органи державного фінансового аудиту звертають увагу на надійне використання фінансування, розуміючи це достатньо широко, аж до розробки програмних оцінок як засобу виконання завдання та аналізу прямого або побічного ефекту державних програм.

Є також різниця у тому, з якого етапу органи державного фінансового аудиту можуть починати перевірку руху виконання.

Наприклад, у Німеччині вони мають специфічні можливості висловити свою думку парламенту про дійсну ефективність діяльності органів виконавчої влади. У Нідерландах органи державного фінансового аудиту можуть почати обстеження на предмет перевірки виконання з моменту отримання дозволу на реалізацію проекту. Перевірка виконання у Великобританії відбувається у процесі реалізації конкретної програми й до її закінчення.

У багатьох країнах ЄС, крім Греції та Люксембургу, органи державного аудиту зазвичай виконують контрольні перевірки там, де вони вважають це потрібним. У Греції та Люксембурзі це також може бути зроблено, якщо виникають серйозні сумніви у законності угоди.

Право органів державного фінансового аудиту на доступ до необхідної документації визнається у всіх країнах ЄС. У більшості країн право доступу встановлене у статуті органу державного нагляду. Наприклад, датський генеральний аудитор має розширені повноваження на доступ до інформації, необхідної для виконання його функцій: він може вимагати для перевірки будь-які папери або відвідати заклади, де вони зберігаються. В Ірландії поправки 1993 р. надали генеральному аудитору нове статутне право доступу до документів та інших записів. У Швеції, де всі державні документи фактично є відкритими, представники органів державного фінансового аудиту мають доступ до всієї інформації, необхідної для їх роботи, і створюють власні файли перевірки, які можуть бути вивчені після того, як роботу буде завершено.

Органи державного фінансового аудиту європейських країн мають повноваження, які можуть використовуватися ними у виняткових обставинах. Рахункова палата Австрії може отримати доступ до таємної інформації через Конституційний суд. У Фінляндії Державний офіс перевірки має можливість вилучити документи у кожного, хто відмовляється реагувати на його інформаційні запити. У Греції відмова персоналу міністерств співробітничати із Судом перевірки підлягають дисциплінарному покаранню, у Іспанії ігнорування інформативних запитів державних контролерів може стати приводом для санкцій, накладених на відповідні органи.

У восьми країнах ЄС органи державного фінансового аудиту мають юридичне право контролювати роботу інших фінансових інститутів. У Бельгії громадські бухгалтери надають річні звіти в органи державного фінансового аудиту разом з фінансовою документацією. Органи державного фінансового аудиту перевіряють ці звіти й оцінюють, чи правильно незалежний бухгалтер виконав свої обов'язки. У Греції представники органів державного фінансового аудиту перевіряють звіти кожного громадського бухгалтера, фінансові звіти громадських органів та локальних адміністративних агентств. Якщо звіти задовільні, то вони дають підтвердження на їх подальшу діяльність. При виявленні помилки, вирішуються питання, хто несе за це особисту відповідальність і за чий рахунок помилки повинні бути усунені.

В Іспанії, Португалії та Італії застосовується інший метод. Юридична робота органів державного фінансового аудиту не пов'язана безпосередньо з персональною відповідальністю громадських бухгалтерів. Юридичні служби органів контролю розслідують ситуації, виявлені службами перевірки. Виявлені порушення, припущені посадовими особами, відповідальними за роботу з громадськими засобами, розслідуються, й приймаються заходи для повернення неправомірно витрачених коштів.

У десяти країнах ЄС у структурах законодавчої влади передбачені спеціальні комітети, які розглядають повідомлення органів державного фінансового аудиту. Зазвичай ці комітети центральної законодавчої влади, але в Австрії повідомлення Лічильної палати залежно від їх значущості розглядають у комітетах на федеральному рівні, рівні земель та муніципалітетів. У Бельгії орган державного фінансового аудиту сповіщає про свої перевірки органи влади різних рівнів.

У деяких країнах повідомлення органів державного фінансового аудиту можуть вивчатися у декількох комітетах. Наприклад, у Німеччині повідомлення федеральної Лічильної палати можуть бути розглянуті Бюджетним комітетом бундестагу, Комітетом державних звітів та іншими комітетами; у Нідерландах повідомлення органу аудиту може бути прийнято до розгляду будь-яким комітетом парламенту, хоча вони зазвичай вивчаються у Комітеті витрачання державних коштів.

У Фінляндії та Швеції, де органи державного фінансового аудиту є урядовими органами, їх повідомлення не вивчаються законодавчими структурами, але в цих структурах розглядається робота кожного окремого органу перевірки. У Фінляндії Державний офіс перевірки передає свої повідомлення парламентському державному аудитору, який включає коментарі з деяких повідомлень до свого річного звіту парламенту. У Швеції консолідований річний звіт Лічильної палати передається і в уряд і в комітет риксдагу.

Контрольні органи активно допомагають законодавчій діяльності представницької влади, спрямованої на удосконалення функціонування фінансового механізму в країні. Наприклад, найважливішими функціями Головного контрольно-фінансового управління (ГКУ) Конгресу CШA є: надання допомоги Конгресу в його законодавчій діяльності, фінансовій оцінці урядових програм, контролі оперативної діяльності державних органів управління та розробці пропозицій з удосконалення державного апарату. Добре знаючи стан справ у міністерствах та відомствах, контролери ГКУ є консультантами Конгресу із складних питань державного управління. За рік Конгрес приймає десятки законів, проекти яких складаються апаратом ГКУ. Головному контрольно-фінансовому управлінню підконтрольні всі фінансові операції військових відомств, ЦРУ та ФБР.

Інформація органів державного фінансового аудиту допомагає законодавчим структурам підвищити відповідальність посадових осіб за використання державних коштів, дозволяє вносити відповідні зміни до законодавства. Так, наприклад, Палата Контролю Грузії: вивчає та аналізує порушення, встановлені у бюджетному процесі, відхилення від встановлених бюджетних показників і надає пропозиції з усунення порушень та відхилень; за рішенням парламенту проводить експертизу і видає висновок за проектами законодавчих та нормативних актів, а також програм, фінансування яких заплановано здійснювати за рахунок державного бюджету або які впливають на формування таких коштів.

Оскільки аудит ефективності передбачає аналіз значної кількості даних, у контрольних органах створені управління інформації, які на основі порівняльного аналізу даних, застосовуючи методи математичного моделювання економічних ситуацій, виявляють факти неефективного використання державних коштів та показують можливості недопущення таких ситуацій у майбутньому.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порівняльна характеристика світових систем державного фінансового аудиту“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Концепція державного фінансового аудиту та його наукова парадигма

  • Порівняльна характеристика світових систем державного фінансового аудиту
  • Розділ 2. ВИДИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ І ЙОГО МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм

  • Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ

  • Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки

  • Аудит державного адміністрування

  • Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

  • Механізм здійснення державного фінансового аудиту органами ДКРС України

  • Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Аналітичне забезпечення аудиту доцільності використання бюджетних коштів

  • Аналітичне забезпечення аудиту ефективності використання бюджетних коштів

  • Розділ 5. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Впровадження результатів державного фінансового аудиту в управлінні