• фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин (за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, а також вимог валютного законодавства, податкової дисципліни);
• цін і ціноутворення (з питань додержання суб'єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги);
• монополізму і конкуренції (з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства);
• земельних відносин (за використанням і охороною земель);
• водних відносин і лісового господарства (за використанням та охороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів);
• виробництва і праці (за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов'язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності);
• споживання (за якістю і безпечністю продукції та послуг);
• зовнішньоекономічної діяльності (з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки).
Зміст згаданої статті ГК України свідчить, що майже всі аспекти сфери господарювання (особливості господарської діяльності) охоплені державним контролем та наглядом, що дає всі підстави говорити про існування потужного державного контролю у сфері господарювання. Таке твердження спонукає повернутися до розгляду питань предметної галузі державного контролю. У теорії контролю немає єдиного погляду щодо визнання його предметної галузі та її структури як складових елементів єдиної системи.
Протягом останніх років автори низки робіт[14] проводили грунтовні дослідження причин незадовільного стану економічного, у тому числі фінансового контролю в Україні.
Основними проблемами, на думку багатьох науковців, є:
1. Відсутність цілісної системи фінансового контролю, яка ще не сформована, хоча її основні елементи – суб'єкти державного контролю вже склалися. Окремі елементи системи державного фінансового контролю вже функціонують, проте вони діють розрізнено, нескоординовано, за умов недосконалої і, часом, суперечливої нормативно-правової бази, яка регламентує їхню діяльність. Деякі ланки системи контролю взагалі не виконують своїх контрольних функцій.
У цілому, фінансова система як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях охоплена фінансовим контролем не повністю. Система державного фінансового контролю повинна бути цілісною виключно тому, що вона має будуватися на єдиних принципах, на єдиних нормах та нормативах функціонування й розв'язання поставлених завдань з чітким визначенням органів контролю та розподілом їх функцій і повноважень.[15]
2. Відсутність ефективної координації контрольних органів між собою, єдиної інформаційної і методологічної бази, що суттєво знижує ефективність загальної роботи, ускладнює досягнення загальної мети. Неузгоджені дії органів контролю призводять до трансформації цілей контролю. Таким чином, постає завдання розв'язання протиріч між необхідністю чіткої регламентації діяльності контролюючих органів і дублюванням функцій, яке виникло на цій самій основі. Сьогодні кожний орган контролю не відчуває потреби в узгоджених діях з іншими органами контролю. Як правило, більшість органів контролю діє ізольовано, незалежно від будь-якої системи, що потребує негайного вирішення.
Однак, за нинішніх умов відбувається не тільки дублювання функцій, а й втручання в діяльність органів різного рівня системи державного контролю. Така ситуація виникла внаслідок того, що повноваження контролюючих органів встановлюються різними нормативними документами і не існує єдиного закону про державний фінансовий контроль.
Автори праці, в якій викладені результати комплексного дослідження фінансового контролю бюджетних ресурсів,[16] зазначають, що згідно з чинним законодавством, повноваження попереднього контролю (висновки на проект державного бюджету на черговий рік, експертиза фінансових законопроектів) закріплені за Рахунковою палатою України.
Поточний контроль виконання бюджету реалізується Урядом через органи Державного казначейства, а також Рахунковою палатою (оперативний контроль за виконанням державного бюджету (ст. 7 ч. 6 Закону України "Про Рахункову палату")) та контрольно-ревізійною службою (здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету (ст. 113 Бюджетного кодексу України) та визначення доцільності та (с. 14) ефективності використання бюджетних коштів (ст. 2 Закону України "Про Рахункову палату"). Про дублювання функцій контролюючих органів на даному етапі контролю свідчить те, що відповідно до ст. 112 Бюджетного кодексу Державне казначейство України встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та здійснює контроль за їх дотриманням. У свою чергу, в ст. 113 даного кодексу повноваження здійснювати контроль за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірності звітності покладено на Державну контрольно- ревізійну службу.
Повноваження на здійснення наступного контролю закріплено також за багатьма контролюючими органами, зокрема Рахунковою палатою, ГоловКРУ, ревізійними апаратами головних розпорядників бюджетних коштів.
Таким чином, це ще раз підтверджує необхідність прийняття Закону України "Про державний фінансовий контроль", який має встановити єдині норми для всіх складових державного фінансового контролю, визначити чітку організаційну структуру системи державного фінансового контролю, чітко розмежувати повноваження контролюючих органів, визначити об'єкти контролю та форми і методи його здійснення.
3. Відсутність належного контролю за витрачанням бюджетних коштів, використанням державної та комунальної власності. Відсутня й належна відповідальність за витрачанням бюджетних коштів призводить до нецільового та неефективного використання цих коштів, що ускладнює проведення ефективного контролю. Цю тезу підтверджує інформація про результати проведеного у 2008 р. відомчого контролю контрольно-ревізійними підрозділами міністерств.[17] Зокрема перевірено більш ніж 9 тис. підприємств, установ і організацій, з них – майже 5 тис. бюджетних установ.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ“ на сторінці 3. Приємного читання.
