• 4. Поле Сл і З – поєднання слабких сторін і загроз.
Фактори, які складають матрицю SWOT-аналізу, обов'язково перевіряються стосовно наявності ефекту синергії (взаємного впливу), внаслідок чого вони можуть бути посилені або послаблені.
Для цього складається матриця взаємозв'язків сильних і слабких сторін, можливостей і загроз (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Матриця SWOT-аналізу
Ліворуч у матриці виділяють два блоки, в які вписують усі виявлені на першому етапі аналізу сильні і слабкі сторони програми. У верхній частині – блоки можливостей і загроз. На перетині блоків утворюються чотири поля: С і М (сильні сторони і можливості), Сл і М (слабкі сторони й можливості) Сл і 3 (слабкі сторони і загрози), Сл і 3 (слабкі сторони і загрози).
На кожному полі аналітик розглядає всі можливі парні комбінації і виділяє ті з них, які необхідно враховувати при виборі програми. Аналіз таких взаємопов'язаних факторів дає можливість зробити висновок про реальний стан і необхідність стратегічних змін.
Для того, щоб визначити, яку саме програму вибрати, слід порівняти внутрішні переваги та слабкі сторони, а також зовнішні можливості та загрози. За допомогою матриці SWOT-аналізу можна визначити чотири різновиди стратегії вибору програми:
• 1. Стратегія, яка використовує сильні сторони програми для реалізації зовнішніх можливостей (стратегія "Максі-Максі"),
• 2. Стратегія, яка використовує сильні сторони програми для знешкодження зовнішніх загроз (стратегія "Максі-Міні").
• 3. Стратегія, спрямована на мінімізацію слабких сторін програми на основі використання зовнішніх можливостей (стратегія "Міні- Максі"),
• 4. Стратегія, спрямована на мінімізацію слабких сторін та уникнення зовнішніх загроз (стратегія "Міні-Міні"),
На основі підготовленого SWOT-аналізу здійснюється ідентифікація соціально-економічних проблем та вибір стратегічних напрямів розвитку.
Для дослідження доцільності бюджетного фінансування, апробації результатів проведеного дослідження на етапі моніторингу результатів застосовують аналіз чутливості, спрямований на визначення того, як модель залежить від інформації, закладеної в неї, від структури та гіпотез, що покладені в основу моделі.
Способом дослідження діяльності та досвіду суб'єктів з метою використання їх позитивного досвіду є бенчмаркінг.
Застосування методу бенчмаркінгу полягає у порівнянні параметрів. Бенчмаркінг можна визначити таким чином: "Постійний систематичний пошук, впровадження найкращої практики, що призводить до поліпшення продуктивності".
Бенчмаркінг використовується для вирішення завдань середнього рівня: зниження витрат, збільшення ефективності процесу реалізації, раціоналізація організаційної структури тощо.
Стандартний процес бенчмаркінгу включає декілька етапів: планування, дослідження, спостереження і збирання інформації, аналіз, адаптація, удосконалення.
Здійснення бенчмаркінгу відбувається на стратегічному рівні, коли забезпечується відповідність майбутньої програми ключовим факторам успіху в галузі і стратегіям поведінки конкурентів, і на операційному рівні, спрямованому на забезпечення переваги над конкурентами в різних функціональних напрямах діяльності.
Успішне проведення бенчмаркінгу забезпечується його здійсненням на постійній основі, а не періодично. Орієнтиром у розробці стратегічного плану, що забезпечує бенчмаркінг, є найкраща практика конкурентів. Бенчмаркінг забезпечує визначення стандартів там, де накопичено найкращий досвід, виділення кращих програм, що дотримуються цих стандартів, дає змогу визначити шляхи збільшення продуктивності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналітичне забезпечення аудиту доцільності використання бюджетних коштів“ на сторінці 2. Приємного читання.
