Цінність даного показника полягає в тому, що його можна застосовувати або для окремо взятої статті використання бюджетних коштів, або для декількох статей.
Застосування показника ефективності використання бюджетних коштів для оцінки видаткової частини бюджету в цілому не є можливим, оскільки відсутнє ранжування між собою функціональних видатків частини бюджету.
Аналіз і аудит використання бюджетних коштів завжди має об'єктивну адресність, виявляється у класифікації бюджетних видатків. Цей зв'язок дозволяє пов'язати видатки з розділами, статтями, видами витрат функціональної класифікації. Звідси можна перейти від загальних для використання бюджетних коштів цілей та завдань до окремих цілей та показників їх досягнення на статті оперативного аналізу та контролю.
У світовій практиці при здійсненні аналізу ефективності складних об'єктів розвиток отримав аналіз середовища функціонування. Сутність такого підходу полягає в тому, що при аналізі ефективності розглядається весь багатомірний простір показників і аналізується поведінка досліджуваного об'єкта в цілому. Технологія аналізу середовища функціонування є тим необхідним інструментом, який дозволяє оцінити ефективність державного фінансового аудиту як складного багатомірного явища.
Проблеми ефективності використання державних коштів можуть існувати і проявлятись у великому різноманітті форм, мати достатньо складні і комплексні причинно-наслідкові зв'язки. З цієї причини при аудиті ефективності не можуть застосовуватись стандартизовані моделі перевірки. Методи здійснення аудиту ефективності, збору інформації і фактичних даних, необхідних для формування аудиторських доказів, можуть бути різними залежно від сфери використання державних коштів, специфіки діяльності об'єктів перевірки, а також цілей і завдань перевірки.
Аудитори на стадії планування повинні розробити методи отримання достатніх, достовірних і релевантних даних для досягнення цілей аудиту, які забезпечать досягнення найкращих результатів і при цьому зведуть до мінімуму витрати на його проведення. Крім того, необхідно передбачити види і обсяг необхідних аудиторських процедур. У процесі перевірки можуть застосовуватись такі методи:
• аналіз методів організації роботи об'єктів;
• аналіз результатів роботи об'єктів, що перевіряються;
• аналіз конкретних ситуацій;
• аналіз наявних даних;
• обстеження.
Вихідним пунктом проведення аудиту ефективності є аналіз методів організації роботи об'єктів. Суть цього методу полягає у тому, що перевіряючі аналізують системи управління, планування, моніторингу і контролю, існуючі у сфері, що перевіряється, або діючі в рамках об'єкта перевірки.
Метод включає аналіз систем управління, планування і контролю об'єкта перевірки; перевірку документації, наприклад,
бюджетів (кошторисів), фінансових звітів, поточних і перспективних планів, нормативних документів щодо реалізації програм і проектів, співбесіди з керівництвом і спеціалістами об'єкта перевірки тощо.
При перевірці необхідно також визначити, чи є в наявності в організації, що перевіряється, системи контролю, які забезпечують у достатній мірі досягнення запланованих результатів і включають всі елементи управління. Тому вивчаються та аналізуються всі основні складові існуючої системи контролю, оцінюється ефективність її структури і результативність роботи. Ретельно слід вивчати і перевіряти ті елементи системи контролю, в яких існує високий ступінь ризику. Крім того, необхідно враховувати характер впливу того чи іншого елемента системи контролю на досягнення запланованих результатів. Якщо система контролю функціонує ефективно, то це дає підстави робити висновки, що кінцеві результати, досягнуті у сфері, що перевіряється, або роботі об'єкта перевірки, будуть задовільними.
Важливою функцією управління є функція організації, яка полягає у встановленні постійних і тимчасових взаємовідносин між всіма підрозділами об'єкта, визначенні порядку і умов його функціонування. Функція організації реалізується шляхом адміністративно-організаційного управління й оперативного управління.
Адміністративно-організаційне управління передбачає визначення структури об'єкта, встановлення взаємозв'язків і розподіл функцій між всіма підрозділами, встановлення відповідальності між працівниками апарату управління. Оперативне управління забезпечує функціонування об'єкта відповідно до затвердженого плану і полягає у періодичному або безперервному порівнянні фактичних результатів із запланованими і їх подальшому коригуванні. Оперативне управління тісно пов'язане з поточним плануванням.
Основною проблемою, що виникає при розробці структур управління, є встановлення правильних взаємовідносин між окремими підрозділами (визначення їх цілей, умов роботи і стимулювання; розподіл відповідальності між керівниками; вибір послідовності процедур при прийнятті рішень; організація інформаційних потоків; вибір відповідних технічних засобів).
Проблема удосконалення організаційної структури управління передбачає уточнення функцій підрозділу, визначення прав і обов'язків кожного керівника і співробітника, усунення багатоступін- частості, дублювання функцій та інформаційних потрків. Основним завданням є підвищення ефективності управління.
Методи організації роботи перевіряються на відповідність встановленим критеріям. Якщо в процесі перевірки, наприклад, було виявлено, що методи організації роботи об'єкта не відповідають встановленим нормам і правилам, то це є достатнім доказом для висновку про неефективну роботу даного об'єкта і, відповідно, неефективне використання ним державних коштів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналітичне забезпечення аудиту ефективності використання бюджетних коштів“ на сторінці 4. Приємного читання.
