• Фільтрація – відсіювання "зайвих" даних, в яких немає необхідності для прийняття рішень. При цьому повинні збільшуватись достовірність і адекватність даних.
• Сортування – упорядкування даних за заданою ознакою з метою зручності використання; підвищує доступність інформації.
• Архівація — організація збереження даних у зручній та легкодоступній формі. Призначена для зменшення економічних витрат зі збереження даних та підвищує загальну надійність інформаційного процесу.
• Захист — комплекс заходів, спрямованих на попередження втрати, відтворення і модифікації даних.
• Перетворення даних – переведення даних з одної форми в іншу або з однієї структури в іншу.
Аналіз аудиторських доказів починається з їх узагальнення, яке включає формування таблиць кількісної інформації та манкіровку (кодування) поміток, зроблених під час спостережень, перевірки документів, проведення інтерв'ю, а також манкіровку відповідей на відкриті питання в опитних листках.
Для систематизації і групування даних у письмовій формі, застосовується манкіровка, яка дозволяє провести їх аналіз. Тексти класифікуються по темах, галузях, напрямах для легшого порівняння фрагментів і представлення результатів у кількісному виразі. Кожному важливому фрагменту присвоюють код. Необхідно, щоб класифікація була точною і чіткою, а також щоб між окремими категоріями не було навіть часткової збіжності. Після цього достатньо записати отримані результати у вигляді таблиці.
Для узагальнюючого опису процесів використовують блок- схеми, а також матриці. Так, наприклад, узагальнення доказів з використанням матриці може бути таким:
| Процеси | Об'єкти програми (проекти програми) | ||||
| Дії об'єкта перевірки як замовника програми | А | В | с | D | Е |
| Оголошено тендер | V | X | V | V | V |
| Призначено керівника проекту | V | X | X | X | V |
| Необхідні кошти зарезервовано | X | X | X | X | X |
(V – так; Х – ні)
Після побудови узагальнених масивів даних переходять до аналізу доказів. Аналіз може здійснюватись у формі дослідження причинно-наслідкових зв'язків, зіставлення поточної ситуації з минулими подіями, у формі дослідження процесів або порівняльного дослідження різних результатів, наприклад:
• організації, які працюють добре, і організації, які працюють гірше;
• одна або декілька організацій та загальна картина діяльності всіх подібних організацій;
• сфера діяльності, де проводиться аудит, і аналогічна сфера діяльності в іншій країні.
Аналіз аудиторських доказів безпосередньо пов'язаний з оцінкою суттєвості виявлених фактів та формулюванням відповідей на питання — цілі аудита. Для досягнення результатів аудиту ефективності, як правило, докази розглядаються з врахуванням чотирьох компонентів:
• 1. Критерій – як повинні йти справи.
• 2. Стан – як йдуть справи у дійсності.
• 3. Причина – чому стан відрізняється від того, яким він повинен бути.
• 4. Наслідок – що з чого випливає, наслідки існуючої різниці між тим, як повинні йти справи, і тим, як йдуть справи у дійсності.
Завершальна стадія при аналізі доказів полягає у поєднанні результатів різних видів аналізу даних, найкращий результат досягається, якщо одна і та сама тенденція, закономірність підтвердиться різними способами аналізу даних.
При розробленні аудиторських доказів застосовується багато різних методів і прийомів. У практичній діяльності найбільш часто використовуються такі методи та технічні прийоми:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналітичне забезпечення аудиту ефективності використання бюджетних коштів“ на сторінці 7. Приємного читання.
