Механізм здійснення державного фінансового аудиту органами ДКРС України

Державний фінансовий аудит

• аудиту достовірності звітних показників учасників бюджетної програми;

• аудиту ефективності виконання бюджетних програм.

Враховуючи викладені погляди та загальну концепцію на склад процесу державного фінансового аудиту, процес аудиту ефективності виконання бюджетних програм, що здійснюється ДКРС, матиме такий склад (рис. 3.5).

Склад державного фінансового аудиту ефективності бюджетних програм

Рис. 3.5. Склад державного фінансового аудиту ефективності бюджетних програм

Під час виконання першої стадії аудиту державні аудитори ДКРС України проводять збір інформації, одержаної в результаті проведеного моніторингу – безперервного відстеження діяльності учасників бюджетного процесу для виявлення ознак, які б свідчили про відхилення від принципів бюджетної системи, цілей та завдань, призначеного для аналізу оперативних даних, та проводиться під час виконання адміністративного рішення.

Після одержання/збору інформації має бути проведений її аналіз. Такому дослідженню мають бути піддані: адміністративні рішення, прийняті в ході виконання бюджетної програми, щодо їх відповідності законодавчим актам і адекватності визначеним завданням програми; фінансова та статистична звітність головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів та одержувачів цих коштів, у тому числі звіти про виконання бюджетної програми, інформація про використання бюджетних коштів, виділених на виконання програми за ознаками законності та цільового використання; звіти та акти попередніх перевірок ефективності бюджетних програм. Аналіз, проведений на підставі зібраної інформації, дозволяє висунути загальні гіпотези (припущення) про можливі фактори, що негативно впливають на ефективність виконання бюджетної програми.

Висунення загальних гіпотез дозволяє звузити масштаб перевірки та конкретизувати майбутні аудиторські процедури по суті, а також скласти програму проведення аудиту ефективності бюджетної програми.

За результатами сформульованих загальних гіпотез виникає необхідність одержання додаткової інформації, аналіз якої дозволяє конкретизувати загальні гіпотези (гіпотезу) у локальні – гіпотези, ймовірність яких є більшою відносно загальних. Такі дії дозволяють визначити характер, вид та обсяг аудиторських процедур, а також приблизну тривалість основного дослідження, що виконуватиметься на третій стадії.

Третя стадія є обов'язковою, адже її проведення дозволяє встановити об'єктивні причини неефективного виконання бюджетної програми та сформулювати пропозиції для прийняття управлінських рішень щодо коригування подальшого процесу виконання бюджетної програми. Зокрема її проведення дозволяє пересвідчитися у достовірності інформації, дослідженої під час планування аудиту, а також перевірити вірогідність висунутих локальних гіпотез та відхилень, встановлених під час виконання першої стадії процесу аудиту. Враховуючи той факт, що державний фінансовий аудит має надавати інформацію для коригування процесу виконання бюджетної програми, аудитором в межах виконання третьої стадії мають бути висунуті версії виникнення причин та умов виявлених відхилень. Перевірка висунутих версій дозволить комплексно розібратися у природі відхилень та сформулювати пропозиції щодо їх усунення та коригування процесу адміністрування та фінансування бюджетної програми.

Слід зазначити, якщо за наслідками дослідження, виконаного на першій та другій стадіях (збір та аналіз інформації), причини неефективного виконання бюджетної програми є очевидними, а висновки дозволяють сформулювати пропозиції щодо удосконалення процесу адміністрування та фінансування бюджетної програми. Проведення виїзної перевірки є недоречним.

Висновки щодо ефективності виконання бюджетних програм формуються за результативними показниками, визначеними в паспорті бюджетної програми.

Результати аудиту відображаються в аудиторському звіті, який складається у порядку та за формою, визначеними ГоловКРУ. У звіті відображаються недосконалість певних позицій у виконанні бюджетних програм, їх вплив на реалізацію запланованих (максимальних) цілей та обгрунтовані пропозиції щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів у процесі виконання бюджетних програм.

Аудиторський звіт передається головному розпоряднику бюджетних коштів та/або відповідальному виконавцю бюджетної програми, а також у разі потреби до Міністерства фінансів України для ознайомлення та надання зауважень і пропозицій. Інформація щодо врахування зауважень та пропозицій вноситься до аудиторського звіту. Аудиторський звіт надсилається Верховній Раді України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, відповідним органам державної влади, причетним до виконання бюджетних програм, головному розпоряднику бюджетних коштів, а також заінтересованим науковцям, закладам освіти, підприємствам, установам та організаціям.

Орган державної контрольно-ревізійної служби проводить моніторинг стану реалізації відображених ним в аудиторському звіті пропозицій. Головний розпорядник бюджетних коштів та/або відповідальний виконавець бюджетної програми щокварталу зобов'язаний інформувати орган державної контрольно-ревізійної служби про стан реалізації пропозицій.

Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ (фінансово-господарський аудит) проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.06 р. № 1777 за планами, які складаються та затверджуються у порядку, визначеному законодавством.

У бюджетних установах, де проводиться фінансово- господарський аудит, ревізії і перевірки за ініціативою органів державної контрольно-ревізійної служби не плануються.

Під час проведення фінансово-господарського аудиту досліджуються первинні документи щодо операцій з коштами та майном, іншими активами і пасивами, ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та організація внутрішнього фінансового контролю. Проведення державного фінансового аудиту бюджетних установ відбувається протягом бюджетного періоду, тому має особливості процесу його проведення (рис. 3.6).

Прогрес проведення державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ органами ДКРС

Рис. 3.6. Прогрес проведення державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ органами ДКРС

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Механізм здійснення державного фінансового аудиту органами ДКРС України“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Концепція державного фінансового аудиту та його наукова парадигма

  • Порівняльна характеристика світових систем державного фінансового аудиту

  • Розділ 2. ВИДИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ І ЙОГО МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм

  • Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ

  • Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки

  • Аудит державного адміністрування

  • Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

  • Механізм здійснення державного фінансового аудиту органами ДКРС України
  • Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Аналітичне забезпечення аудиту доцільності використання бюджетних коштів

  • Аналітичне забезпечення аудиту ефективності використання бюджетних коштів

  • Розділ 5. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Впровадження результатів державного фінансового аудиту в управлінні